Як в Україні ставляться до переселенців, російськомовних та етнічних росіян? КМІС показав результати опитування

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Як зауважили автори опитування, з усіх досліджуваних груп — ВПО, біженці, жителі окупованих територій, російськомовні громадяни, етнічні росіяни-громадяни України — до переселенців найкраще ставлення.

58% опитуваних відповіли, що готові допустити переселенців у своє оточення, а ще 35% погоджуються, що вони мають жити в Україні — разом це 93%.

Що стосується українців, які виїхали за кордон як біженці, то 47% опитаних толерантно до них ставляться, а ще майже 40% згодні, щоб вони повернулися до України. Не хотіли б їх бачити в Україні лише 13%.

Водночас до українців, які опинилися на окупованих територіях після 24 лютого 2022 року, ставлення гірше, показують результати опитування. Ксенофобе ставлення до них мають 15%. А втім, 85% опитаних ставляться до українців, які проживають в окупації, позитивно.

Також 83% опитаних зазначили, що готові допускати російськомовних жителів України у своє оточення та не проти, щоб вони жили в Україні. Хоча 17% мають до них ксенофобне ставлення.

Найгірше ставлення серед опитаних до громадян України, які є росіянами за національністю. Готові допустити їх у своє оточення лише 39% респондентів, а ще 29% погоджуються, що вони мають жити в Україні — разом 68%. Ксенофобне ставлення до них мають 32%.

Однак автори дослідження наголосили на «певній позитивній динаміці». Так, якщо порівняти з 2023 роком, на 10% стало більше людей, готових допустити українців — етнічних росіян у найближче соціальне коло, і на 7% стало менше тих, хто поділяє ксенофобію до них.

Методологія

Опитування проводилося упродовж 20 вересня — 3 жовтня 2024 року методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України, що підконтрольні українському уряду. Загалом було опитано 989 респондентів.

Для кожної групи з переліку респонденти мали відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з її представниками. Це називається соціальною дистанцією.  

Мінімальна соціальна дистанція — 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна — 7 (не пускав би в Україну). Якщо респонденти не заперечують, щоб люди приїздили як гості, — це менший рівень ксенофобії, а якщо не сприймають їх навіть як гостей — це найвищий рівень ксенофобії, пояснили автори опитування.

За звичайних обставин статистична похибка вибірки не перевищувала 4,1%. Проте за умов війни, крім зазначеної формальної похибки, можливе певне систематичне відхилення, зазначили у КМІС.