У Києві десятки жінок заявили про багаторічне переслідування з боку одного чоловіка. Чи можна його покарати?

Просто заблокувати? Але номерів багато. Акаунтів теж. На ваш телефон можуть почати замовляти піцу чи доставку із секс-шопів. Краще вже змінити власний контакт, бо цей незнайомець іще може встигнути відправити вам відео з бодікамери. На ньому — те саме знайомство на вулиці. Момент, коли ви погоджуєтеся дати номер.

І підпис: «З Днᴇʍ Нᴀᴩᴏджᴇння ʙіᴛᴀю! Здᴏᴩᴏʙ'я, ᴩᴀдᴏᴄᴛі бᴀжᴀю».

Це збірний опис того, із чим стикнулися десятки жінок, які в різні роки зустріли на вулицях Києва Віктора В. Вони звернулися до поліції із заявами про переслідування, які вже тривають роками. 

«Я розумію, що я лише одна зі списку»

Цьогоріч у червні кілька жінок поділилися у Threads своїми історіями про кіберпереслідування з боку Віктора й прикріпили його фото. Кажуть: усе почалося саме після знайомства із цим чоловіком.

Я його впізнав: це той самий чоловік, який щонайменше до 2021 року крутився біля гуртожитку на столичній Соломʼянці, де живуть студенти Інституту журналістики. Зокрема, він намагався познайомитися і з моїми подругами.

Марія — одна з жінок, які писали у Threads, — розповіла hromadske, що приблизно сім років тому в Києві, на Трухановому острові, до неї підійшов незнайомий чоловік і наполегливо просив номер телефону.

«Він мені відразу не сподобався. Я дала номер із неправильною цифрою. Але він тієї самої миті мені зателефонував і зрозумів, що номер не працює. Я подумала, що краще дам йому номер і просто позбудуся його прямо зараз, ніж продовжуватиму цей діалог», — пригадує Марія.

Після знайомства Віктор іще кілька разів писав Марії, але вона не відповідала. Минув час. Знову він з’явився на її день народження — зателефонував і почав розпитувати про заміжжя й роботу, хоча вони фактично не були знайомі й більше ніколи не зустрічалися.

Відтоді дзвінки повторювалися щороку на день народження. Марія блокувала його номери, але він телефонував з інших.

У серпні 2025 року, на її день народження, він знову зателефонував. Марія заблокувала номер. Віктор почав телефонувати й писати їй з різних номерів у Viber, WhatsApp і Telegram. Також, як вона стверджує, він намагався зламати її Telegram, створював запити на вхід у різні сервіси, замовляв на її номер косметику й піцу.

Повідомлення й дзвінки тривали з третьої години дня до одинадцятої вечора. Зрештою Марія змінила номер.

Паралельно він створив у Telegram акаунт з ім’ям і фотографією Марії та надсилав їй скрини, де нібито від її імені писав у публічні чати на кшталт «Вписки Києва» — тобто спільноти, де люди шукають компанію для вечірок. Коли хлопець Марії зайшов у ці чати, таких повідомлень не було. Можливо, Віктор їх видалив.

«Наступного дня [після дня народження] я вирішила піти у відділ поліції у Дарницькому районі. Вони взяли цю заяву, але нічого з нею не зробили, бо, мовляв, немає факту злочину. Віктор уже рік не зʼявлявся. Тобто він виходив на зв’язок лише в день народження. Мені здається, просто щоб познущатися», — розповіла Марія.

Ще одна Марія познайомилася з Віктором у Києві в 2021 році. За її словами, він нав’язливо просив номер телефону, а коли отримав його, то почав регулярно дзвонити, тож вона заблокувала його. У березні 2023-го Віктор з’явився знову: писав і дзвонив з різних номерів, а після відмови спілкуватися пригрозив організувати масову атаку на її телефон. Невдовзі Марія справді почала отримувати десятки дзвінків і повідомлень.

Маргарита випадково познайомилася з Віктором в автобусі: з ввічливості дала йому номер, а він через дані ФОП знайшов її домашню адресу. Після цього нав’язливо писав і телефонував навіть через пів року після її відмови, двічі траплявся їй у метро, а за кілька днів до повномасштабного вторгнення зловив її на «Арсенальній».

«Після того як я сказала, ми вже знайомі й що в мене є хлопець, він при мені відкриває текстовий документ, у якому знаходить блок про мене. І в цей момент я розумію, що я лише одна зі списку…» — пригадує Маргарита.

У цей самий час хтось намагався отримати доступ до банківських застосунків Маргарити та її Telegram.

Лідія познайомилася з Віктором у 2018–2019 роках на вулиці: він наполегливо просив її номер, а вже за два дні почав багаторазово телефонувати з невідомих номерів. Одного дня аж 94 рази. Лідія блокувала номери, а він продовжував виходити на зв’язок з інших.

«Навесні 2020 року я гуляла з подругою, і Віктор несподівано під’їхав до мене на велосипеді, дуже швидко й близько, через що я злякалася. Він заговорив зі мною, наче вперше бачить, а на моє “Ми вже знайомились”, він із насмішкою відповів: “А нагадай, чим усе скінчилось?”. Хоч і став видавати подробиці про мене», — розповідає Лідія.

Жінки показали мені відео та фото, які Віктор записував на бодікамеру, коли знайомився з ними. Ці кадри він надсилав їм через певний час. Таких жінок щонайменше троє.

Я написав на акаунт у Telegram «Єдро Атома Гелія», з якого надіслана частина цих повідомлень. Запитав, чи це Віктор В. і чи може він прокоментувати звинувачення, які лунають у соцмережах.

Відповідь прийшла ввечері: «Не підтверджую та не обговорюю будь-яку особисту ідентифікаційну інформацію в месенджерах».

І відкинув усі звинувачення: «Інформацію, яка останнім часом поширюється в соціальних мережах щодо цього акаунту, я вважаю недостовірною та такою, що має на меті завдати шкоди моїй репутації».

Після цього він надіслав скриншоти погроз фізичною розправою, які нібито отримав у листопаді від акаунта з ім’ям «Віктор Новіков». Утім згодом з’ясувалося, що «Віктор Новіков» — це ще один акаунт, з якого цей самий чоловік писав жінкам. Тобто повідомлення з погрозами він, імовірно, надсилав сам собі.

Крім того, частина акаунтів в Instagram, з яких Віктор писав жінкам, має місце розташування в Німеччині (але це можна змінювати, зокрема, через VPN). Тож була версія, що він виїхав за кордон.

Я пішов до будинку в Києві, де, за моєю інформацією, міг жити Віктор. Біля під’їзду зустрів дівчину й показав його фото — вона впізнала чоловіка. За її словами, бачила його зовсім нещодавно. Протягом кількох років він не раз підходив до неї, щоб познайомитися. Вперше — коли їй було лише 14 років. А він стверджував, що йому за 20.

Після того як жінки поділилися своїми історіями про Віктора у Threads, вони обʼєдналися і створили спільний чат. Зараз там понад 40 учасниць. Серед них щонайменше чотири жінки стверджують, що писали заяви в поліцію, але безрезультатно.

То що таке сталкінг?

У грудні 2024 року у Верховній Раді депутати зареєстрували законопроєкт № 12297, який може запровадити окрему кримінальну відповідальність за незаконне переслідування (сталкінг). Документ отримав позначку євроінтеграційного.

Автори законопроєкту пояснили, що подали його, бо українське кримінальне законодавство досі не повністю відповідає Стамбульській конвенції, яку Україна ратифікувала у 2022 році. Депутати пояснюють, що зміни мають посилити захист потерпілих від насильства, зокрема від сталкінгу.

Сталкінгом пропонують визнати ситуації, коли людина неодноразово стежить за кимось, нав’язує контакт або іншим способом втручається в особисте життя всупереч волі потерпілої людини. Це може бути як фізичне переслідування, так і дзвінки, повідомлення чи інша комунікація онлайн. Головна ознака — така поведінка змушує людину боятися за себе або своїх близьких.

За сталкінг пропонують карати штрафом від 34 до 68 тисяч гривень, громадськими роботами на 150–240 годин, виправними роботами або пробаційним наглядом до двох років. Також суд зможе призначити обмеження волі на строк до двох років.

За обтяжувальних обставин — наприклад, якщо переслідували неповнолітню людину, діяли групою або сталкер уже мав судимість за це, — покарання може сягати до чотирьох років обмеження або позбавлення волі.

У лютому 2026 року цей законопроєкт внесли в парламенті до порядку денного. Але відтоді — жодного зрушення, а головний для цього документа комітет Ради — правоохоронний — досі його не розглядав.

А чи можуть сталкерів покарати зараз?

Зараз в Україні відсутня окрема адміністративна чи кримінальна відповідальність за сталкінг. У таких справах адвокати намагаються кваліфікувати дії порушника за вже наявними статтями, каже керівниця центру стратегічного судочинства організації «ЮрФем» Юлія Нікітіна.

«ЮрФем» супроводжує кількох жінок, які заявили про переслідування з боку Віктора В. Серед варіантів, як можна кваліфікувати навʼязливі дзвінки, — хуліганство, яке карається штрафом до 34 тисяч гривень, пробаційним наглядом чи обмеженням волі до 5 років.

«Я проти того, щоб це кваліфікувати саме як хуліганство, тому що там (у сталкінгу — ред.) завжди є гендерний аспект, і в такому випадку він втрачається», — каже Нікітіна.

І додає, що дії порушників також можна кваліфікувати за ст. 176-3 Кодексу про адміністративні правопорушення — насильство за ознакою статі. Це карається, зокрема, штрафом до 3400 гривень чи громадськими роботами до 40 годин.

Ще один варіант — порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 Кримінального кодексу). Йдеться про незаконний збір, зберігання, використання конфіденційної інформації про людину. Покарання: від штрафу до 17 тисяч гривень і до обмеження волі до 3 років.

За словами Юлії Нікітіної, працівники поліції часто відмовляються приймати заяви від постраждалих або діяти, посилаючись на відсутність конкретної статті про сталкінг.

«Кажуть, поки кривдник не дійде до дій, наприклад, до тілесних ушкоджень чи матеріальної шкоди, то вони нічого зробити не можуть. І, звичайно, вони не хочуть жонглювати статтями й думати, під які можуть підпадати ті чи інші дії порушника», — зазначає юристка.

Що буде із законопроєктом?

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у коментарі hromadske зазначив, що під час розробки законопроєкту, який пропонує запровадити окрему відповідальність за сталкінг, автори консультувалися з його відомством. Нині документ перебуває у комітеті парламенту з питань правоохоронної діяльності на стадії підготовки до першого читання.

«Я вважаю, що цей законопроєкт потрібен. Коли люди скаржаться на переслідування, на нав’язливе спілкування, постає питання — як реєструвати ці заяви. Законопроєкт вирішує це питання — вводить відповідальність саме за сталкінг», — зазначив міністр.

Народний депутат Олександр Дануца каже, що підкомітет з охорони громадської безпеки й порядку, який він очолює, рекомендував правоохоронному комітету Ради прийняти законопроєкт за основу.

«Моя позиція — я підтримую [законопроєкт]. [Коли його можуть розглянути], залежить від рішення голови комітету», — зазначив Дануца.

Ми звернулися по коментар до голови комітету Сергія Іонушаса. Відповіді на момент публікації не отримали. 

Тим часом на сайті парламенту зареєстрували петицію із закликом запровадити окрему відповідальність за сталкінг. Вона має набрати ще понад 24 тисячі голосів, щоб її розглянули.