Питання ексгумацій жертв Волинської трагедії отруює діалог між Польщею та Україною. Його треба розв'язати — Сибіга

Про це сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами свого візиту до Польщі.

За його словами, серед тем переговорів були ексгумації жертв Волинської трагедії, які він назвав «чутливою темою минулого» та «складним питанням двосторонніх відносин».

Сибіга переконаний, що «справжні друзі можуть відверто обговорювати між собою все», а тому посадовці обох країн спілкувалися щодо «конкретних технічних, а не політичних кроків, щоб нарешті розв'язати питання ексгумацій, яке вже довгий час отруює наш політичний діалог».

Він також відзначив порозуміння з польською стороною та прагнення «рухатися вперед в конструктивному руслі».

«Минуле, яким би воно складним не було, не може ставити під загрозу сучасну протидію спільним викликам і майбутнє в євроатлантичній сімʼї. Переконаний, що це наше спільне розуміння з польською стороною», — сказав Сибіга.

Що передувало?

Напередодні в УІНП заявили, що у 2025 році планують провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Зазначають, що зроблять це у відповідь на звернення польських громадян.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу. Тим часом президент Анджей Дуда критикував такі твердження, які, на його думку, «йдуть у річищі політики володимира путіна».

Волинська трагедія

У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.

Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії упродовж минулих років та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.

Згідно з польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас, за даними проєкту Українського католицького університету (УКУ), з українського боку загинули від 9 до 10 тисяч людей.