Американський мільярдер хоче купити «Північний потік-2». Каже, що це допоможе у переговорах з рф

Про це пише Wall Street Journal.

Так, ще в лютому Лінч звернувся до Міністерства фінансів США з проханням надати йому ліцензію, яка б могла дозволити йому вести перемовини щодо газопроводу з людьми, які перебувають під американськими санкціями. Цей лист-звернення видання отримало у своє розпорядження.

Лінч наголошував, що газопровід, який оцінюють приблизно в 11 мільярдів доларів, можна буде «купити за копійки». Він також припустив, що чимало інвесторів не братимуть участі в торгах через геополітику, а серед інших учасників торгів, імовірно, будуть російські маріонетки, китайські компанії або інші особи, що суперечать інтересам США.

Як пише WSJ, мільярдер у розмовах з американськими чиновниками підкреслював, що придбавши цей газопровід, США забезпечить важелі впливу на будь-які мирні переговори з росією, зокрема і для того, щоб покласти край війні в Україні.

Лінч також вказує, що володіння цим газопроводом дасть змогу Вашингтону «контролювати постачання енергії в Європу до кінця ери викопного палива».

Хто такий Стівен Лінч?

Це американський інвестор, який майже два десятиліття займався бізнесом у Москві. Раніше він отримав ліцензію від Міністерства фінансів США на завершення придбання швейцарської дочірньої компанії російського «Сбербанку» у 2022 році, після того, як Вашингтон наклав санкції на материнську компанію.

Лінч також допомагав фінансово президентській кампанії Дональда Трампа та заявляв, що «хоче стати найбагатшою людиною, про яку ви ніколи не чули».

Більше про «Північний потік-2»

Це розширення в Балтійському морі газогону «Північний потік» довжиною 1234 км. Він проходить через економічні зони та територіальні води п'яти країн: Данії, Німеччини, росії, Фінляндії й Швеції.

Його початковий проєкт передбачав будівництво двох ниток газогону потужністю 55 мільярдів м³ на рік через Балтійське море до Німеччини. Маршрут проходить уздовж першої нитки Північного потоку.

З розсекречених 2024 року документів стало відомо, що уряд Німеччини, на відміну від офіційних заяв, був тісно причетний до будівництва газопроводу.