Парламент Грузії ухвалив антипротестні закони та позбавив президентку права на держохорону

Про це пише Jam News.

Так, ухвалено закон, який забороняє за участі в публічних зборах закривати обличчя будь-яким способом, використовувати піротехніку, лазери, ліхтарі тощо. За порушення передбачений штраф у 2000 ларі, або майже 30 тисяч гривень.

Депутати вдвічі збільшили штраф за перекриття доріг — до 2 тисяч ларі. Якщо хтось перекриє рух своєю машиною, то отримає ще й позбавлення прав водія на рік.

Також збільшено штраф «за псування зовнішнього вигляду міста», тобто за протестні написи та малюнки. З 50 ларі (700 грн) штраф збільшили до 1000 ларі (14 тисяч грн). У разі повторного порушення штраф подвоюється.

За малюнки чи написи на фасаді адмінбудівель перший штраф становитиме 2000 ларі, а повторний — 3000 ларі (42 тисячі грн).

Штраф за порушення правил під час проведення зборів або демонстрацій зріс у 10 разів, до 5000 ларі (70 тисяч грн). А для організаторів — 15 000 ларі (приблизно 210 тисяч грн) або адміністративний арешт.

Якщо одягнути поліційну форму, загрожує штраф 2000 ларі та конфіскація майна.

Окрім того, президентку Саломе Зурабішвілі позбавили права на державну охорону після припинення нею своїх повноважень, що відбудеться 16 грудня. Для цього ухвалили спеціальну поправку до чинного закону про права колишніх головних представників держави: президента, прем'єр-міністра та спікера парламенту.

У ній ідеться: якщо Конституційний суд підтвердив порушення таким посадовцем Конституції або констатував у його діях ознаки злочину, ексчиновник не матиме персональної охорони.

Зурабішвілі вже підпадає під критерії — навесні 2024 року Конституційний суд визнав, що президентка порушила Конституцію, коли поїхала на закордонні зустрічі з лідерами інших держав, попри заборону уряду.

Що відбувається у Грузії?

У Грузії тривають масові протести через рішення влади країни «призупинити» переговори про вступ до ЄС. Нова хвиля протестів розгорілася після мітингів проти результатів парламентських виборів.

Грузинська опозиція не визнає результатів парламентських виборів, де перемогла партія влади «Грузинська мрія». Міжнародні спостерігачі відзначили, що голосування було затьмарене нерівними умовами, тиском і напругою. Грузинські правоохоронці відкрили 47 кримінальних справ щодо ймовірних злочинів, повʼязаних із парламентськими виборами. Зокрема, обвинувачення висунули двом підозрюваним, які вкинули цілу пачку бюлетенів до урни на одній із дільниць.

Європарламент не визнав результатів парламентських виборів у Грузії та вимагає провести нові. Проте Тбіліський суд відхилив усі позови опозиційних політсил та громадських організацій, які вимагали визнати недійсними підсумкові протоколи окружних комісій.

Опозиційні партії Грузії оголосили про безстроковий вуличний протест із вимогою провести нові парламентські вибори. Тим часом «Грузинська мрія» одноосібно затвердила новий парламент, призначила дату виборів президента, висунула свого кандидата й оголосила про відмову від переговорів про вступ у ЄС до 2028 року.