«Трамп не відвернеться від України». Інтерв’ю з американським генералом Беном Годжесом

Ядерна ескалація росії та мирний план Трампа

Нещодавній запуск нової балістичної ракети, який здійснила росія, — це демонстрація готовності до завдання ядерного удару чи чергова спроба залякати Україну та Захід?

Удар цією ракетою мав на меті змусити людей хвилюватися. І росії вдалося цього досягти. Подекуди у Вашингтоні, Берліні, Лондоні та деяких інших столицях люди почали більше хвилюватися.

Проте я не думаю, що путін збирається завдавати ядерних ударів. Для росії немає жодної вигоди від використання ядерної зброї. Єдине, чого хоче кремль, — переконати всіх, що росіяни можуть це зробити. Вони бачать, як ця загроза лякає людей.

Удар новою ракетою показує, наскільки кремль боїться того, що Україна застосує ракети Storm Shadow/SCALP та ATACMS. Така нервова реакція путіна демонструє ефективність українських ударів по складах з боєприпасами та інших військових цілях на території росії. Мені здається, що росіяни зараз занепокоєні. Їм не подобається така ситуація.

Я не знаю, скільки таких ракет має росія у своєму розпорядженні. Звичайно, теоретично вони можуть оснастити ці ракети ядерними боєголовками. Однак я думаю, що і Китай, і Індія скажуть путіну не робити цього.

Також не варто забувати, що президент Байден уже пояснив росїї, які катастрофічні наслідки матиме для неї застосування ядерної зброї. Зараз до Білого дому повернеться Дональд Трамп, і росіяни намагаються показати йому, на що вони здатні. Але путін не знає, що збирається робити Трамп. Тому я думаю, що москва буде дуже обережною і не піде на серйозну ескалацію.

Байден попереджав путіна про наслідки ядерної ескалації, але тепер про них має нагадати Трамп. Якщо він цього не зробить, чи може росія вдатися до ядерних ударів по Україні? І чи зможе Китай стримати путіна від такого кроку, якщо Білий дім дистанціюється від цього питання?

Китай хоче отримувати дешеву нафту й газ від росії. І я думаю, що Пекін дуже добре розуміє одну річ: якщо москва застосує ядерну зброю, то Сполучені Штати подбають про те, щоб росія не змогла продавати нафту і газ. Я думаю, що ні Китай, ні Індія не хочуть, щоб це сталося. 

Єдина причина, чому росія досі може продовжувати цю війну, — це гроші, які москва отримує від продажу нафти і газу Китаю та Індії. Це справжня ахіллесова п'ята росіян.

Ось чому я думаю, що застосування ядерної зброї з боку росії малоймовірне. А втім, новій президентській адміністрації США доведеться також дуже чітко дати зрозуміти москві, що удари ядерною зброєю по Україні матимуть для росії катастрофічні наслідки. Це необхідно зробити.

Я не голосував за Трампа, але з 20 січня він буде президентом Сполучених Штатів. Мушу визнати, що мене надихають деякі речі, які я почув від генерала Кіта Келлога, якого Трамп планує призначити спецпредставником США з питань України та росії. Протягом останніх кількох днів я уважно слухав, що Келлог казав у публічному просторі. Він дуже прихильно ставиться до України і є справжнім яструбом щодо росії.

Келлог уже заявив, що росії ніхто не довіряє. Він добре розуміє ситуацію. І тому я сподіваюся, що команда Трампа також дасть зрозуміти кремлю, що застосування ядерної зброї матиме для росії катастрофічні наслідки.

Кіт Келлог є прихильником заморожування війни, пропонує залишити за росією контроль над окупованими територіями і виступає проти вступу України до НАТО. Чи не буде реалізація такого сценарію катастрофою для України та прелюдією до нового вторгнення росії у найближчому майбутньому?

Звичайно, в оточенні Трампа є люди, які виступають за реалізацію саме цього сценарію. Але Трамп і його команда вже почали змінювати тон. Я думаю, що після своєї інавгурації президент скорегує позицію стосовно України, яку він та його оточення озвучували під час передвиборчої кампанії.

Приміром, я не чув, щоб майбутній віцепрезидент Джеймс Венс робив антиукраїнські заяви після виборів. Новий радник президента США з питань національної безпеки Майк Волц загалом підтримує Україну. Кандидат на посаду державного секретаря США, сенатор Марко Рубіо, має проукраїнську позицію.

Сенатор Рубіо голосував проти допомоги Україні в Конгресі у квітні цього року, чи не так?

Так, це правда. Проте загалом Марко Рубіо завжди був проукраїнським. Більшість керівництва Республіканської партії в Конгресі також є прихильниками України. Тому я не думаю, що нова президентська адміністрація просто відвернеться від України. Я переконаний, що Трамп і його команда розуміють необхідність надавати Україні все необхідне, щоб вона могла захистити себе, поки росія не відступить.

Дональд Трамп планує призначити Тулсі Габбард, відому своєю проросійською позицією, головою Національного розвідувального управління США. Якщо так і станеться, чи означатиме це, що США більше не ділитимуться розвідданими з Україною? 

Усі мої друзі, які працюють у розвідці, просто приголомшені тим, що Габбард може очолити Національне розвідувальне управління. Особисто я не думаю, що її все-таки призначать. Але навіть якщо її затвердять, вона буде виконувати вказівки з Білого дому. Це не політична посада.

Чи обвалиться український фронт

На тлі активного просування росіян президент Байден вирішив відправити протипіхотні міни в Україну. Як гадаєте, чи допоможе це зупинити російський наступ на сході?

Американські протипіхотні міни будуть великою проблемою для росії. Я радий, що адміністрація Байдена нарешті погодилась надати їх Україні. Це допоможе зміцнити українську оборону.

Також важливою для України є здатність завдавати ударів далекобійною зброєю по території рф. Україна ефективно використовує ракети західного виробництва для ураження логістики, штабів, артилерії та живої сили у російському тилу. Це ускладнює для росії розміщення великого контингенту військ поблизу України.

Українці повинні мати змогу й далі використовувати всі засоби для посилення своєї оборони. Мені дуже прикро, що Україні не надали можливість застосовувати американську далекобійну зброю по території росії два роки тому.

Які, на вашу думку, головні проблеми українського війська на сьогодні? Чому росія так швидко просувається в Донецькій та Харківській областях?

Ви зараз на тому етапі війни, коли в України з’являються нові можливості. Однак цих можливостей усе ще недостатньо. Я не знаю, скільки ракет Storm Shadow/SCALP та ATACMS Україна має у своєму розпорядженні. Але військових цілей завжди більше, ніж зброї, яку має Україна. Це факт.

У мене є відчуття, що Україна покращує власну оборонну промисловість і збільшує темпи виробництва зброї. Необхідно це робити й надалі. Бойові дії не припиняться в найближчі місяці, тому Україні треба збільшувати виробництво безпілотників та іншої зброї. Також українській армії не вистачає артилерійських систем і боєприпасів.

Чи не вважаєте ви, що головним викликом для стабільності українського фронту є проблеми з мобілізацією? Можливо, Україні слід знизити призовний вік до 18 років?

В Україні достатньо людей, але не вистачає солдатів на фронті. Відверто кажучи, коли я кілька років тому вперше почув, що Україна не мобілізує молодь для боротьби з російською агресією, то був здивований.

На мою думку, призовний вік в Україні занадто високий. У більшості країн світу можна вступити на військову службу вже у 18 або 19 років. Україна теж могла б використати таку можливість.

З іншого боку, я розумію і поважаю рішення України оберігати молодь від війни. Це нормально. Це вибір України. Але вам усе одно потрібні солдати для захисту.

Уряд України повинен зробити все від нього залежне, щоб відновити впевненість українських родин у тому, що їхній син чи донька, брат чи будь-хто інший, ідучи в армію, не опиниться на фронті, доки не матиме належного обладнання та підготовки. Новобранці повинні бути добре вишколеними.

Багато українців добре пам’ятають про радянську армію. Один з моїх друзів в Україні називав її «тюремною армією», тому що життя солдата у війську в ті часи нічим не відрізнялося від в'язниці. У радянській армії з тобою не поводилися як з людиною.

Тому я думаю, що це робота уряду, а не військових, — завоювати довіру українських родин. Українці повинні знати, що служба в армії під час війни — це не квиток в один кінець, що їхні життя цінують і оберігають. І я також думаю, що в армії знайдеться достатньо роботи і для жінок. Треба активніше залучати жінок до військової служби.

Я живу в Німеччині, і тут багато українців, я бачу їх усюди. Це неправильно. Тут мають бути лише ті, хто не може допомогти Україні боротися. Але знову ж таки, це робота українського уряду — заслужити довіру українців і переконати в тому, що їхня допомога зараз украй потрібна, а їхнє життя має найвищу цінність для держави.

У лютому 2024 року Олександр Сирський змінив Валерія Залужного на посаді головнокомандувача ЗСУ. В Україні Сирського багато критикують за Курську операцію та нездатність зупинити наступ росіян на сході. Як ви оцінюєте його роботу? 

Я з великою повагою ставлюся і до Залужного, і до Сирського. Не можу сказати нічого поганого про когось із них. Обидва командували українською армією на різних етапах війни. Зрештою, це прерогатива президента — призначати командувачем того, кого він хоче. І в Україні, і у США, і будь-де. Український президент має бути впевнений, що в нього є правильна команда військових керівників на цьому етапі війни. Тому я поважаю його вибір.

Що стосується роботи Сирського, то я вважаю, що ідея та виконання Курської операції були блискучими. Це зразок оперативного мистецтва. Це була спроба повернути ініціативу, яку кожен командир хоче отримати замість того, щоби просто сидіти там, де його б'ють, втрачаючи людей. Ця операція мала змінити динаміку. І цього вдалося досягти.

Україна показала всьому світу, що росію можна перемогти. Курська операція створила дилему для кремля. Звичайно, російське керівництво не перекинуло усі ресурси з Донбасу на Курщину. На це не варто було розраховувати.

Однак росіянам усе ж таки довелося витягувати ресурси з інших місць. І вони досі не ліквідували цей український плацдарм на своїй території. Тому я аплодую цій операції.

Якщо ж подивитися на перебіг бойових дій на сході України, то там справді важка ситуація. Але росіяни не мають можливості легко захопити територію. Вони продовжують завдавати артилерійських ударів та атакувати, але й зазнають важких утрат — тисячі вбитих і поранених кожного дня.  

І генерал Сирський добре це бачить. Тому я думаю, що Курська операція була виправданим ризиком з боку Генштабу України. На війні опоненти завжди шукають спосіб перехопити ініціативу, щоб наступити ворогу на п'яти. Сидіти й далі в окопах навколо Покровська та зазнавати ударів від ворога не має сенсу. Це виснажує українську армію і ніяк не змінює динаміку війни.

Я думаю, що люди повинні перестати сидіти вдома і критикувати командира, який воює, а замість цього приєднатися до армії або зробити все, щоб забезпечити Збройні сили всім необхідним. Генерал Сирський не бере участь у конкурсі на всенародну популярність. Він веде війну. Він не зобов’язаний усім подобатись.

Збройні сили рф наступають уже понад рік, відколи почалася битва за Авдіївку. Чи є межа російській здатності наступати? Коли у росії почнуть закінчуватися ресурси для наступальної операції?

Це хороше питання. Дивімося на факти.

Від Авдіївки до Покровська 63 кілометри. За рік росіяни не змогли просунутися на 60 км вглиб української території, навіть попри важкі втрати. Десятки тисяч їхніх солдатів загинули у цих боях. Це важко назвати успішною наступальною операцією.

Війна — це не про те, щоб зупинити чийсь наступ за будь-яку ціну. Я думаю, що люди повинні бути більш терплячими й дивитися на факти.

Ресурси росіян не безмежні. Звичайно, росія продовжує виробляти зброю. Однак через санкції росіяни не можуть отримати деякі компоненти, що їм потрібні. Коли я дивлюся на російську економіку, на те, у якому жахливому стані рубль, то мушу констатувати, що в росії є багато проблем. А втім, я не знаю, скільки ще вони зможуть продовжувати цю війну.

Я думаю, що росія вже відчуває брак робочої сили. Їм не вистачає людей на заводах з виробництва зброї, тому що вони йдуть в армію. Це проблема. 

Але якщо Захід не зупинить потік російської нафти до Китаю та Індії, то росія зможе воювати ще певний час. Хоча все одно неможливо підтримувати таку інтенсивну війну довго. 

Єдина перевага, яку має росія, — це велика кількість людей. Ось чому так важливо, щоб Україна мала можливість уражати штаби, артилерію та логістику росії у глибокому тилу. 

Тисячі погано навчених російських піхотинців не зможуть багато чого зробити без ефективного командування, підтримки артилерії і танків та достатньої кількості боєприпасів. Якщо ви вилучите ці три речі, то практично немає значення, скільки у них піхоти. Ось чому Україна конче потребує більшої кількості високоточної далекобійної зброї.

У лютому в Німеччині, ймовірно, буде новий уряд. Тож я сподіваюся, що Україна нарешті зможе отримати ракети Taurus наступного року. Я налаштований оптимістично.

«Україна знищить Кримський міст»

Коли Україна почне застосовувати винищувачі F-16 для протидії російським літакам, що бомбардують прифронтові міста КАБами?

Літаки F-16 — це не магічна зброя, яка переверне перебіг війни. В України не так багато пілотів. І ви не можете ризикувати ними. 

Я точно знаю, що Україна матиме найкращий парк F-16 на планеті, тому що українці дуже швидко вчаться користуватися новими технологіями. Українці роблять речі, які були б неможливими в жодних інших військово-повітряних силах.

Зрештою, удари авіації знадобляться для того, щоб ізолювати Крим і не дати росіянам можливість використовувати півострів для ведення війни проти України. 

На мою думку, звільнення Криму має вирішальне значення для всієї війни. Україна має зробити все від неї залежне, щоб російський військово-морський флот і військово-повітряні сили не могли вільно діяти на території Криму. Також росія повинна втратити можливість використовувати Крим як логістичний хаб.

Більша частина російського Чорноморського флоту вже виведена із Севастополя. Українські збройні сили роблять так, щоб росія не могла використовувати Крим у військових цілях. 

Також українцям вдалося знищити більшість великих поромів, які росія використовувала для постачання військового спорядження до Криму. Але лишається ще Кримський міст. росіяни багато зробили, щоб захистити його. А втім, коли прийде час, його теж знищать.

Чи можна знищити Кримський міст ракетами Taurus та ATACMS?

Ні, це не та зброя, якою знищують мости. Удари цими ракетами можуть зробити дірку в мосту. Але цього недостатньо. Там забагато сталі й бетону. Тому знадобиться величезна кількість вибухівки різних типів. 

Щоб знищити цей міст, потрібна добре спланована операція. Недостатньо лише одного удару, щоб розібратися з такою переправою. Я думаю, якщо хтось у світі й може знести цей міст, то це генерал Буданов. Я впевнений, що в ГУР є люди, які працюють над планом знищення Кримського мосту.

Якою буде російсько-українська війна наступного року?

Я не думаю, що росіяни мають можливість досягти обвалу фронту і великого прориву. На Заході відбуваються великі політичні зміни. Змінилася влада у США, нове керівництво в ЄС. Ця динаміка потенційно може бути дуже корисною для України. Натомість проблеми у російській економіці посилюються.  

Ситуація у Сирії підриває можливості Ірану надавати зброю «Хезболлі». У певний момент Іран опиниться під великим тиском. Невідомо, чи зможе він і далі надавати військову підтримку росії в такій ситуації. Тож є багато невідомих факторів.

Чи зможе Україна вижити без американської військової допомоги?

На мою думку, росіяни вже показали, що не здатні захопити Україну, інакше вони зробили б це три роки тому. До того ж поразка України не в інтересах США та Європи. Я переконаний, що Україна вистоїть.