50 гривень за євро — лише питання часу? Що відбувається на валютному ринку України та світу

Амбітний євро

Європейська валюта цього року поводить себе дуже активно. Так, з початку 2025-го євро виріс у ціні відносно американського долара на 13% — з 1,04 долара за євро до 1,18. Це — найвищий рівень із 2021 року. Саме ця динаміка відображається й у вартості євро відносно гривні.

На світових фінансових ринках розпочалася справжня битва між європейською та американською валютами: євро росте, долар падає. Так, долар девальвує не лише відносно євро, а й китайського юаня. Юань нині досяг найсильнішого курсу відносно долара за сім місяців.

Вочевидь, якщо інвестори «виходять» із долара, то економічна політика американського президента Дональда Трампа не викликає достатньої довіри. «На співвідношення євро/долар впливають передусім торгівельні конфлікти, що виникли через митну політику Дональда Трампа, а також невизначеність щодо подальших дій адміністрації США», — каже Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту центру «Фінансовий пульс».

Євросоюз та США нині ведуть перемовини про те, якою має бути в майбутньому торгівля між цими двома економіками. Якщо європейці воліють мати безмитну торгівлю, то Трамп жадає обкласти імпорт митами, Ставки ФРС — це відсотки, за якими центробанк позичає гроші комерційним банкам або приймає від них депозити.ставки якого сторони й намагаються зараз визначити. Очікується, що нова торгівельна угода між ЄС та США буде укладена 9 липня.

«У разі досягнення компромісу курс євро до долара може стабілізуватися в діапазоні 1 євро = 1,05–1,10 долара. Якщо ж конфлікт загостриться — можлива незначна девальвація євро або, навпаки, його посилення до 1,18 долара — залежно від ухвалених рішень», — прогнозує Мустафаєва.

Усе ж ринок вважає, що США таки введуть митні тарифи на європейські товари, адже Трамп навряд чи відступиться від однієї зі своїх найпринциповіших ідей — саме через це й дорожчає євро. «Ризик цієї події закладений у ціну євро, адже запровадження імпортних тарифів насамперед негативно вплине на американську економіку», — зазначає Юрій Крохмаль, керівник служби продажу казначейських продуктів банку «Авангард».

На тлі російсько-української війни й нещодавнього загострення на Близькому Сході, де Іран та Ізраїль обмінялися масштабними ракетними ударами, до яких долучилася й Америка, світові «грошові мішки» шукають насамперед тиші та спокою. Європейська валюта для цього дуже добре підходить, адже Євросоюз нині не переживає жодної з можливих криз, а про свої економічні проблеми доволі щиро говорить й пропонує практичні рішення.

Справи у США інакші. Там Дональд Трамп тисне на Джерома Павелла, очільника Федеральної резервної системи, щоб той якнайшвидше знизив ставки американського центробанку, що, на думку Трампа, могло б покращити показники американської економіки завдяки дешевшому кредитуванню. Павелл своєю чергою каже, що доки ФРС не зрозуміє вплив митних тарифів Трампа на американську економіку — знижувати ставки зарано. 

«Це викликає занепокоєння інвесторів через поступову ерозію незалежності та авторитету ФРС», — говорить Юрій Крохмаль із банку «Авангард».

На цьому тлі інвестиційні фонди активно полишають Америку, фокусуючись на інвестиціях у Європу. Для прикладу, другий за розмірами канадський пенсійний фонд Caisse de dépôt et placement du Québec планує різко зменшити кількість власних вкладень в економіку США, де він нині тримає приблизно 40% своїх активів. Натомість фонд планує вкласти гроші у Велику Британію, Францію та Німеччину.

Навіть американські компанії починають інвестувати не у свою економіку, а в Європу. Так, інвестиційна фірма Neuberger Berman із Нью-Йорка цьогоріч 65% своїх угод здійснила в Європі, хоча попередніми роками це число не перевищувало 20-30%. Відповідно, все це штовхає ціну європейської валюти до нових висот.

Помічається й масовий вихід грошей з американських державних облігацій, які протягом усіх криз цього століття були надійним прихистком для тих, хто хотів зберегти свої заощадження. У другому кварталі нинішнього року чистий відтік грошей з американських облігацій становив 11 мільярдів доларів, хоча зазвичай щокварталу чистий приплив становив 20 мільярдів.

Якщо американські облігації перестануть бути популярними, Трампу буде дуже важко профінансувати свій «великий прекрасний закон» — ініціативу, що має на меті зменшення податків у США. Це наразі наймасштабніший законопроєкт команди Трампа за його нинішньої президентської каденції.

«Старі правила, які американці запроваджували, вже не працюють. І тому Трамп змушений шукати новий світовий порядок — й у стратегічному плані, й в економічному, й у фінансовому. Одним із наслідків цього є підрив довіри до долара», — зауважує Тарас Козак, президент інвестиційної групи «УНІВЕР».

У Європі все інакше. Крістін Лагард, очільниця Європейського центрального банку, фактично має стільки незалежності у своїх рішеннях, скільки хоче. Так, нещодавно вона виступила зі сторінок авторитетної ділової газети Financial Times, де пояснила, що на європейську валюту чекає нова глобальна роль.

«Підвищення глобального статусу євро матиме конкретні матеріальні переваги: можливість дешевше позичати, менша чутливість до валютних коливань, захист від санкцій і недружніх кроків», — пояснила Лагард.

19 червня вона виступила в Києві на конференції Національного банку України, де активно рекламувала європейську економіку, валюту євро та говорила про її переваги. Можливо, вона б хотіла почути, що й Україна в процесі своєї євроінтеграції воліє перейти на використання євро, але НБУ в цьому плані доволі консервативний і явно не поспішає з такими заявами, доки політичне рішення про таку реформу не буде ухвалене нагорі.

Вітас Васіляускас, колишній голова Банку Литви, нагадав нещодавно, що введення євро є юридичним зобов’язанням для країн, які приєднуються до ЄС. Виняток мають лише держави, що домовилися про спеціальні умови ще під час вступу, — наприклад, Данія.

На відміну від Федерального резерву США, Європейський центральний банк у червні знизив свою ключову ставку на 0,25% — до 2,15%. «З початку поточного року євро демонструє суттєве зростання до долара, що відображає в основному зміну в політиці відсоткових ставок у США і Єврозоні», — вважає Максим Давлад, керівник із валютно-фінансових операцій Sense Bank. Через зниження ставок ЄЦБ робить євро дедалі привабливішим для інвесторів, а тому й попит на нього зростає.

Ставка рефінансування визначає, під який відсоток комерційні банки можуть отримати кредит у ЄЦБ. Це своєю чергою впливає на кредитні ставки, які банки пропонують своїм клієнтам. Так, коли ЄЦБ знизив свою ключову ставку — позичати в євро стало суттєво вигіднішим, особливо якщо порівнювати з доларом. Звідси й попит на євро.

Гривня під тиском

А втім, не лише глобальні валютні тренди, але й місцева специфіка української економіки визначає нинішню вартість гривні. Так, знову почало активно скуповувати валюту населення — як долари, так і євро.

Лише у травні українські банки ввезли до України іноземної готівкової валюти на 778 мільйонів доларів — тут і американська готівка, і європейська. Це на 38% більше, ніж у квітні.

Літній попит на іноземну готівку значною мірою пов’язаний із тим, що чимало українців відпочивають за кордоном, для чого їм потрібна іноземна готівка. Окрім цього, батькам, чиї діти навчаються в закордонних університетах, саме влітку потрібно зібрати необхідну суму, щоб валютою сплатити за новий навчальний рік.

З курсом долара ситуація дещо простіша. «Девальвації з початку року немає, крім пікових значень у січні 2025 (42,40 гривень за долар на міжбанку). Пара торгувалась у діапазоні 41-42, тяжіючи повертатися до рівня 41,50 після незначних коливань. Ключовим фактором стабільності виступає активна участь Національного банку на валютному ринку», — пояснює Максим Давлад із Sense Bank.

Національний банк із його нинішнім рівнем золото-валютних резервів на рівні 44,5 мільярда доларів має достатньо американської валюти, щоб задовольнити ринковий попит на неї. Так, щотижня НБУ продає на міжбанківському валютному ринку по 700-900 мільйонів доларів, не даючи гривні значно девальвувати стосовно американської валюти.

«Фактично НБУ може поставити курс гривні до долара таким, яким він хоче, адже Нацбанк — це основний постачальник цієї іноземної валюти на ринку», — каже Тарас Козак з групи «УНІВЕР».

Але НБУ не може провернути цей трюк із євро, адже просто не має таких обсягів європейської валюти у своєму розпорядженні. «Для гривні поточна ситуація на глобальному валютному ринку не є сприятливою. Основна частина золото-валютних резервів України розміщена в доларових активах. Відповідно, Нацбанк регулює внутрішній валютний ринок з орієнтиром на курс саме до долара США», — говорить Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.

Є й інші фактори, які впливають на курс гривні до євро. Для підготовки опалювального сезону 2025-2026 років державна компанія «Нафтогаз» має закупити на зовнішніх ринках приблизно 4,5 мільярда кубометрів газу. Так, компанії потрібно знайти 2 мільярди євро. Якщо «Нафтогаз» зі своїм попитом вийде на український валютний ринок, щоб одномоментно купити стільки євро, — це вплине на курс.

Із 6 червня Україна втратила «торговельний безвіз» із Євросоюзом, натомість отримавши квоти на основні продукти українського аграрного експорту до Європи. Ці квоти зменшують обсяги експорту, а тому й зменшують надходження європейської валюти до української фінансової системи.

Кабінет Міністрів нещодавно схвалив законопроєкт про збільшення цьогорічних бюджетних видатків на майже 450 мільярдів гривень, з яких 412,4 мільярда передбачається для сектору безпеки і оборони. Значна частина цих грошей може опинитися на валютному ринку з метою придбання доларів та євро, аби розрахуватися за іноземні військові постачання. Що більше попиту на іноземну валюту — то більше ризиків для подальшої девальвації гривні.

На тлі нестабільності на Близькому Сході українські імпортери бензину намагаються ввести з Європи якнайбільше автомобільного палива, а розраховуватися за нього слід у євро. А що євро дорожчий — то дорожчим виходить для українців бензин, як і решта товарів, за які доводиться розраховуватись у євро. Отже, тут ми маємо ще одне джерело додаткового попиту на євро і, відповідно, тиску на курс гривні.

Крім цього, в Україні розширюється сфера використання євро. Адвокат Сергій Литвиненко з компанії «Віннер Партнерс» зазначає, що, окрім торгівлі з Євросоюзом, євро дедалі частіше використовується в сегменті оренди комерційної нерухомості в прикордонних та великих містах. 

«У Львові, Ужгороді, Києві, Одесі дедалі частіше орендна плата за бізнес-приміщення вказується в євро. Це пов’язано з орієнтацією на іноземних орендарів або стабільніші валютні очікування власників, — розповідає Литвиненко. — Під час купівлі-продажу об’єктів бізнес-призначення, складів або офісів також дедалі частіше вартість фіксується саме в євро».

«Загалом роль євро на валютному ринку України невпинно посилюється. Частка угод у євро все ще поступається долару, але на окремих сегментах (як от за операціями з купівлі безготівкової валюти клієнтами банків) вона вже наблизилася до 50%», — розповідають у пресслужбі НБУ.

Підтримати

Чи чекати на подальшу девальвацію гривні

Над гривнею таки висить ризик девальвації. По-перше, створена війною невизначеність і відсутність відповідей на запитання, як Україна житиме далі, руйнують стабільність усієї економіки. По-друге, проблеми з фінансуванням державного бюджету на 2026 рік теж тиснуть на гривню — адже якщо іноземної валюти в країні забракне, гривня просяде.

Питання залишається в тому, як довго НБУ буде підтримувати курс гривні щодо долара, а також що буде з валютною парою євро — долар. Не виключено, що певної миті може відбутися «контрольована девальвація» до подальших курсових рівнів.

«На ситуацію на валютному ринку варто дивитись у комплексі. Наразі немає фундаментальних підстав для суттєвого послаблення гривні», — запевняють у пресслужбі НБУ.

«Поточна траєкторія курсу євро вказує, що він може досягти рівня 1,20 долара за євро, тобто додати ще 3,5%», — вважає аналітик Дмитро Чурін.

«Нацбанк і надалі застосовуватиме режим контрольованих валютних коливань, тож очікується, що курс долара залишатиметься в усталених межах, без різких стрибків. Поточних валютних резервів для цього достатньо. До того ж Україна продовжує отримувати валютну допомогу від міжнародних партнерів, — каже Діляра Мустафаєва з «Фінансового пульсу». — Найімовірніше, за нинішніх умов курс долара не перевищить 45 гривень, а курс євро — 50 гривень. Однак у контексті війни довгострокові прогнози є складними — занадто багато факторів впливу й невизначеності, адже ситуація змінюється щодня».

Юрій Крохмаль із банку «Авангард» теж вважає, що девальвація відбудеться: «До кінця року курс гривні до долара можна очікувати в діапазоні 41,5~43,50, курс гривні до євро — від 46,5 до 51,5 залежно від того, як будуть розвиватись події у світі та що ще може статись навколо США та їхньої політики».

Як же застрахуватися від можливої девальвації гривні? «Треба тримати кошик іноземних валют: і долар, і євро. Не варто кидатися — що зараз усе в долар, потім усе в євро, потім знов у долар. Якщо у вас великі накопичення — можливо, тримайте ще якісь інші валюти. Диверсифікація — це правило інвестора номер один. У виборі іноземної валюти це правило теж справедливе», — зазначає Тарас Козак із групи «УНІВЕР».