Дострокові вибори у Франції. Боротьба ультраправих за більшість у парламенті
Уже 7 липня відбудеться другий тур парламентських виборів у Франції. Ці вибори дострокові, адже президент Макрон після поразки своєї партії «Відродження» на виборах до Європарламенту місяць тому вирішив розпустити Нижня палата двопалатного парламенту Франції. На відміну від Сенату з непрямим голосуванням, депутатів Національних зборів обирають на загальнонаціональних виборах у два тури.Національні збори.
Чому президент оголосив дострокові вибори?
9 червня на виборах до загальноєвропейського парламенту «Відродження» набрало На попередніх виборах до Європарламенту у 2019 році партія набрала 22,42%, а на виборах до Національних зборів у 2022-му 38,6% голосів.вкрай низькі для себе 14,6%, тоді як ультраправе «Національне об'єднання» На попередніх виборах до Європарламенту у 2019 році партія набрала 23,34%, а на виборах до Національних зборів у 2022-му 17,3%.збільшило своє представництво та отримало вдвічі більше голосів за президентську політсилу — 31,4%. Третю позицію посіли соціалісти — зі своїми 13,83% вони На попередніх виборах до Європарламенту у 2019 році партія набрала 6,19%.покращили попередній результат, однак набрали На попередніх виборах до Національних зборів у 2022-му партія отримала 31.6% голосів, що робило її другою за величиною парламентською фракцією.значно менше, ніж на нещодавніх виборах у французькі Національні збори.
Того ж дня Макрон оголосив про розпуск Національних зборів, хоча за законом Попередні вибори до парламенту проходили у 2022 році. Каденція депутатів триває 5 років.чинне скликання французького парламенту мало б тривати ще 3 роки. Цей крок глава держави назвав «знаком довіри» до громадян.
Зараз у парламенті в політсили президента немає більшості, проте є найчисельніша парламентська фракція, яка разом з іншими утворила коаліцію, що призначив уряд, з яким у глави держави не виникало суттєвих конфліктів. Тож рішення про дострокові вибори після поразки на загальноєвропейських здається ризикованим не надто логічним. Надто — після результату першого туру виборів.
Результати першого туру
30 червня відбувся перший тур дострокових виборів. Згідно з остаточними результатами переконливу перемогу в ньому здобуло ультраправе «Національне об'єднання» з 33,15% голосів. Друге місце з 27,99% отримав «Новий народний фронт», який об'єднує ліві партії. А от президентська партія «Відродження» та її союзники «МоДем» і «Горизонти» отримали 20,76% голосів — лише третє місце. Республіканці — четверті з 10,23% голосів.
Рекордна явка
У першому турі проголосували понад 50 мільйонів громадян — це найбільша кількість виборців на цьому етапі за всю історію французького парламенту. У відсоткових показниках явка також чимала: вперше з 1997 року вона становить 66,71%. Цікаво, що тоді вибори також були достроковими. 67,9% виборців прийшли голосували у першому турі після того, як президент Жак Ширак так само розпустив Національні збори. Прикметно, що це рішення тодішнього глави держави виявилося помилковим для його політсили — вона втратила більшість в парламенті.
Чому вибори у два тури?
Французький парламент складається з двох палат — Національних зборів і Сенату. Вибори до Сенату непрямі: 346 сенаторів обирає близько 150 тисяч представників органів влади (міські голови та місцеві депутати, члени Національної асамблеї тощо).
А от за депутатів Національних зборів раз на 5 років голосують на загальних виборах: обирають по одному представнику від кожного з 577 округів.
Парламентські вибори у Франції мають два тури. У першому турі кандидат може перемогти, виключно якщо отримує абсолютну більшість голосів (понад 50%), а на дільницю прийшли не менше 25% виборців. Тобто шанси бути обраними в першому турі великою мірою залежать також від явки на даному окрузі.
Зазвичай подолати такий «подвійний поріг» важко. Приміром, 2022 року лише 5 депутатів вдалося обрати відразу в першому турі, 2017-го — лише чотирьох.
Втім, завдяки рекордно високій явці цього разу в першому турі вдалося обрати відразу 76 депутатів — з них 39 від «Народного об'єднання», серед яких і де-факто лідерка партії Марін Ле Пен. Вона здобула 58% підтримки на виборчому окрузі в Па-де-Кале на Півночі Франції. 31 місце вже отримав лівий «Новий народний фронт». А от президентська коаліція отримала тільки 2 місця, а інші партії — ще 3.
Другий тур має розподілити ще 501 депутата. Для участі в ньому кандидати повинні в першому турі набрати голоси не менше 12,5% зареєстрованих виборців. У такому разі в другому турі можуть взяти участь 3–4 кандидати.
Однак участь у другому турі також залежить від явки виборців. А вона зазвичай на парламентських виборах є низькою. Наприклад, 2022 року було лише 8 випадків, коли в другому турі було 3 кандидати, а 2017-го — взагалі один. Унікальність таких виборів розповсюджується і на цей аспект — одразу в 306 округах у другому турі змагатимуться три кандидати, а ще в 5 округах — навіть чотири.
Якщо поріг в 12,5% від загальної кількості виборців у списках подолає лише один кандидат, то у другому турі залишається ще й той, хто після нього набрав найбільше. Якщо жоден із кандидатів не досягає цього порогу, до другого туру виходять просто два кандидати з найбільшою кількістю голосів. Цьогоріч у «дуелях» пройде другий тур у 190 округах.
У другому турі кандидатів обирають уже відносною більшістю, тож понад 50% набирати не обов’язково. Наразі партія Марін Ле Пен посідає перші позиції у 297 округах, лівий «Народний фронт» — у 155, а президентська коаліція — у 62.
Прогнози на другий тур
Аби побороти в другому турі «Національне об'єднання» президент Макрон закликав громадян до активної участі у виборах. І справді, країною прокотилися масові демонстрації проти ультраправих. Зокрема, у Парижі, Нанті та Лілі.
Деякі з кандидатів, які є третіми чи четвертими за результатами першого туру, планують зняти свої кандидатури в підтримку тих, хто має вищі шанси протистояти кандидатам з ультраправої партії. Про такий намір вже оголосили як представники пропрезидентської коаліції, так і лівого «Нового народного фронту».
Попередні прогнози надають «Національному об'єднанню» від 240 до 270 місць у новому скликанні, 180–200 депутатів можуть мати ліві сили, об'єднані в «Новий народний фронт». Партії президента прогнозують 60–90 місць, тоді як республіканцям — 30–50 місць.
Жордан Барделла, офіційний лідер «Національного об'єднання», заявив, що очікує пропозиції посади прем'єр-міністра, якщо його політична сила отримає абсолютну більшість у парламенті, а це — 289 місць.
У такому разі Франція перейде до так званого періоду «коабітації», коли президент та прем'єр належать до протилежних політичних таборів. Такі прецеденти в французькій історії вже були. Тоді президент продовжує визначати зовнішню та безпекову політику, а глава уряду визначає внутрішню політику.
Проте фактична лідерка ультраправої політсили Марін Ле Пен в одному з інтерв'ю вже дала зрозуміти, що в разі абсолютної перемоги її політична сила впливатиме і на ті сфери, які традиційно вважаються президентськими. Вона заявила: «Головнокомандувач збройних сил для президента це лише почесне звання, адже саме прем'єр-міністр тримає контроль над гаманцем», — маючи на увазі роль уряду в затвердженні бюджетних питань.
Отже, ключове питання в другому турі — чи зможуть ультраправі отримати абсолютну більшість. А в разі, якщо не отримають, чи зможуть інші сили домовитися та створити дієвий уряд. І чи буде таке коаліційне правління ефективним.
Потенційні ризики для України
Ультраправе «Національне об'єднання» раніше було відоме своєю проросійською позицією. Марін Ле Пен і поготів називали агенткою путіна та закидали фінансування її політичних амбіцій із рф.
Щоправда, така риторика за останні роки стала менш радикальною. Зокрема, нещодавно Жордан Барделла зазначив, що загалом він підтримуватиме Україну і дозволить їй «забезпечувати свою оборону» — означатиме підтримку в боєприпасах і техніці, необхідних для утримання фронту.
Проте водночас він заявив і про свої «червоні лінії», які включають постачання ракет великої дальності, чи зброї, яка могла б дозволити Україні завдати ударів по російській території. Крім цього, і Барделла, і Ле Пен заявляли, що не підтримують надсилання французьких військ в Україну. Це означатиме, що хоч Франція продовжить виконувати свою частину зобов'язань, можна очікувати, що рішучі ідеї Макрона отримають спротив, адже Барделла прихильник підходу «запобігання ескалації» зі сторони Франції як ядерної держави й одного з лідерів НАТО.
Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою авторки.