Чи вистоїть Бахмут. Інтерв'ю з дослідницею Інституту вивчення війни
З початку повномасштабного вторгнення американський аналітичний центр The Institute for the Study of War, ISWІнституту вивчення війни публікує щоденні звіти про перебіг російсько-української війни. Аналіз ISW став важливим джерелом інформації для журналістів та політиків, а також фіксуванням історії.
Активно Інститут стежить і за тим, як розвивається ситуація довкола Бахмута. hromadske поговорило з дослідницею росії в Інституті вивчення війни, українкою Катериною Степаненко, яка живе у Вашингтоні: про те, чого чекати далі на Бахмутському напрямку, де росія може атакувати наступного разу і що потрібно Україні, аби повернути Крим.
«путін намагається дистанціюватися від пригожина»
Почнімо з останніх подій у Бахмуті. російські війська пішли в наступ у Донецькій області й зуміли захопити Соледар. Чому вони досягли успіху після шести місяців невдач?
Усе це зводиться до того, що група «Вагнера» кинула в бій багато своїх найманців, щоб просунутися до Бахмута. Коли атака досягнула кульмінації, вони зрозуміли, що це не спрацює, і спробували захопити Соледар, де залучили частину своїх елітних сил. Тому ми говоримо, що елітні сили «Вагнера», які діяли у попередніх операціях в усьому світі, довелося використати для захоплення одного поселення. Це демонструє їхню неспроможність отримати хоча б якийсь масштабний прогрес в Україні на цей момент.
Що ви думаєте про майбутнє євген пригожин — голова приватної військової компанії «Вагнер»пригожина? Чи вплине цей наступ на його позиції у кремлі?
Думаю, він точно хотів використати перемогу в Соледарі як інструмент торгу. Я припускаю, що він знав про зміни в російських військах, а саме про перепризначення генерала герасимова на посаду командувача російських сил в Україні. Тому напередодні наполягав на захопленні Соледара, щоб довести, що він — видатний лідер, може чогось досягти й самоствердитись. Але, схоже, це має зворотний ефект.
Складається враження, що у своїй риториці путін намагається дистанціюватися від нього. Президент рф з’явився на телебаченні й сказав, що тільки російські сили, тобто генштаб і міноборони, успішно спланували операцію в Соледарі.
путін також зустрівся зі смертельним ворогом пригожина — олександром бєгловим, губернатором Санкт-Петербурга. Вони обговорювали внесок Бєглова у військові потуги, за що пригожин віддавна його критикував. Також маємо перепризначення Начальник сухопутних військ росіїлапіна.
Такий пінг-понг в інформаційному просторі, де Речник путінапєскову теж довелося реагувати на чутки про конфлікт між кремлем і пригожиним. Ні, сказав він, конфлікту немає, але всередині росії є люди, які гірші за ворогів.
У цьому сенсі, схоже, пригожин уявляв собі, що це буде перемога, яка допоможе йому утвердитись і наділить владою вести переговори з вищим начальством і путіним щодо своєї позиції та легальності його групи. Але зрештою це перетворюється на конфлікт в інформаційному просторі між пригожиним і традиційними російськими інституціями, як-от міністерство оборони рф, де він постійно мусить доводити, що й досі дієвий у цьому регіоні, і перебільшувати власні твердження.
Ми й надалі спостерігатимемо, як він намагатиметься використати свої важелі впливу в інформаційному просторі, аби виграти кращу політичну позицію в росії.
Чи є розуміння, чому путін намагається дистанціюватися від пригожина?
Йому потрібно це зробити, щоб просунути військові реформи, які він намагається запровадити. Як ми бачили, росія хоче розширити свою армію. Вони оголосили кілька заходів: формування нових підрозділів, реформування старих. І для того, щоб це зробити, йому справді потрібно встановити контроль над інформаційним простором і відновити свій власний інститут — міністерство оборони росії як авторитетне джерело інформації та влади, яке збирається продовжувати цю війну. пригожин насправді не вписується в цей наратив з огляду на те, що кремль не зацікавлений у публічному визнанні своєї приналежності до «Вагнера».
Чого чекати далі в Бахмуті? ISW досі впевнений, що росіяни не зможуть захопити місто?
Так, ми досі дотримуємося цієї оцінки. Захоплення Соледара дуже тактичне, це маленьке поселення на 14 квадратних кілометрів. Воно не виводить російські війська на основні наземні лінії зв’язку, як-от логістичні маршрути, що пролягають від району Часового Яру до Бахмута. Це не та суттєва втрата, що, за словами росії, дозволить їй «оточити Бахмут».
Не факт, що саме це відбувається на місці, а зважаючи на масштаби української оборони в Бахмуті та нещодавні менші атаки після взяття Соледара можна впевнено сказати, що Бахмут вистоїть. І наша оцінка залишається незмінною: Соледар не став тією проривною перемогою, якою її зображувала російська пропаганда.
«Дуже ймовірно, що Україна зможе дістатися до Криму та звільнити всі свої окуповані території»
Чи має ISW уявлення про те, яким може бути контрнаступ України? Де українці можуть завдати наступного удару?
Згідно з нашою політикою, ми не робимо прогнозів щодо українських переміщень, але я можу розповісти про деякі райони, де ми не бачимо потенційних наступальних операцій росії. Ми знаємо, що росіяни посилено зміцнюють Херсонську, Запорізьку області, а також Крим, що свідчить про їхню стурбованість можливим українським контрнаступом у цих регіонах.
росіяни неодноразово заявляли, що укріплюють лівий берег Дніпра в Херсоні, бо бояться, що українці будуть проводити розвідувально-диверсійні операції або переправлятимуться через річку й відкинуть російські війська. А потім у Запорізькій області впродовж місяців ми бачимо велику паніку серед спільноти російських військових блогерів та кореспондентів, які фактично говорять, що українці готуються до якоїсь атаки на Запоріжжі. Ми нічого такого поки не бачимо й не можемо про це говорити.
А втім, ця паніка примітна, вони стурбовані цим регіоном. І якби українці щось готували, то Запоріжжя стало б логічним полем битви. Запорізька область має одну з найважливіших ділянок наземних комунікацій, якими є логістичні шляхи з росії на південь України. Якщо цю наземну лінію зв’язку перервати, то фактично росії залишиться лише Кримський міст, який потрібно буде перетнути, і це важлива проблема.
Чи змінить новий пакет озброєнь ситуацію для України? Деякі журналісти казали, що Захід готує Україну до великого наступу. Чи погоджуєтеся ви з ними?
Я вважаю надзвичайно позитивним, що Захід і США надсилають механізовану техніку, наприклад Бойові машини піхотиBradleys і Strykers. Ми сподіваємося, це є передвісником того, що Захід надішле Україні більше танків. Маневрова війна буде дуже важливою на певних ділянках лінії фронту.
Я також хочу зазначити, що є й інша зброя, яку Захід міг би надати Україні, і вона також була б дуже впливовою. New York Times повідомляла, що ведуться дискусії стосовно того, чи адміністрація Байдена зацікавлена у відправленні в Україну певної зброї великої дальності, яка дозволила б українцям завдавати ударів по російській військовій інфраструктурі в Криму.
Це змінило би правила гри для українців з огляду на те, що удар по Криму цілком виправданий за міжнародним правом, адже це українська територія, окупована росіянами. Це стало б вирішальним у підриві російської логістики, глибоко вкоріненої в Криму, яку вони розвивали вісім років. Але водночас спричинило б той самий ефект, який HIMARS мали влітку, коли українці використовували їх, щоб зупинити російські операції на правому березі Дніпра.
Чи може Україна виграти війну та відвоювати Крим без далекобійних ракет?
Складне питання. Зважаючи на те, що зараз Україна має ініціативу та постійну підтримку Заходу, дуже ймовірно, що вона зможе дістатися до Криму та звільнити всі свої окуповані території.
«Ймовірність відновлення російських атак із Білорусі низька»
Чи спробують росіяни мобілізувати більше військ? Двомільйонна армія, про яку повідомляла українська розвідка, — це реалістичний сценарій?
Я думаю, що вони обов'язково спробують щось зробити, готуючись до тривалої війни.
Незалежно від того, чи це буде лише звичайна друга хвиля мобілізації, чи прихована мобілізація, росіяни досі мають на меті збільшити свою армію щонайменше до 1,5 мільйона військовослужбовців з 1,35 мільйона. Вони сигналізували про це великою кількістю змін та наказів, пов'язаних з мобілізацією. У думі рф кажуть, що потрібно підвищити призовний вік. путін ще в листопаді підписав указ, який дозволяє мобілізувати частину в'язнів. Отже, всі ці аспекти свідчать про те, що їм бракує військ.
Але якість цих військових досі дуже низька, ці хлопці заледве потрапляють на тренування. До того ж у росії не так багато локацій, де можна було б розмістити ці війська. Тому ми бачимо, що багато російських мобілізованих навчаються в Білорусі, не маючи тренерів на батьківщині.
Чи маєте ви ознаки й докази, які допомогли б нам зрозуміти, де росіяни завдадуть наступного удару? До чого, власне, вони готуються?
У всіх цих сценаріях багато говорять про Білорусь. Проте, за оцінками ISW, найбільш імовірними сценаріями є такі: або росія проведе наступальну операцію, щоб повернути втрачені території в Луганській та Харківській областях унаслідок просування від Сватового на північний захід, або ж посилить оборону, а це означає, що окупанти намагатимуться зупинити українську контратаку, наприклад, у районі Сватового та Кремінної.
Ми бачили, як росіяни переміщували частину конвенційних військ, зокрема ВДВ, на передову у Сватове і Кремінну, і те, як вони перекидали багато техніки, починаючи з постачань із Білорусі до росії, а звідти — на Луганський напрямок. Тож найімовірніший сценарій зводиться до того, що вони намагатимуться наступати з Луганської області або посилять оборону, щоб українці далі не вели контрнаступ.
Очевидно, що зараз в інформаційному просторі багато повідомлень про Білорусь. ISW досі вважає, що ймовірність відновлення росією атак із Білорусі низька. І причина поки що в тому, що в них бракує сил для завершення цього маневру. Підготовка займе певний час. Але якби вони здійснили таку атаку, що поки залишається малоймовірним, то це було б орієнтовно восени, через навчання «Захід 2023», які, за словами української розвідки, Вони мали відбутися в центральній росії, а зараз їх знову перемістили на Захід, тобто в Білорусь і західний військовий округ рфперенесли. Проте ми не думаємо, що вони повторять атаку з Білорусі.
Чи можливо зрозуміти, яка кінцева мета путіна в Україні? Чого він зрештою хоче?
Так, його мета ніколи не змінювалася. Він завжди заявляв одну й ту ж саму максималістську ідею — захопити всю Україну, що означає капітуляцію українського уряду, а також повне знищення української армії, щоб Україна не могла дати відсіч.
Він не відступив від цієї мети. Його зусилля відновити свою армію, зібрати більше військ, його удари по українській цивільній інфраструктурі — усе це є ознаками того, що він не відмовився від ідеї досягнення цієї мети, і про жодні переговори не йдеться. путін не створив жодних серйозних передумов, які б сигналізували Україні про можливість мирних перемовин.
Тобто навіть захоплення Луганської та Донецької областей їм було б недостатньо? Вони продовжать рухатися вперед?
Так, герасимов назвав Луганську та Донецьку області наступним кроком, проте кінцевою метою «спеціальної військової операції» досі залишається «денацифікація», що означає капітуляцію української влади та повне захоплення України.