Данія додатково надасть Україні 22 млн євро на посилення безпеки

Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

16 січня він разом зі своїм данським колегою Йеппе Кофодом відвідав лінію зіткнення на Донбасі. Кулеба подякував за такий візит і назвав його проявом солідарності Данії з Україною на тлі погроз з боку Росії.

«Високо ціную рішення виділити додаткові 22 млн євро на посилення сектору безпеки України. Це вияв справжньої дружби», — написав український міністр.

Кофод своєю чергою закликав Росію до деескалації ситуації і наголосив, що Данія повністю підтримує український суверенітет.

«Новий внесок Данії в діяльність із розмінування та програму стабілізації триває», — прокоментував він виділення грошей.

Допомога Україні на тлі загрози

У грудні міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс заявив, що країни Євросоюзу повинні дозволити продаж зброї в Україну, як це вже зробили США. Він заявив, що Латвія готова надати Україні військову допомогу — окрім відправлення військ.

Підтримують такі кроки і в Литві. Міністр національної оборони країни Арвідас Анушаускас заявляв, що його країна готова всіма способами підтримувати Україну на тлі ймовірного нового вторгнення Росії. Зокрема, передати Україні летальну зброю.

Що відбувається на кордонах України?

Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов 21 листопада заявив, що Росія готується до можливої атаки на схід і південь України в січні-лютому 2022 року. За даними розвідки, біля кордонів України перебувають 92 тисячі російських військових.

Спершу в Росії інформацію про загрозу нападу на Україну називали штучно створеною істерикою. Проте вже 18 грудня у Москві продемонстрували нову риторику. Заступник голови Міністерства закордонних справ Олександр Грушко заявив, що якщо Захід не сприйматиме серйозно запропоновані Москвою «гарантії безпеки», які передбачають невступ України в НАТО, то Росія застосує «військово-технічну альтернативу».

На тлі можливого загострення російської агресії президенти США та РФ на початку й наприкінці грудня провели переговори.

А втім, за їхніми підсумками кожен лишився зі своїм: у Білому домі наполягали на зменшенні напруженості з Україною та попереджали про «рішучу відповідь», натомість у Кремлі вимагали затвердження так званих гарантій безпеки з боку США та НАТО і заявляли, що Байден нібито обіцяв не розміщувати в Україні ударне наступальне озброєння.

Після цього переговори щодо «гарантій безпеки», які Москва хоче отримати від Заходу, перейшли на рівень делегацій США та Росії.