Державні облігації України подешевшали після новини про можливу відставку Данилюка
Єврооблігації державного боргу України відреагували на новину про можливу відставку Данилюка падінням, в той же час позичковий відсоток зріс.
Єврооблігації державного боргу України відреагували на новину про можливу відставку Данилюка падінням, в той же час позичковий відсоток зріс.
Про це повідомляє Bloomberg.
Зокрема, облігації, дата погашення яких настане у 2027 та 2032 роках упали у вартості до 96% та 92% відповідно, а ставки дохідності цих цінних паперів виросли до 8,2% та 8,3%.
Це означає, що від продажу цих цінних паперів Україна залучить менше коштів, ніж очікувалось, а вартість залучення цих коштів для держави зросте.
«Різкі зміни у владі — це сигнал для інвесторів про можливі наслідки, нові ризики, особливо, коли мова йде про ключові позиції в уряді», — повідомив старший аналітик інвестиційної компанії «Адамант капітал» Костянтин Фастовець.
Раніше повідомлялось, що відставка Данилюка може вплинути на українські євробонди.
6 червня прем'єр-міністр України Володимир Гройсман підписав подання на звільнення міністра фінансів Олександра Данилюка. Тепер його звільнення має підтримати парламент.
Представник Кабінету міністрів України у Верховній Раді Вадим Денисенко (фракція «Блок Петра Порошенка») заявив, що парламент підтримає відставку міністра фінансів.
Сам Данилюк пов’язав своє звільнення з «відмовою брати участь у фінансуванні політичної корупції».
Звільнення Данилюка з посади міністра відбулось після загострення відносин між ним та прем'єром, викликане відмовою назначати нового заступника міністра. 23 травня Данилюк покинув засідання Кабміну, а сам уряд без нього ухвалив низку рішень стосовно міністерства фінансів.
Зокрема, на закритому засіданні уряд перепідпорядкував Державну фіскальну службу напряму собі та виключив Міністерство фінансів з переліку відомств, з якими має узгоджувати свої рішення.
Данилюк назвав ці постанови уряду незаконними та заявив, що буде їх оскаржувати після публікування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Дефолт або гроші Китаю: чому Україні загрожує криза і що з цим робити