Дипломатія голки. Як російська вакцина розколює Європу
Уже шістдесят країн схвалили використання російської вакцини від коронавірусу «Спутник V». Загалом доступ до неї, якщо вірити оцінкам Російського фонду прямих інвестицій, мають 3 мільярди людей — це близько 40% населення планети. Росія намагається демонструвати щиру підтримку «друзів» у складні часи й щедро надає свій препарат для щеплень.
Але там, де Кремль декларує «найкращі наміри», щось неодмінно має насторожувати. Так, у березні уряд Франції звинуватив Росію в поширенні разом із вакциною своєї «пропаганди та агресивної дипломатії». А в деяких країнах «Спутник» навіть призвів до гучних звільнень і політичної кризи.
Розповідаємо, як російська вакцина розколює Європейський Союз і до чого може призвести «вакцинна дипломатія».
Доставка «здоров’я» без кордонів
У серпні 2020-го Росія стала першою країною світу, яка зареєструвала власну вакцину від коронавірусу — «Спутник V». Її розробив один із найавторитетніших наукових інститутів Росії — Національний центр епідеміології та мікробіології імені Гамалії в Москві. Тоді президент Росії Володимир Путін назвав це «першим великим кроком для усього світу» — і в країні розгорнули вакцинацію.
Виробники «Спутника» досить спокійно ставилися до того, що на той момент препарат пройшов лише дві фази дослідження замість необхідних трьох (проте науковці з-за кордону мали питання навіть до другого). Третій розпочали вже паралельно з активним вакцинуванням росіян.
Але якщо тоді в ЄС дуже обережно ставилися до російського препарату, то в лютому 2021-го ситуація дещо змінилась. В авторитетному медичному виданні The Lancet вийшла стаття про проміжні результати третього етапу досліджень «Спутника V». Наведені в ній дані свідчили, що російська вакцина справді дієва — і справді на рівні обіцяних виробником щонайменше 91%. Попри те, що питання коректності проведення випробувань лишалися, заперечення з боку країн ЄС уже не було таким безкомпромісним.
Першою країною Євросоюзу, яка почала щепити своїх громадян «Спутником V», стала Угорщина — в обхід загальноєвропейської процедури. На обурення Єврокомісії з приводу того, що рішення Будапешта суперечить позиції ЄС (який іще сумнівається в дієвості й безпечності російської вакцини), прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відповів: «Немає західної чи східної вакцини, є лише погана та хороша». І у відповідь звинуватив Єврокомісію в тому, що ЄС неспроможний задовольнити потреби у вакцині для всіх своїх мешканців.
Насправді підстави для таких заяв були: темпи вакцинації в Євросоюзі досить нерівномірні й не такі стрімкі, як очікувалося. Більшість країн ЄС за відсотком вакцинованих (навіть тільки однією дозою) поступаються Британії, яка залишила союз — там провакцинували вже майже 48% — та США (37,5%). Навіть в Угорщині, яка щепила своїх громадян, окрім «Спутника V», ще трьома вакцинами: Pfizer-BioNTech, Moderna й AstraZeneca — вакциновано лише 32%. І це друге місце в ЄС після Мальти.
Такій ситуації сприяла низка факторів: і бюрократичні процедури ЄС, єдині для всіх двадцяти семи держав, і низька довіра до вакцин, і намагання заощадити й укласти найвигідніші угоди з постачальниками (а на це було згаяно час), і невдалі спроби виробити власну європейську вакцину.
Нарікання на те, що чотирьох зареєстрованих в ЄС вакцин (крім уже згаданих, є ще американська Johnson & Johnson) недостатньо, нині лунають уже й від Австрії, Італії, Німеччини та ще деяких країн.
Канцлерка Німеччини Ангела Меркель нещодавно зазначала, що надала б перевагу західним закупівлям, але в разі потреби розгляне «Спутник V» як варіант. Очільник німецького Міністерства охорони здоров’я Єнс Шпан теж уже готовий почати перемовини з Росією, а прем’єр-міністр Баварії Маркус Зьодер вже заявив навіть про ймовірні дати постачання російської вакцини: в липні цього року.
Та все ж схвалення європейським регулятором — головна умова для більшості країн, готових до закупівлі «Спутника». У Єврокомісії кажуть, що найближчим часом не квапитимуться до перемовин щодо постачання російського препарату. Посилаються на те, що нині зареєстрованих вакцин усе-таки цілком достатньо. Та й перевірки препарату з боку Європейського агентства з лікарських засобів (EMA) ще не завершені.
Політичні перипетії через «Спутник»
Проте є й інша причина — побоювання, що використання російської вакцини певною мірою зробить європейські країни залежними від Кремля та буде виявом підтримки російської політики — а це на тлі нинішнього загострення на Донбасі.
Тривожні дзвіночки вже почали лунати у Словаччині. Закупівля російської вакцини спричинила в країні політичну кризу.
Почалося все з того, що на початку березня прем'єр-міністр Словаччини Ігор Матович оголосив про прибуття 200 тисяч доз російської вакцини «Спутник V». Він особисто зустрічав літак із російською вакциною, дякував Росії за допомогу у скруті. І все б нічого, але це було всупереч загальній позиції ЄС (про яку згадано вище) і потайки навіть від коаліційних партнерів Матовича. На закупівлю вакцини і її транспортування, звісно ж, пішли бюджетні кошти.
Проти використання несхваленої російської вакцини виступила президентка Словаччини Зузана Чапутова. А міністр закордонних справ Іван Корчок навіть заявив, що російська вакцина є інструментом гібридної війни, яка розчленовує країну. У відповідь на дії Матовича зі словацького уряду пішло шестеро міністрів: виникла загроза розпаду урядової коаліції й дострокових виборів.
Поки що цього вдалося уникнути завдяки своєрідній рокіровці: Матович залишив прем’єрське крісло, але з уряду не пішов — лише помінявся посадами з міністром фінансів Едуардом Хеґером.
Нині 200 тисяч доз «Спутника V» очікують на свою подальшу долю на словацьких складах. Термін придатності препарату спливе в липні.
Новий виток цієї історії додали випробування Словацького Державного інституту контролю медпрепаратів. З’ясувалося, що надіслана партія за своїми характеристиками та властивостями відрізняється від однойменного препарату, результати досліджень якого публікував Lancet.
Коли Словаччина повідомила про це, в Росії висновки науковців назвали «фейком» та «актом саботажу», і запевнили, що всі партії вакцини абсолютно однакової якості та проходять суворий контроль. Водночас попросили повернути партію «Спутника V» нібито через порушення умов контракту. Далі, мовляв, його надішлють до якоїсь іншої країну.
Щоб бути певною в якості вакцини, Німеччина, наприклад, планує виробляти «Спутник» на власних потужностях — якщо, звісно, його затвердить європейський регулятор.
А днями першою європейською країною (за межами ЄС), яка почала виробництво «Спутника», стала Сербія.
Класика «вакцинної дипломатії»
Її приклад специфічної «вакцинної дипломатії» взагалі доволі показовий.
У Сербії використовуються чотири вакцини: окрім затверджених ЄС Pfizer-BioNTech та AstraZeneca є ще й російський «Спутник V» та китайський Sinopharm. До того ж два останніх — найбільш популярні.
З Євросоюзом діалог у Сербії не склався від самого початку пандемії. Тоді ЄС заборонив експорт медичного обладнання до країн, що не входять до союзу, а президент Сербії Александр Вучич натомість заявив про те, що «жодної європейської солідарності, очевидно, не існує».
Певною мірою це спричинило недовіру в Сербії до «західних» вакцин — тож ними уряд країни вирішив вакцинувати іноземців. Пропозиція одразу ж знайшла відгук у сусідніх балканських країнах, де ситуація з вакцинацією значно гірша.
Вучич тим часом вів переговори щодо постачання вакцин з КНР і запевняв, що «Європа не впорається без допомоги китайських братів» та Росії.
Аналітики BalkanInsight занепокоєні тим, що за вакцинної підтримки Росії та КНР Вучич прагне перетворити Белград на регіональну столицю «сербського світу» (Srpski svet — за аналогією «русского мира») та форпост для просування інтересів цих держав у Європі.
Це не єдині приклади того, що насправді політика невіддільна від питання вакцинації. Наприклад, у Молдові, яка нині домовляється про російську вакцину, активним лобіюванням закупівель «Спутника» займався Ігор Додон — колишній президент, що відомий своїми надзвичайно теплими взаєминами з Росією.
Чинна очільниця держави Мая Санду не проти отримання російського препарату разом ііз Pfizer-BioNTech та AstraZeneca за програмою COVAX Ч — з огляду на невтішне просування процесу вакцинації. Нині лише 2% громадян Молдови отримали хоча б одне щеплення.
Позиція щодо «Спутника» коштувала посад в уряді не лише словакам.
Президент Чехії Мілош Земан у лютому особисто просив Путіна доправити в країну «Спутник» (якщо врешті-решт його погодить європейський регулятор). Водночас усіх незгодних попросили на вихід: 7 квітня відправили у відставку міністра охорони здоров’я Яна Блатни, а 12-го — міністра закордонних справ Томаша Петршичка. Обоє виступали проти російської вакцини в Чехії.
«Спутник» уже не той
Аналітики ВВС звертають увагу на символічну назву російської вакцини: запуск першого радянського супутника у 1957 році, в розпал «холодної війни», був таким собі сигналом для Заходу. Тепер за допомогою іншого «Спутника» Росія прагне повернути якомога більше країн на орбіту свого політичного впливу.
Навряд чи це збіг: у державах, які роками протистоять російській гібридній агресії (на кшталт країн Балтії або Польщі) нині навіть не йдеться про закупівлю російського препарату. А в разі погодження «Спутніка» в ЄС суперечки між ними та прихильниками ідеї «здоров’я важливіше за політику» можуть лише посилитися.
«Кажуть, що "Спутник V" — це добре, але Путін не хоче використовувати її як ліки для російського народу. Він пропонує її світові як ще одну гібридну зброю для втілення принципу "розділяй і владарюй"», — зазначала в лютому прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте.
Прогнози щодо того, чи буде ЄС зрештою закуповувати «Спутник», різняться. За деякими з них, щепити європейців російським препаратом можуть почати уже влітку. Однак, ймовірно, ЄС тепер знову насторожить така покупка — тепер уже з огляду на нещодавню публікацію брюссельського видання EUObserver. З неї стало відомо, що в Росії після вакцинації «Спутником V» померли 4 людини, хоча в РФ зв'язок смертей зі щепленням заперечують.
На вагання ЄС в Росії кажуть, що «нікому нічого не нав’язують». Проте якщо поглянути на сторінку «Спутника» у Twitter — можна помітити, що пропаганда «на імпорт» триває на повну. У дописах не лише хвалять російський препарат, але й регулярно нагадують про вади західних вакцин-конкурентів. Найчастіше зауважують, що AstraZeneca та Johnson & Johnson спричиняють виникнення тромбозів. Чи так це насправді — науковці зараз з’ясовують, але щеплення AstraZeneca низка країн усе ж призупиняла.
В Росії зареєстровані ще дві вакцини власного виробництва, але популяризують їх геть не з таким ентузіазмом, як «Спутник». Тут, певно, також є несподіваний збіг: просуванням «Спутника» займається Російський фонд прямих інвестицій. Очільник фонду Кирило Дмитрієв, за чутками, тісно пов’язаний з Кремлем, а його дружина товаришує з однією з доньок Путіна.
Сам Путін, до слова, теж вакцинувався «Спутником», однак фотографуватися під час процедури відмовився: мовляв, і так багато зроблено для піару вакцини.
У лютому президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн дивувалася, що Росія пропонує свою вакцину іншим країнам, тоді як у неї самої справи з вакцинацією просуваються не надто стрімко. Нині хоча б одне щеплення отримали не більше 6,5% росіян — і, схоже, це найефективніша антиреклама препарату.
У російській академії наук, щоправда, запевняють, що річ не в недовірі до вакцини, а радше в безвідповідальному ставленні до вакцинації.
«Проблема справді є. Я певен, що йдеться не про недовіру до науковців, а про два моменти. По-перше, втома — мовляв, усе вже позаду, навіщо вакцинуватися, якщо цей COVID-19 уже скінчився? По-друге, такий собі “російський авось” — “мене це не зачепить”», — вважає президент РАН Олександр Сергєєв.
Рішення про «непотрібність» «Спутника» для ЄС невдовзі справді може знайти обґрунтування. Вже найближчим часом європейців почнуть щепити американським препаратом Johnson & Johnson — якщо буде врешті доведено, що він безпечний. А до літа мають зареєструвати нові вакцини: німецьку CureVac (яка вже на завершальному етапі випробувань) та, ймовірно, американську Novavax. Крім того, відповідно до попередніх зобов’язань, має надолужити зменшені постачання й AstraZeneca.
Тож якщо все вдасться — темпи вакцинації вдасться пришвидшити й без «Спутника» та супутніх ризиків.