До нас прийшов суддя КСУ Ігор Сліденко. Ось що він сказав про рішення суду, вихід з ситуації та тиск ОП

27 жовтня Конституційний суд України на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації. Також він скасував низку повноважень НАЗК.

Через цю ухвалу правоохоронці змушені будуть закрити всі справи щодо неправдивого декларування майна чиновниками.

Водночас президент Володимир Зеленський уже подав до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», яким пропонує звільнити весь склад Конституційного суду України.

Про те, чому КСУ ухвалив такі рішення та про своє бачення виходу з ситуації в етері програми «Мокрик По Живому» на hromadske розповів суддя цього суду Ігор Сліденко. Ми переказуємо головне з майже годинної бесіди.

Про аргументацію рішень КСУ

Щодо контролю НАЗК

Увійшовши в цю проблему глибоко, я зрозумів, що страшнішого органу, ніж НАЗК, зараз в Україні немає (такого, як його виписав законодавець). У 2019 році його наділили фактично необмеженими повноваженнями з контролю за всіма публічними діячами.

Нам (КСУ — ред.) немає куди звернутися, ми не можемо себе захистити.

У тому вигляді, в якому зараз існує закон «Про запобігання корупції», заходи, які застосовують до судді та народного депутата, порушують з точки зору теорії та з точки зору конституційних принципів незалежність і заборону впливу на суддю в будь-який спосіб.

Розказую конкретний випадок про КСУ. Коли (агенти НАЗК — ред.) зайшли у суд. Відповідно до закону агенти НАЗК можуть зайти куди завгодно, а суд — це режимний об’єкт. Вони підіймаються в кабінет до судді, на недоторкану територію, і починають вимагати від нього підпису. Повинні існувати інші механізми, передбачені спеціально для суддів.

Я вважаю, що в моніторингу немає нічого неконституційного, навіть щодо суддів. Неконституційним є тільки контроль.

Щодо кримінальної відповідальності за недостовірне декларування

Дивіться як вона звучить (скасована стаття 366-1 — ред.). Подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей. Як показати в суді, що ці недостовірні відомості подані «завідомо»? Слідчому довести, що вони «завідомо», практично неможливо. Якби законодавець написав «подання суб’єктом декларування недостовірних відомостей», жодних би проблем не було.

Про вихід із ситуації

Терміново внести зміни до статті 366-1. Потрібно забрати лише два слова і знову її ухвалити.

Що стосується закону про НАЗК. Я вже говорив: потрібно зробити його органом не виконавчої влади. Я за цей варіант. Незалежним органом. Застосовуючи паритетний порядок формування цього органу. Залишити у нього майже всі ті повноваження, які у нього є. Окрім радянських застарілих понять, таких як «моніторинг за власною ініціативою». Це невелика робота. Ці зміни можна внести за один день.

Про відставку та тиск ОП

Конкретну особу (яка нібито тиснула з ОП — ред.) я зараз не можу вказати, з тієї причини, що це треба говорити після того, як я подам заяву про злочин. Я чекав, що випаде якась нагода, коли я зможу це спочатку оприлюднити, а потім написати заяву. Я тоді перебував у такому психологічному стані, що навіть про це не подумав. Увечері, коли відбулась ця розмова (з представником Офісу президента), я всю ніч не спав. Вранці я вже знав, що відбудеться на слуханнях, хоча до останнього моменту думав, що вони блефують.

Про очільника НАБУ Артема Ситника та його звільнення

Корупція ㅡ це страшне слово. Людина, яка вчинила корупційний злочин, не має продовжувати виконувати функції публічної особи. Для мене в голові не вкладається, що особа, яка здійснює публічну владу, звинувачена в корупційному діянні, її визнали винною і вона надалі продовжує працювати.

У 2015 році, коли запровадили цей інститут в Україні (НАБУ) вже всі, хто більш-менш знайомий був зі справою, говорили, що так робити не можна. Або внесіть зміни в Конституцію, наділіть повноваженнями (щодо звільнення директора НАБУ ㅡ ред.), а потім хай призначає президент. Так робити не захотіли. Я думаю, що це зробили, щоб тримати голову на короткому повідку. У будь-який момент, якщо він буде себе вести не так, це питання можна буде вирішити у Конституційному суді.

Що цьому передувало?

На брифінгу 30 жовтня Сліденко також переконував, що рішення Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства не змушувало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) закривати реєстр електронних декларацій чиновників.

Він вважає, що ситуацію навколо рішення суду «штучно інспірували» і ніякої загрози боротьбі з корупцією в Україні та функціонуванню окремих органів воно не несе.

Очільника НАЗК Новікова суддя звинуватив у тому, що він закривав реєстри декларацій, щоб «загострити ситуацію», а з рішення суду це нібито не випливає.

«Якщо пан Новіков не розумів, що робити, він повинен був звернутися до КС і суд дає роз’яснення… і написав би пану Новікову, що реєстри закривати не потрібно», — розповідає Сліденко.