Голову Антикорупційного суду не обрали з першої спроби
Голову новоствореного Антикорупційного суду не обрали з першої спроби. Для участі висунули трьох суддів, до другого туру вийшли двоє — утім жоден з двох не набрав необхідної кількості голосів від зборів суддів.
Про це повідомляє кореспондент Громадського з місця події.
На посаду голови претендували Олег Павлишин, Олена Танасевич та Маркіян Галабала.
Під час першого голосування найменше голосів отримав Галабала (9), відповідно він вибув з голосування.
У другому етапі голосуванні розрив між Танасевич і Павлишиним склав 1 голос — 16 і 15 відповідно, утім для перемоги кандидат має набрати 20 голосів.
Відтак голосування за голову Антикорупційного суду розпочнеться спочатку після годинної перерви.
Маркіян Галабала — заступник Голови Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції та експерт судової групи Реанімаційного пакету реформ. Адвокат-практик, який має власне адвокатське бюро. Був адвокатом Міхеїла Саакашвілі.
Танасевич раніше працювала суддею Печенізького райсуду Харківської області. Вона закінчила харківську юридичну академію Ярослава Мудрого, а присягу судді склала в 2012 році. Рух ЧЕСНО не знайшов інформації, яка б свідчила про недоброчесність Танасевич.
Олег Павлишин з 2002 року працював суддею Апеляційного суду Львівської області. У 1990-х він працював в правоохоронних органах, а з 1994 року був суддею Городоцького райсуду Львівської області.
Нагадаємо:
- 11 квітня президент Петро Порошенко призначив на посади 38 суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
- 7 червня Верховна Рада ухвалила закон про Антикорупційний суд у другому читанні під час засідання 7 червня. «За» проголосували 317 депутатів. У Венеціанській комісії привітали ухвалення закону про Антикорупційний суд.
Створення Антикорупційного суду — одна з вимог міжнародних партнерів України для подальшої співпраці. Серед його запланованих функцій — розслідування справ Національного антикорупційного бюро щодо корупції серед високопосадовців. Серед інших вимог — підвищення цін на газ для населення та збалансування державного бюджету.