Колишній білоруський офіцер, який опублікував і передав Нацполіції «білоруські плівки», свідчив у справі Шеремета
Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар приїжджав до Києва, щоб свідчити у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Перед цим він опублікував та передав Нацполіції аудіозаписи про можливу причетність білоруської влади до вбивства.
Про це він розповів білоруському «Радыë Свабода».
За його словами, після публікації аудіозаписів із ним зв'язалися українські дипломати та обговорили співпрацю у розслідуванні. Макару зробили українську візу та попросили приїхати до Києва. Як каже екссиловик, 16 січня він вже повернувся з Києва до Вільнюса.
«Мене забезпечили цілодобовою охороною... Ми проводили слідчі дії та інші заходи в Нацполіції, після чого українська сторона повідомила, що в них немає причин не довіряти мені. Я вважаю, що надав достатньо доказів про те, що білоруські спецслужби причетні до вбивства Павла Шеремета», — сказав Макар.
Він зазначив, що розповів правоохоронцям більше, ніж публікував раніше. Але Макар пообіцяв не розголошувати свої свідчення, щоб не нашкодити слідству.
Також колишній силовик переконаний, що після його свідчень розслідування «кардинально зміниться». Він вважає, що причиною вбивства журналіста могла стати його робота над справами зниклих безвісти у Білорусі людей.
«На мою думку, після порівняння низки фактів і після розмови з українськими слідчими ми можемо говорити про ненависть Олександра Лукашенко до Павла Шеремета. Усе це разом могло бути причиною його усунення», — зазначив Макар.
У Нацполіції зазначили, що інформація від екссиловика може суттєво пришвидшити процес розслідування. Наразі вони перевіряють отримані дані та відправили на фоноскопічну експертизу сам запис розмов.
Окрім цього додаткові слідчі дії хочуть провести на території країн, пов'язаних з «плівками Шеремета». Для цього у Нацполіції вже підготували клопотання про надання міжнародної правової допомоги.
Що за плівки?
Записи розмов, імовірно, глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева 4 січня виклав опозиційний «Білоруський народний трибунал». Записи також отримало брюссельське видання EUObserver.
У записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в офісі Зайцева в Мінську.
Зокрема на записі обговорюється спосіб вбивства Павла Шеремета, який тоді жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. Зробити так хотіли, щоб вбивство стало «публічним сигналом».
Також, за висновками журналістів, Лукашенко виділив більш як 1,5 мільйона доларів на «ліквідацію» колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва в Мінську, колишнього командира бригади спецзагонів Володимира Барадача й ексвиконувача обов’язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В’ячеслава Дудкіна.
Операцію планували здійснити без слідів, інсценувавши нещасні випадки. Ці політичні замахи планувалися в Німеччині, але не були виконані.
Що відомо про справу Шеремета?
Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 07:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий етер своєї програми. Розслідування вбивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім, до грудня 2019 року у слідства не було жодного офіційного підозрюваного.
Слідство впродовж тривалого часу наполягало, що Андрій Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями» та «культивуючи велич арійської раси», організував убивство Шеремета й залучив до злочину Юлію Кузьменко, Яну Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями. За даними слідства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто, Антоненко був тим, хто супроводжував її, а Яна Дугарь напередодні проводила розвідку.
Але 21 травня 2020-го підозрюваним змінили підозри. З них зникли згадки про «ультранаціоналістичні ідеї» та «велич арійської раси», а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб. Антоненка ж тепер називають виконавцем злочину, як і Кузьменко, а Дугарь — пособницею.
Станом на зараз Нацполіція завершила досудове розслідування у справі про виконавців убивства Шеремета та передала матеріали справи до суду. Тим часом суд уже пом'якшив запобіжні заходи для Дугарь і Кузьменко, натомість Антоненко залишається під вартою.
Справа щодо замовників убивства наразі ще розслідується. Вона розділена на дві частини, а процесуальне керівництво в ній веде Офіс генпрокурора.