Курсові гойдалки: що відбувається з гривнею та до чого готуватися українцям?
Наприкінці липня на табло валютних обмінників уперше з весни повернулася цифра 28 навпроти позначки долара. Гривню коливали зміна голови Нацбанку та заяви президента про необхідність послабити нацвалюту. До якого курсу слід готуватися українцям і чи варто скуповувати долари?
«Вільне плавання» продовжиться?
Призначення нового голови Національного банку Кирила Шевченка супроводжувалося заявами президента України Володимира Зеленського, урядовців і депутатів Ради про необхідність послабити гривню. «Так, ми підтримуємо незалежність Національного банку України, але водночас кажемо всім: як ми можемо жити, якщо наш бюджет розраховано за курсом 30 (гривень за долар — ред.), а ви й самі бачите, яка в нас гривня», — сказав Зеленський під час зустрічі з представниками бізнесу в Чернівецькій області на початку липня.
Проте відразу після призначення Шевченко декілька разів наголошував на тому, що не збирається змінювати політику «плавучого» валютного курсу, яка діє в Україні з 2015 року — курс гривні встановлює не Національний банк, а ринок. Тобто вартість валюти залежить від попиту та пропозиції. Саме тому щоразу, коли в керівництва НБУ запитують про їхні прогнози щодо курсу, вони лише знизують плечима: «Усе залежить від ситуації на ринку».
Але з правління Нацбанку пішов Олег Чурій, який і запроваджував цю політику та відповідав за валютне регулювання. Його замінив колишній заступник міністра фінансів Юрій Гелетій.
«Зараз є ризики того, що Кирило Шевченко та його новий заступник Гелетій почнуть проштовхувати більше рішень, спрямованих на девальвацію гривні. Ба більше, сьогодні можуть бути закладені початки нових кадрових рішень, які дадуть у перспективі більшість голосів у правлінні НБУ новому голові та його команді, що може пришвидшити ці процеси», — ділиться з hromadske інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.
Аналітики ринку вважають, що наразі існує значна невизначеність у майбутній політиці Нацбанку й тому, як буде формуватися курс валют. «Я вважаю, що непередбачуваність і незрозуміла комунікація Нацбанку несуть дуже серйозні ризики. Нині ситуація трохи заспокоїлась. Утім, наскільки я розумію, чіткого бачення подальшого розвитку немає. Очевидно, що все буде обертатися навколо зміни керівництва НБУ», — вважає голова правління аналітичного центру CASE-Україна Дмитро Боярчук.
Негативні очікування
«Передусім зростання курсу валют — це реакція ринку на заяви про те, що гривня буде слабшати», — пояснив ріст курсу долара заступник голови Національного банку Дмитро Сологуб під час брифінгу 23 липня. З ним погоджуються й експерти.
Про визначальну роль заяв політиків у формуванні курсу долара говорять усі спеціалісти. «Погіршення девальваційних очікувань було спровоковано словами президента про оптимальний курс для бюджету на рівні 30 гривень за долар і заявами керівників економічного комітету Верховної Ради про необхідність емісії. Додатковим каталізатором стали хвилювання, породжені зміною керівника НБУ», — вважає голова департаменту макроекономічних досліджень компанії ICU Сергій Ніколайчук.
«З економічного погляду ситуація більш сприятлива для гривні, тобто національна валюта, навпаки, мала би зміцнюватися», — зазначила аналітик Concorde Capital Євгенія Охтирко. З нею погоджується Сергій Фурса: «Цього року в нас навіть торговельний баланс може бути позитивним через суттєве скорочення імпорту. Тому економічна ситуація дуже вигідна. На гривню тиснуть інфляційні та девальваційні очікування, які створили політики своїми заявами та атаками на Національний банк».
Реальних причин для падіння гривні ніхто не бачить. «За товарним рахунком у нас з’являється дефіцит (імпорт починає переважати над експортом — ред.), але він не настільки критичний. Тенденція неприємна, однак не можна говорити про якусь загрозу. А от щодо фінансових потоків є багато питань. Очевидно, що зміна керівництва НБУ принесла багато нервозності, тому іноземці виходять з облігацій внутрішньої державної позики. Але вони можуть покидати їх лише в момент погашення цих цінних паперів, тому процес відбувається поступово», — зазначає Боярчук.
Від початку коронакризи інвестиції іноземних компаній в облігації внутрішньої державної позики, які випускає уряд для покриття дефіциту бюджету, дійсно суттєво скоротилися. За даними НБУ, на початку березня 2020 року іноземці володіли облігаціями на загальну суму 128,3 мільярда гривень, а вже наприкінці липня ця сума зменшилася до 93 мільярдів гривень, тобто на 30,3 мільярда гривень. Саме з інвестиціями іноземців у державний борг України пов’язують зміцнення національної валюти у 2019 році до менш ніж 24 гривень за долар.
Але відсутні наразі причини для падіння курсу можуть стати реальними. Через погані очікування населення великі гравці на валютному ринку (переважно банки та великі компанії, як-от Нафтогаз) можуть почати масово скуповувати долари «про всяк випадок». «Зараз психологічний тиск може стати фундаментальним фактором на валютному ринку, — вважає Дмитро Боярчук. — Фінансові ринки не люблять хаотичних дій і непередбачуваності. Так відбувається, наприклад, у Росії, де системний профіцит у торгівлі (тобто експортує вона завжди більше, ніж імпортує), а будь-які коливання їхньої валюти пов’язані з ринковими очікуваннями та змінами у фінансових потоках».
Крихкий баланс
22 липня відбулося засідання монетарного комітету Національного банку, про результати якого повідомили наступного дня. Попри очікування ринку та заяви нового керівництва НБУ, облікову ставку, від якої залежать ставки за кредитами та депозитами в банках, вирішили не знижувати, а залишити на рівні 6% річних. «Це дало певну надію учасникам ринку, що Нацбанк не буде повністю обслуговувати політиків, а провадитиме хоч певною мірою незалежну політику», — вважає Сергій Фурса. «Це був позитивний сигнал для ринку, тому девальвацію на певний час вдалося стримати», — зазначає Євгенія Охтирко.
Також на настрої на валютному ринку вплинуло підписання нової кредитної угоди між Україною та ЄС на 1,2 мільярда євро та позитивне розміщення Україною євробондів на 2 мільярди доларів. «Це стало своєрідним сигналом для ринку, адже всі дивились, як будуть реагувати західні інвестори. Вони ж, зі свого боку, мають надлишкову ліквідність, тому можуть собі дозволити вкладати кошти в ризиковані активи, зокрема й українські бонди», — вважає Боярчук.
Тож 23-24 липня курс гривні стабілізувався з 27,87 до 27,75 грн/дол. В обмінниках вартість долара впала нижче, ніж 28 гривень. Однак експерти застерігають: це зовсім не означає, що гривня відновить зростання та відвоює втрачені позиції.
«Стабілізація курсу гривні може виявитися короткочасною, оскільки цього тижня пройдуть значні виплати за ОВДП, і частина з цих коштів буде спрямована на валютний ринок (хоча серед власників цього випуску навряд чи є нерезиденти). Значну роль відіграватимуть також інтервенції НБУ, адже через те, що податкові платежі не збігаються з відшкодуванням ПДВ, можуть відбутися чергові коливання курсу на ринку, що потребуватимуть втручання НБУ. Тому ми очікуємо, що курс продовжить коливатися, і спробує перетнути позначку 28 гривень за долар», — вважає Сергій Ніколайчук.
Що буде з курсом далі?
Чи продовжиться падіння гривні — залежить від багатьох факторів, більшість із яких прогнозувати досить складно. Аналітики стверджують, що наразі гривня як ніколи залежить від заяв українських політиків і їхніх дій щодо Національного банку. «Зараз економічних передумов для девальвації гривні немає, лише політичні», — зазначив Сергій Фурса.
До подальшого знецінення гривні радить готуватися й Дмитро Боярчук: «Який саме буде рівень девальвації — важко сказати, бо найімовірніше ми будемо спостерігати втручання політиків у фінансові показники. Як це все розвиватиметься, залежить від того, якою буде емісія (випуск грошей — ред.)», — зазначив експерт.
Раніше в Раді Нацбанку та в уряді заявляли, що НБУ має «запустити друкарський станок», тобто почати випускати гривні для того, щоб уряд міг розрахуватися за всіма своїми видатками. Такі заяви влади колишній голова НБУ Яків Смолій назвав однією з причин своєї відставки. Наразі фінансування видатків бюджету через друк гривні прямо заборонене законом, проте існують і обхідні шляхи емісії. Зокрема, придбання облігацій внутрішньої державної позики на вторинному ринку або надання кредитів рефінансування банкам, за які ті купуватимуть урядові облігації.
«Знецінення гривні до курсу приблизно 30 за долар можливе, якщо буде дуже сильний потік негативних новин і політичного тиску на Нацбанк, — вважає Євгенія Охтирко з Concorde Capital. — Водночас поступова девальвація буде. На кінець 2020 року курс становитиме приблизно 28,5 гривні за долар, а середній курс за рік — орієнтовно 27 гривень. Ми сподіваємося, що сильнішої девальвації не буде. Але треба пам’ятати, що ринок дуже гнучко реагує на негативні заяви, тому не виключаємо й гіршого для гривні сценарію розвитку подій».
У компанії ICU також прогнозують поступову девальвацію гривні та очікують, що долар в Україні може коштувати 28-29 гривень. «Як бачимо, останніми днями гривня рухається до цього діапазону швидше. Зупиниться вона там чи девальвація буде глибшою — залежить від дій нового керівництва НБУ й того, як зміняться політики регулятора», — зазначає Ніколайчук.