Чи купувати долари, чекати росту цін та непокоїтися щодо депозитів? До чого готуватися українцям

Чи треба бігти купувати долари?

Поки що ні. Навіть попри те, що після заяви Якова Смолія 2 липня офіційний курс долара зріс на 41 копійку — до 27,18 гривні за долар. Але паніка виникла тому, що Нацбанк продав з резервів близько 200 мільйонів доларів. І наразі коливання курсу залежать від настроїв інвесторів, банків та інших учасників ринку.

Ситуація може погіршитися, якщо незалежність Національного банку від політиків похитнеться. «Це загрожує підривом фінансової стабільності в країні в розпал світової кризи. Відповідно, девальвацією гривні й стрибком цін, якщо ідеї політичного контролю над НБУ та емісії грошей будуть реалізовані. Так само це унеможливить продовження кредитної програми з МВФ», — повідомив виконавчий директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський.

Але купувати долари варто, якщо ви хочете зберегти свої довгострокові заощадження. «Судячи з риторики Офісу президента та правлячої партії, хто б не став головою НБУ, від нього чи неї вимагатимуть вмикати друкарський верстат, пришвидшувати інфляцію, кредитувати неплатоспроможних та наближених до влади позичальників. Тому, на мою думку, до кінця року курс буде не менше 30 гривень за долар або й більше. Чи варто купувати долари? Якщо долар для вас є засобом заощаджень, тоді доводиться казати – так. З урахуванням очікуваної девальвації гривні дохідність річного доларового депозиту це щонайменше 15-16%, тоді як гривневі депозити у великих та надійних банках принесуть дохідність 9-12%. З метою спекуляцій долар купувати не варто – курс зростатиме поступово, а не одномоментно», — повідомив заступник директора Департаменту фінансової стабільності НБУ у 2015-2019 роках Євген Дубогриз.

Чи зростуть ціни?

Останнім часом інфляція була доволі низькою. За даними Держстату, у травні було 1,7%. Відставка Смолія може все змінити.

Грошова емісія або друк грошей призведе до стрибка цін. «Якщо НБУ запустить станок, то інфляція зросте до двозначних чисел», — вважає Євген Дубогриз. «Наразі уряд понабирався грошей, отримав транш МВФ на 2,1 мільярда доларів, транш ЄС на 500 мільйонів євро, кредит Світового банку, тому, швидше за все, ситуація не дійде до дефолту. Але точно можна сказати, що буде пришвидшуватися інфляція та відбуватися девальвація гривні», — згоден з ним інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.

«Якщо «запустять станок», то наслідки дійдуть з певним часовим лагом. Коли вони дійдуть, то уряд вже не зможе їх контролювати», — вважає виконавчий директор аналітичної організації CASE-Ukraine Дмитро Боярчук.

Що буде з депозитами та кредитами?

Наразі банківська система України, навіть попри кризу, стійка та має достатньо коштів для того, аби розрахуватися зі своїми клієнтами. «Коштів у банківській системі наразі достатньо, банки виконують нормативи НБУ. Декілька банків, справді, перебувають у поганому фінансовому стані, проте це не вплив поточної кризи – ці банки почуваються погано вже декілька останніх років», — повідомив Дубогриз.

Відповідно до останнього звіту Нацбанку, стан банківської системи гарний, однак, у разі погіршення економічної ситуації, у 9 банків (з яких 2 — державні) можуть виникнути проблеми з платоспроможністю. Погіршення економічної ситуації можливе, якщо Нацбанк змінить свою політику та вдасться до друку грошей. «Раніше у влади були розмови про те, що Смолій не здатен йти на домовленості. Якщо вони змінюють голову НБУ на іншого, значить новий голова Нацбанку здатен йти на ці домовленості, тобто його політична незалежність буде підірвана», — вважає Боярчук.

На думку Дубогриза, нове керівництво Нацбанку почне стимулювати видачу кредитів, послабивши вимоги до позичальників: отримати позику стане легше, однак це призведе до того, що багато кредитів ставатимуть проблемними та не будуть повертатися. «Банки не видають кредити не тому, що не хочуть, а тому, що бракує надійних, фінансово стійких та добросовісних позичальників. Якщо НБУ пом’якшить вимоги до кредитування, то це однозначно призведе до значного погіршення кредитних портфелів банків – простіше кажучи, більша частина «кредитів небаченої щедрості» дуже скоро стануть недіючими», — додав він.

Ставки за кредитами та депозитами зростуть відповідно до рівня інфляції: банки не будуть видавати кредити за ставкою нижчою, ніж інфляція, адже тоді працюватимуть собі у збиток.

Чи будуть в бюджеті гроші на зарплати та пенсії?

Рішення Смолія про відставку вже коштувало уряду щонайменше 1,75 мільярда доларів — саме таку суму уряд намагався залучити, випустивши євробонди, однак через відставку голови НБУ угоду скасували в останній момент. 750 мільйонів доларів з цієї суми планували спрямувати на погашення облігацій з терміном обертання до 2021-2022 років. Це мало б полегшити борговий тягар України на наступні роки. Решту — 1 мільярд доларів — уряд міг використати для покриття дефіциту бюджету, тобто для того, аби профінансувати ті видатки, на яких не вистачає зібраних податків та зборів. Наразі дефіцит складає 298 мільярдів гривень — це кожна четверта гривня, яку заплановано витратити з бюджету цьогоріч.

Однак зрив угоди з розміщення євробондів не означатиме миттєвої неплатоспроможності держави та проблем для економіки. «У короткостроковій перспективі уряду грошей вистачить. Наразі накопичені значні резерви на урядових рахунках. Однак спалювати ці резерви, замість того аби їх накопичувати, — погана стратегія», — вважає Боярчук.

У Міністерстві фінансів переконують, що зірвана угода з розміщення євробондів не повпливає на життя громадян. Наразі на рахунках уряду рекордні 75 мільярдів гривень та 2 мільярди доларів, а показники з наповнення бюджету податковою та митницею поступово покращуються. У тому, що погіршення економічної ситуації в Україні не буде, впевнені й у правлячій партії «Слуга Народу»: «Я переконаний у тому, що ніякої катастрофи нема. Буде знайдено людину, яка буде не менш, а може й більш ефективною», — повідомив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Також уряд, за вказівкою президента Володимира Зеленського, планує збільшити розмір мінімальної зарплати до 5 тисяч гривень вже з 1 вересня, що збільшить навантаження на державний бюджет у частині оплати праці працівникам бюджетних установ.

Що буде з МВФ?

Незалежність Національного банку — це одна з важливих реформ, яку здійснила Україна, починаючи з 2014 року. Забезпечення цієї незалежності — ключова умова подальшої співпраці фонду з Україною. «Фактично, своєю заявою Смолій визнав, що ключова вимога МВФ — незалежність Нацбанку — порушується, оскільки на керівництво установи здійснюється політичний тиск», — повідомив Боярчук. Однак він зазначив, що після призначення нового керівника НБУ, фонд буде довго спостерігати за ним, тому очікувати на отримання Україною нових траншів у 2020 році не варто.

Без підтримки МВФ ситуація з фінансовою стабільністю в Україні може суттєво погіршитися, адже наразі економіка потроху виходить з карантину, обсяги імпорту зростають, що негативно впливає на платіжний баланс — валюти в економіці ставатиме менше, а її курс зростатиме. «В умовах погіршення платіжного балансу на тлі скасування певних карантинних обмежень допомога МВФ стає особливо потрібною Україні», — додав Боярчук.