Незаконні вибори на Донбасі: «висока» явка і погрози студентам
На окупованій частині Донецької та Луганської областей 11 листопада відбулися «вибори» ватажків самоназваних республік. Українська влада закликала людей не голосувати, і сподівається на запровадження санкцій проти Росії. CША та ЄС також не визнають цих «виборів», оскільки вони суперечать Мінським домовленостям про врегулювання ситуації на Донбасі.
«Голосування» на так званих виборах завершилося. Перемогли нинішній ватажок «ДНР» Денис Пушилін та ватажок «ЛНР» Леонід Пасічник. Помічник президента Росії Владислав Сурков вже привітав нових лідерів бойовиків. За «офіційними» даними «влади» псевдореспублік, підсумкова явка в «ЛНР» склала 77%, в «ДНР» — 80,1%. «Висока явка» — це те, чим хизувалась окупаційна влада. Підконтрольні бойовикам ЗМІ публікували фото, де на виборчих дільницях дійсно багато людей. Та це пояснюється тим, що кількість дільниць, у порівнянні із виборами до війни, скоротили втричі, зазначив аналітик «Донецького інституту інформації» Віталій Сізов у влозі для видання «Новости Донбасса».
Так, на президентських виборах 2010 року, коли обрали Віктора Януковича, тільки на території одного Донецька працювали 480 дільничних виборчих комісій. На території всієї області проживало майже 4,4 мільйона громадян і для них тоді відкрили 2510 дільниць. Управління статистики самоназваної «ДНР» стверджує, що зараз на підконтрольній їй території проживає половина довоєнного населення — майже 2 мільйони 300 тисяч.Теоретично для половини довоєнного населення необхідно вдвічі менше виборчих дільниць, ніж було в мирний час — понад 1200. Але їх створили тільки 408 — в три рази менше, ніж потрібно.
На території, підконтрольній «ЛНР», така ж ситуація — на невизнаних виборах відкрили 316 дільниць. До війни ж там працювало майже 1000 дільниць.Традиційно явка на виборах рідко перевищує 70%, але цього достатньо, аби створити аншлаг, зазначив Сізов.
Окрім того, в окупованому Донецьку студентів змушували іти на «вибори» бойовиків. Один зі студентів Донецького політехнічного інститут розповів Громадському, що у профкомі факультету їм заявили: «вибори» треба відвідати, інакше факультет і деканат «отримають догану». «Будуть проблеми у всіх», — наголосив представник профкому.
Опозиційних кандидатів у «ДНР» та «ЛНР» не було. На посаду ватажка «ДНР» претендувало п'ятеро кандидатів: нині виконувач обов'язків глави «ДНР», ставленик Кремля Денис Пушилін, суддя Олена Шишкіна, житель Роман Храменков, колишній «заступник міністра освіти республіки» Володимир Медведєв і керівник музею ветеранів Афганістану Роман Євстифєєв.
На посади «депутатів» претендували представники рухів «Донецька республіка» та «Вільний Донбас».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відомо про тимчасового керівника так званої «ДНР» Пушиліна
На посаду ватажка самоназваної «ЛНР» претендували четверо кандидатів: нині виконувач обов'язків глави «ЛНР» Леонід Пасічник, так звана голова Союзу працівників освіти Олег Коваль, голова територіального відділення руху «Луганський економічний союз» Людмила Руснак та голова профспілки працівників залізничного транспорту самоназваної «ЛНР» Наталія Сергун. На посади «депутатів» претендували представники руху «Мир Луганщині» та «Луганський економічний союз».
Та, власне, «вибори» відбулися до «виборів», адже окрім Пасічника і Пушиліна, решта «кандидатів» були суто декоративні. Місцевим мешканцям вони не відомі, передвиборчої агітації вони не вели.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Несправжні вибори у несправжніх республіках: ватажків окупованого Донбасу РФ обрала заздалегідь
Представники України в Тристоронній контактній групі на перегорах в Мінську назвали ще не оголошені результати «виборів» на окупованому Донбасі юридично нікчемними. Утім, в «ЛНР» вже висловили сподівання, що офіційний Київ сяде за стіл переговорів із новими лідерами самоназваних республік.