«Виборами» в окупованих районах Донбасу росіяни погрожували ще з початку 2018 року. У відповідь на ухвалення Верховною Радою «Закону про реінтеграцію Донбасу», у якому Росію визнали агресором, а маріонеткові уряди «республік» — «представниками російської окупаційної адміністрації».

Попри попередження з боку української влади, США та ЄС 11 листопада в самоназваних «ДНР» та «ЛНР» обиратимуть ватажків «республік» та «народні ради». Та, власне, «вибори» вже відбулися: на окупованій Луганщині «обиратимуть» Леоніда Пасічника, а на окупованій Донеччині — Дениса Пушиліна. Решта «кандидатів» суто декоративні. Місцевим мешканцям вони не відомі, передвиборчої агітації вони не ведуть.

«Це процес зміни правлячих еліт, який був запущений в Луганську «воєнним путчем», а в Донецьку – вибухом (ідеться про вибух, унаслідок якого загинув ватажок ДНР Олександр Захарченко), — каже аналітик «Донецького інституту інформації» Віталій Сізов. Вибори відбуваються під «триколором», мовляв «ми йдемо в Росію». Це з одного боку технологія, аби підняти людей проголосувати, спроба змусити проголосувати хоч за якесь нормальне життя, не те щоб в Росії, а хоча б у якомусь стані визнаної держави».

Реакція українського уряду та світової спільноти на російське рішення провести так звані вибори на Донбасі була однозначною. Тодішній представник України у тристоронній контактній групі Леонід Кучма заявив, що «вибори» можуть поставити хрест на «Мінському процесі». Імовірно, Росія чекає на те, що «Мінськ» переформатують, тобто фактично РФ змушує всіх визнати через ці так звані «вибори» що «Мінськ-2» закінчується і треба знов сідати за стіл переговорів, наприклад, під назвою «Мінськ-3», припускає Андрій Діхтяренко журналіст, редактор «Донбас.Реалії».

Та чи зробила щось українська влада, аби ці вибори не відбулися? Глава СБУ Василь Грицак, а також секретар Ради нацбезпеки Олександр Турчинов заявили, що на організаторів «виборів» чекає кримінальна відповідальність. А заступник глави Міністерства окупованих територій Георгій Тука зазначив, що відповідатимуть і ті, хто прийде голосувати. Зокрема, зареєстровані на підконтрольній Україні території як вимушені переселенці. Та така позиція може спрацювати проти України, вважає Сізов: «Вимагати від людей громадянського подвигу — це дуже сміливо, мені здається, і працює на користь консолідації «ДНР» як самостійного су’бєкту».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пенсії, компенсації та статус зниклих безвісти: що Рада не/змінила для Донбасу

Більше того, заради «явки» в самоназваних республіках можуть підробити підписи тих, хто виїхав та зареєстрований як переселенець, додає Діхтяренко.

«Я, наприклад, буду весь тиждень в Києві. І хтось там поставить галочку за мене, просто щоб відзвітувати, що на дільниці в Луганську була явка. І що, потім у мене будуть проблеми? Дуже смішно чути все те, що заявляють наші можновладці, це дійсно дивно, дуже часто стає соромно за всі ці заяви. Я не вважаю, що люди, які просто голосують мають за щось відповідати. Вони зараз живуть на окупованій території. Організатори – інша справа».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ «Нині вже»: Фейкові «вибори» на окупованому Донбасі та наскільки українці грамотні

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile