Нові податки для ІТ-бізнесу: для чого Україні «Фонд розвитку людського капіталу»?
Прем’єр—міністр України Олексій Гончарук повідомив, що уряд планує запустити роботу нового фонду — «Фонду розвитку людського капіталу». Фінансувати його планують за допомогою запровадження нового, додаткового податку для ФОПів, що працюють у сфері ІТ. Розповідаємо, що відомо про новий Фонд та для чого нові податки самим ІТшникам.
Недержавний фонд
Особливість «Фонду розвитку людського капіталу» — у тому, що управління ним планують віддати в руки бізнесу. Це буде його ключовою відмінністю від, наприклад, Фонду регіонального розвитку чи будівництва доріг. Останні створені в межах державного бюджету, наповнюються бюджетними коштами (податками) та керуються державою.
За задумом прем’єр-міністра, представники ІТ-галузі повинні самостійно обрати менеджмент «Фонду» та розробити правила, за якими цей фонд працюватиме.
«А ми з боку уряду будемо допомагати вам у цьому», — заявив Гончарук.
Попри таку самостійність, перед Фондом поставлять чіткі цілі:
- створення нових кампусів та курсів для ІТ-спеціалістів;
- фінансування стипендій студентів українських вишів;
- гранти для молодих вчених.
Фонд планують запустити у 2020 році.
Нові податки для ІТ-бізнесу
Фінансувати «Фонд розвитку людського капіталу» планують шляхом запровадження нового податку, який сплачуватимуть працівники ІТ-галузі. Розмір цього податку складатиме спочатку 1%, але щороку зростатиме, доки не досягне 5% від доходу у 2024 році.
За розрахунками уряду, новий податок дозволить накопичити у Фонді 500 мільйонів гривень вже у 2020 році.
Нові податки будуть існувати паралельно з уже наявними та стосуватимуться тих ІТшників, які працюють як фізичні особи підприємці.
Нагадаємо, що схема з використання ФОП замість наймання працівників застосовується для того, щоб зменшувати податкові зобов’язання компанії перед державою. Так, кампанії замість того, щоб наймати працівників, просять їх відкривати малі підприємства, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Це дозволяє таким компаніям не платити 22% єдиного соціального внеску на фонд заробітної плати таких працівників, а самі працівники не платять 19,5% свого доходу у вигляді податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Натомість, ФОПи мусять платити єдиний податок (5% від свого доходу) та єдиний соціальний внесок (ЄСВ) із мінімальної зарплати. Саме ІТ-галузь називають однією з тих, що найчастіше використовує цю схему.
Тобто, у 2020 році ФОПи, що працюють у сфері ІТ, платитимуть податками 6% свого доходу та 22% ЄСВ від мінімальної зарплати щомісяця.
Сплату додаткового податку обіцяють зробити добровільною.
Яка вигода від нового податку для бізнесу?
Використання схеми ФОП — не те, щоб не законне, але не зовсім чесне. В Україні заборонена заміна трудових відносин на адміністративні, хоча держава за це і не карає.
Водночас у разі добровільного переходу на сплату нового податку ФОПи, що працюють у сфері ІТ, отримають своєрідну легалізацію: якщо доведеться, то їх не каратимуть за приховування трудових відносин.
«Нова опція дозволить забезпечити ІТ стабільну прогнозовану роботу компаній, можливість довгострокового планування, унеможливить спекуляції навколо теми прихованих трудових відносин», — повідомляють в уряді.
Нагадаємо, що цього року це вже друга спроба уряду втрутитися у роботу ФОПів та якось врегулювати питання їхнього використання замість наймання працівників. Так, 15 лютого на сайті Мінсоцполітики опублікували законопроєкт, яким пропонується запровадити більш жорстку систему контролю за діяльність ФОПів. Зокрема, у проєкт забороняється використовувати ФОПи замість наймання працівників. Згодом в уряді уточнили, що у разі ухвалення закону, працівникам ІТ-сфери та фрілансерам «нічого не загрожує».
Водночас в ІТ-асоціації України розкритикували ініціативу боротьби з ФОПами та повідомили, що вона несе загрозу розвитку ІТ-сектору.
Пізніше того ж місяця представники уряду Гройсмана зустрілися з представниками найбільших ІТ-компаній в Україні, під час якої повідомили, що відповідний законопроєкт Мінсоцполітики «не бачили та не виносили на розгляд Ради». Крім цього, в уряді запропонували не змінювати податкового навантаження на ІТ-компанії в Україні протягом 5-10 років.
Для чого державі новий фонд
Очікується, що діяльність фонду стимулюватиме розвиток креативних індустрій в Україні, зокрема ІТ-сфери. В уряді вважають, що наразі чи не найбільшою проблемою ІТ-галузі є нестача кадрів.
«Галузь росте на 25-30 тисяч спеціалістів щороку, а університети випускають лише 16 тисяч студентів», — заявив Гончарук.
В уряді розраховують, що створення Фонду дозволить через 10 років збільшити обсяги експорту ІТ-галузі з 3 мільярдів доларів до 10 мільярдів. Водночас кількість працівників у галузі зросте зі 165 тисяч осіб до 650 тисяч осіб.
Зазначимо також, що ідея створення «Фонду розвитку людського капіталу» в Гончарука з’явилася ще під час роботи в організації «Офіс ефективного регулювання (BRDO). Ця ж організація вже напрацювала модель функціонування Фонду. Вона й лягла в основу законопроєкту, який Гончарук пообіцяв внести до парламенту найближчим часом.