Очільниця комісії з обрання голови САП заявила, що конкурс «практично завершений»: останній крок за Офісом генпрокурора

Про це заявила голова комісії Катерина Коваль.

Ідеться про документи, які підтверджують відповідність переможців законам «Про очищення влади», «Про запобігання корупції», а також можливість допуску цих людей до державної таємниці.

Коваль зазначає, що необхідність отримати таке підтвердження передбачає частина 2 статті 8-1 закону «Про прокуратуру».

Водночас частина 6 статті 28 Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на посаду очільника САП передбачає, що таке підтвердження має надавати саме Офіс генпрокурора. Запит на отримання документів, стверджує Коваль, в ОГП надіслали ще 23 грудня.

Що передувало?

21 грудня конкурсна комісія з обрання керівника САП оголосила, що детектив НАБУ Олександр Клименко отримав 246 балів, а прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк — 229 балів. Тоді залишилося затвердити Клименка переможцем, а Синюка — його заступником.

Проте конкурсна комісія двічі не змогла це зробити. Офіс генпрокурора та голова комісії Катерина Коваль вимагали проведення повторної спецперевірки кандидатів. Так, Коваль зазначала, що треба перевірити, чи немає у кандидатів проблем із корупцією та люстрацією та чи матимуть вони допуск до державної таємниці.

Водночас у Національне агентство з питань запобігання корупціїНАЗК пояснили, що повторна спецперевірка кандидатів не передбачена законом, адже у межах конкурсу кандидати ще навесні пройшли спецперевірку. За її результатами на кандидатів склали довідки та передали їх комісії.

Представники міжнародної спільноти в комісії наполягали на визначенні переможця без зволікань, але голова комісії Катерина Коваль висловлювала побоювання щодо легітимності такого результату у зв’язку з рішенням ОАСК. Зрештою через брак голосів представників Верховної Ради переможця так і не обрали.

Це рішення викликало обурення в західних партнерів України, зокрема у послів країн «Великої сімки» та посольства США.

Що за рішення ОАСК?

20 грудня Окружний адмінсуд Києва скасував порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу для обрання глави САП.

Там пояснили, що рішення ухвалили через зміни в законодавстві: з 16 липня 2015 року Конкурсна комісія з проведення відкритого конкурсу на обіймання адміністративних посад у САП була позбавлена повноважень на ухвалення оскаржуваного порядку. ОАСК постановив, що у конкурсної комісії немає відповідних повноважень, а ухвалений нею порядок роботи визначили протиправним.

Водночас у «Центрі протидії корупції» зазначають, що ОАСК є судом першої інстанції, тож його рішення не набувають чинності до рішення апеляції. В Офісі президента також наголосили, що рішення суду не є остаточним. Його збираються детально проаналізувати щодо відповідності вимогам закону.

Чому це важливо?

Ключовий етап конкурсу з відбору керівника САП мав відбутися ще 9 жовтня. Але засідання комісії зірвалося, оскільки не прийшли деякі члени комісії. Це ж сталося і на засіданні 25 листопада.

Зрив відбору розкритикував і президент Володимир Зеленський, і посольство України у США. А ще до того євродепутат і речник групи «Європейської народної партії» з питань закордонних справ Міхаель Галер попереджав Україну про фінансові ризики, які можуть виникнути через проблемну процедуру відбору керівника САП.

Він наголошував, що призначення сумнівних кандидатів до комісії ризиковане для фінансової підтримки, яку Україні надають МВФ та Європейський Союз. Окрім того, прозорий конкурс на обрання керівництва САП і НАБУ є умовою для безвізового режиму України з Євросоюзом.