Офіс генпрокурора повторно почав спецперевірку кандидата на посаду керівника САП, який у конкурсі посів 2 місце — ЦПК

Про це повідомляє «Центр протидії корупції» з посиланням на джерела.

21 грудня конкурсна комісія з обрання керівника САП оголосила, що детектив НАБУ Олександр Клименко отримав 246 балів, а прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк — 229 балів.

Так, Клименко мав би стати головою САП, а Синюк претендував би на посаду заступника керівника. Проте конкурсна комісія двічі не змогла затвердити результати конкурсу та офіційно оголосити переможця.

Натомість Офіс генпрокурора та голова комісії Катерина Коваль вимагали проведення повторної спецперевірки кандидатів. Так, Коваль зазначала, що треба перевірити, чи немає у кандидата проблем із корупцією та люстрацією та чи матиме він допуск до державної таємниці.

Водночас у НАЗК пояснили, що повторна спецперевірка кандидатів не передбачена законом. Адже у межах конкурсу кандидати ще навесні пройшли спецперевірку. За її результатами на кандидатів склали довідки та передали їх комісії.

Кандидат Олександр Клименко 24 грудня звернувся до комісії через те, що Офіс генпрокурора з невідомих причин і без відповідних рішень комісії вимагає від нього згоду на повторну спецперевірку. У ЦПК вважають, що надання дозволу на повторну перевірку може означати створення штучних перешкод у процесі призначення.

Що передувало?

Представники міжнародної спільноти в комісії наполягали на визначенні переможця без зволікань, але голова комісії Катерина Коваль висловлювала побоювання легітимністю такого результату у зв’язку з рішенням ОАСК. Зрештою через брак голосів представників Верховної Ради переможця так і не обрали.

Це рішення викликало обурення у західних партнерів України, зокрема у послів країн «Великої сімки» та посольства США.

Що за рішення ОАСК?

20 грудня Окружний адмінсуд Києва скасував порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу для обрання глави САП.

Там пояснили, що рішення ухвалили через зміни в законодавстві: з 16 липня 2015 року Конкурсна комісія з проведення відкритого конкурсу на обіймання адміністративних посад у САП була позбавлена повноважень на ухвалення оскаржуваного порядку. ОАСК постановив, що у конкурсної комісії немає відповідних повноважень, а ухвалений нею порядок роботи визначили протиправним.

Водночас у «Центрі протидії корупції» зазначають, що ОАСК є судом першої інстанції, тож його рішення не набувають законної сили до рішення апеляції. В Офісі президента також наголосили, що рішення суду не є остаточним. Його збираються детально проаналізувати щодо відповідності вимогам закону.

Чому це важливо?

Ключовий етап конкурсу з відбору керівника САП мав відбутися ще 9 жовтня. Але засідання комісії зірвалося, оскільки не прийшли деякі члени комісії. Це ж сталося і на засіданні 25 листопада.

Зрив відбору розкритикував і президент Володимир Зеленський, і посольство України у США. А ще до того євродепутат і речник групи «Європейської народної партії» з питань закордонних справ Міхаель Галер попереджав Україну про фінансові ризики, які можуть виникнути через проблемну процедуру відбору керівника САП.

Він наголошував, що призначення сумнівних кандидатів до комісії становить ризик для фінансової підтримки, яку Україні надають МВФ та Європейський Союз. Окрім того, прозорий конкурс на обрання керівництва САП і НАБУ є умовою для безвізового режиму України з Євросоюзом.