Парламент Литви визнав Світлану Тіхановську законним президентом Білорусі. Таке сталося вперше
Сейм Литви ухвалив резолюцію про «незаконне нав’язування Росією свого союзу з Білоруссю», в якому назвав Світлану Тіхановську «обраним білоруським народом лідером». Це перший випадок визнання Тіхановської президентом Білорусі.
У резолюції, яку підтримали всі литовські депутати, присутні на засіданні, Тіхановську та Координаційну раду білоруської опозиції називають «єдиними легітимними представниками білоруського народу».
Сейм Литви закликав міжнародну спільноту підтримати вимогу опозиції Білорусі щодо проведення нових справедливих і прозорих виборів президента країни, а також надати білоруському народу й опозиції фінансову, політичну, економічну тощо допомогу для проведення таких виборів.
Поки ще президента Олександра Лукашенка в резолюції називають «нелегітимним», а його дії, спрямовані на укріплення влади (зокрема і домовленості з Росією), пропонують вважати «злочином проти білоруського народу».
Литовські депутати також просять ввести додаткові санкції проти Росії та представників «незаконного лідера» Лукашенка в разі, якщо ті спробують обмежити суверенітет Білорусі проти волі білоруського народу.
Гоніння проти опозиції
У Білорусі вже понад місяць тривають протести через незгоду з офіційними результатами президентських виборів. Перемогу начебто отримав Олександр Лукашенко, який 26 років перебуває на найвищій посаді в країні.
Натомість опозиція і частина білорусів вважає, що насправді перемогу здобула Світлана Тіхановська — кандидатка, довкола якої згуртувалася більшість інших претендентів на президентський пост. Під тиском білоруської влади Тіхановська пізніше була вимушена покинути країну і наразі перебуває в Литві.
Опозиція, яка залишилася в Білорусі, створила Координаційну раду, мета якої полягає в підготовці до мирного транзиту влади до Тіхановської та підготовці до перевиборів. Лукашенко Раду не сприймає і вважає її спробою держперевороту. Усі керівні члени Координаційної ради наразі або затримані, або арештовані, або отримують погрози про затримання.
Приміром, Марія Колеснікова, яка очолювала штаб був одним із кандидатів, керівник білоруської дочки "Газпромбанку". Арештований за звинуваченнями в розкраданні коштівВіктора Бабарика, не виходила на зв'язок майже два дні. Лише 9 вересня стало відомо, що її затримали за звинуваченнями у держзраді й погрожували вбивством. Ще двоє члені Координаційної ради — Антон Родченков та Іван Кравцов — були змушені виїхати в Україну під тиском силовиків.
Принагідно нагадаємо, що Лукашенко продовжує бачити іноземний слід у білоруських протестах. Каже, що управляють ними «американці з центру під Варшавою через відомі телеграм-канали. Другий центр — Чехія. А далі вже Литва і, на жаль, в Україні створюють хаби впливу». Ці країни вже заперечували свій вплив на події в Білорусі.
Міжнародна реакція
Литва, Латвія та Естонія стали найпершими з країн Євросоюзу, хто ввів санкції проти найвищих посадових осіб Білорусі. Про це Європейська рада (об'єднання глав держав-членів ЄС) домовилася ще 19 серпня, але відтоді ще не встигла узгодити перелік підсанкційних осіб (хоча в ЄС обіцяли зробити це якнайшвидше).
Поки ж Євросоюз лише спільно не визнав результати виборів президента в Білорусі, як і, приміром, Канада. США офіційної заяви про невизнання виборів не оголошували, лише засудили дії Лукашенка щодо протестувальників. Це не означає, що ці країни не будуть мати справи з Лукашенком: ідеться про суто дипломатичний крок, який висловлює позицію цих країн на міжнародній арені.
Парламент Литви першим визнав Тіхановську та Координаційну раду легітимними представниками білоруського народу. Але оскільки Сейм не представляє країну в міжнародних відносинах, його резолюція має радше декларативний характер.