Партія Байдена взяла контроль над владою у США. Кандидати від демократів перемогли на виборах до Сенату в Джорджії

5 січня у штаті Джорджія відбулися довибори до верхньої палати американського парламенту — Сенату. Взагалі сенаторів обирали під час загального голосування 3 листопада, але виборче законодавство Джорджії передбачає другий тур у разі, якщо під час першого жоден із кандидатів не набрав понад 50% голосів.

Для президентських виборів штат став одним із ключових: виборці в ньому підтримали не чинного президента республіканця Дональда Трампа, а демократа Джо Байдена. Штаб Трампа доволі активно намагався оскаржити результати виборів у Джорджії — дійшло до того, що голоси там перераховували три рази. Але зусилля республіканця виявилися марними.

Від виборів до Сенату в Джорджії залежали розклади в усьому парламенті — Конгресі. Якщо не враховувати двох місць від Джорджії, в Сенаті було 50 республіканців, 46 демократів і двоє незалежних сенаторів, які зазвичай підтримують Демпартію. Перемога одразу двох представників Демпартії означала, що вони отримують фактичну перевагу в Сенаті. Адже в разі нічийного голосування (50-50) вирішальний голос — за віцепрезидентом. А ним буде демократка Камала Гарріс. У Палаті представників демократи утримують більшість із 2018 року — тобто партія фактично отримує контроль над Конгресом і здатна одноосібно ухвалювати рішення.

За два дні до виборів розгорівся політичний скандал, пов’язаний із Трампом — можливо, він вплинув на результат виборів. Видання The Washington Post оприлюднило аудіозапис, на якому чоловік із голосом, схожим на голос Трампа, вимагає від у США державний службовець штату з повноваженнями, зокрема, затверджувати результати виборівдержсекретаря Джорджії, республіканця Бреда Рафенспергера «знайти» достатньо голосів, щоб скасувати результати виборів президента у штаті — і натякає на «кримінальну відповідальність» за нібито приховування фальсифікацій.

Про ймовірний тиск Трампа на Рафенспергера The Washington Post повідомляв ще в грудні, але запис оприлюднив саме 3 січня — за два дні до виборів у Сенат в Джорджії. Це вкупі із заявами Трампа про фальсифікацію виборів, можливо, вплинуло на настрої виборців: явка в округах у сільській місцевості, де більше підтримували республіканця, була нижчою, ніж під час президентських виборів.

Одразу двоє представників Демократичної партії — 33-річний Джон Ософ і 51-річний Рафаель Ворнок — перемогли чинних сенаторів-республіканців. Ософ переміг 70-річного республіканця Девіда Перд’ю, відданого прихильника Трампа, і стане наймолодшим сенатором за останні 40 років (після Байдена, до речі). А Ворнок — узагалі перший демократ-афроамериканець, обраний до Сенату від штату, який у роки Громадянської війни у США входив до складу самопроголошена держава, існувала в 1861-68 рр.; складалася з південних штатів, що намагалися зберегти рабовласництвоКонфедерації. Цікаво, що Ворнок є пастором тієї ж церкви, де колись служив Мартін Лютер Кінг.

Новина про перемогу демократів на довиборах у Сенат з'явилася на тлі заворушень у Капітолії, де засідають американські парламентарі. Сотні людей прорвалися через поліцейський кордон у будівлю під час затвердження результатів виборів президента США. Засідання Сенату (а згодом — і Палати представників) тимчасово перервали, у Вашингтоні оголосили комендантську годину й продовжили режим надзвичайного стану. Четверо мітингувальників загинули, понад десяток поліцейських зазнали поранень. Після цього демократи вкотре заговорили про імпічмент Трампа, а деякі члени його команди начебто обговорювали дострокове усунення президента з посади й заміну його віцепрезидентом Майком Пенсом. Уже в ніч на 7 січня Конгрес знову зібрався в Капітолії й таки затвердив перемогу Байдена; Трамп пообіцяв, що передасть владу мирно.

Перемога демократів у Джорджії суттєво полегшить Байдену втілення своєї передвиборчої програми, оскільки технічно він матиме більшість у Конгресі. Це важливо і для України, яка може очікувати на зростання уваги Вашингтона до Росії. На практиці, звісно ж, усе дещо складніше — адже серед «демократичного» крила в Сенаті є й лівий Берні Сандерс, і більш правий Джо Манчин. Тобто новому президенту доведеться домовлятися зі своїми однопартійцями з різних ідеологічних таборів. Та й Трамп, який перші два роки свого президентства мав республіканську більшість у Конгресі, так і не зміг скасувати реформу охорони здоров’я свого попередника Барака Обами, хоча не раз обіцяв це зробити.