«Порошенко дав добро, щоб Луценко надавав інформацію Джуліані» — що засвідчив у Конгресі дипломат Джордж Кент
«Експрем’єр-міністр і ще три українських міністри дали мені зрозуміти, що Порошенко дав добро на те, щоб Луценко надавав інформацію Джуліані. Він (Порошенко — ред.) не усвідомлював, що програє вибори, але вся країна це розуміла», — це фрагмент свідчень, які Конгресу США дав Джордж Кент, заступник помічника держсекретаря США. Він свідчив у рамках розслідування про імпічмент президента Дональда Трампа.
Кент – один з найкращих знавців України серед американських дипломатів. Він працював у посольстві США у Києві після Помаранчевої революції. З 2014 по 2015-й був старшим координатором антикорупційного європейського бюро в Держдепі, а з 2015 по 2018-й — заступником голови місії в Україні. У січні 2018-го Кент повернувся до США і продовжив займатись Україною у Державному департаменті.
Під час закритого виступу в Конгресі він детально згадував численних українських чиновників, політиків, активістів — від справи «діамантових прокурорів», до нерозслідування вбивства Каті Ганздюк. Та головне — Кент розповідає, яку роль українські політики та правоохоронці відіграли на початку історії, що може закінчитись відставкою президента США.
Алкоголь та конспірологія
Найбільше від Кента дісталося ексгенпрокурору України Юрію Луценку. За словами дипломата, той ще з травня 2018-го почав літати до США на зустрічі з адвокатом Трампа Руді Джуліані. Їх кооперація зрештою вилилась в масовану інформаційну кампанію, яка розпочалась весною 2019-го з інтерв'ю Луценка виданню The Hill і велась одразу по чотирьох напрямках:
- проти послині США в Україні Марі Йованович. Через поширення меседжу, що вона відмовилась виділити фінансову допомогу ГПУ та створила «список недоторканих» — людей, щодо яких ГПУ не повинна була порушувати кримінальні справи;
- проти директора НАБУ Артема Ситника. Буцімто той причетний до оприлюднення у 2016 році «чорної бухгалтерії» “Партії регіонів”. І як наслідок — твердження про те, що українці втручались у минулу президентську кампанії у США;
- проти Джо Байдена — колишнього віцепрезидента США, імовірного конкурента Трампа на виборах президента 2020 року — та його сина Хантера. Через звинувачення Байденів у корупції та захисті інтересів української компанії Burisma;
- проти антикорупційних громадських організацій України. Через звинувачення їх у відстоюванні інтересів американського мільярдера Джорджа Сороса.
Відповідаючи на питання про мотиви, які переслідував Луценко, Кент згадав свою розмову з першим заступником голови НАБУ Гізо Углавою, яка відбулась у посольстві США після публікації інтерв’ю Луценка. Углава розказав, що перед візитом до посольства мав розмову з «цілковито п’яним» генпрокурором:
Він (Углава — ред.) прийшов до посольства та розповів, як напередодні розмовляв із цілковито п’яним Луценком. Луценко був злий. Він сказав, що за два тижні до того дав інтерв’ю американському журналісту, де звинуватив посольство в роботі проти нього, що це було його мотивацією (дати інтерв’ю — ред.), і що посольство підтримувало Демократичну партію і не підтримувало партію Трампа. Тобто ті лінії атаки, які потім вийшли в статтях, Луценко розповів тому правоохоронцю (Углаві — ред.).
Історія з паспортами
Дипломат вважає, що Луценко хотів помститися за те, що посольство США підтримує антикорупційні інституції в Україні. Зокрема — НАБУ, відставки керівника якого Луценко добивався восени 2018-го.
Дипломат пригадав, як Луценко в той час викрив агента НАБУ під прикриттям. Той розслідував справу про корупцію у Державній міграційній службі. Йшлося про нелегальний продаж українських паспортів. Тоді Луценко спробував добитись, аби парламент звільнив з посади Ситника.
До розгляду цього питання справа не дійшла — вночі напередодні голосування посли країн «великої сімки» зустрілись з вищим керівництвом країни і, серед іншого, повідомили, що зміна антикорупційного законодавства та звільнення Ситника можуть коштувати Україні безвізового режиму з ЄС.
Кент підтвердив, що НАБУ розслідувало корупцію у сфері видачі паспортів за рекомендацією США, адже американці не виключали, що завдяки українському паспорту до Америки можуть спробувати потрапити терористи. Ця ж проблема турбувала і європейців.
Ми були дуже розлючені та засмучені, тому що це (незаконна видача паспортів — ред.) загрожувало нашій (США — ред.) безпеці, і це також загрожувало безвізовому режиму України з Європейським Союзом.
Кент зазначив, що після цієї історії він у розмові з президентом Порошенком піднімав питання про звільнення з посади Луценка.
Зрештою американці та європейці тоді таки відстояли НАБУ та Ситника, а сам Луценко «на публіку» помирився з директором НАБУ, але тієї історії не забув і за кілька місяців, як засвідчив Кент, спробував у співпраці з Джуліані усунути послиню Йованович з Києва.
Заяви Луценка, а також його попередника Віктора Шокіна, про «чорну бухгалтерію» та їхня версія того, чому Джо Байден свого часу вимагав звільнити Шокіна, мали наслідки — Трамп просив вже нового президента України Володимира Зеленського «розслідувати Байденів» та начебто втручання України у вибори президента США у 2016 році. Саме інформація про цю вимогу Трампа, без виконання якої президент США не погоджувався надати Україні оборонну допомогу, зрештою і призвела до нинішніх слухань у Конгресі справи про його імпічмент.
Як і послиня Йованович, Кент засвідчив, що інформацію про спілкування Луценка і Джуліані та їхні наміри дізнався, в тому числі, від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Той розповів дипломату про це під час особистої зустрічі.
Зі свідчень Кента випливає, що США і за Обами, і за Трампа були незадоволені не тільки роботою генерального прокурора, але й деякими іншими силовиками та депутатами.
Зокрема, дипломат називає заступника Луценка, головного антикорупційного прокурора Назара Холодницького, найслабшим з трьох кандидатів на цю посаду. Після чого детально розповідає, що особисто зустрічався з Холодницьким після того, як у посольстві США дізнались про так звані «плівки з акваріуму» — записи перемовин з кабінету Холодницького.
Холодницького викликали у посольство США, де Кент, за його словами, особисто порадив Холодницькому добровільно піти з посади. Мовляв, у такому разі, через молодий вік, це не зламає Холодницькому кар’єри, однак уряд США більше не зможе співпрацювати з ним. Натомість, якщо він залишиться, то з ним так само не будуть працювати.
Він піднявся, вийшов і ще до того, як залишив будівлю посольства, написав у Twitter, що ніколи з цим не примириться. Таким чином, ми припинили співпрацю з ним, щойно отримали докази, що він змушує свідка давати неправдиві свідчення та чинить опір правосуддю.
З дозволу Порошенка
Кент упевнений, що Луценко співпрацював з Джуліані зі згоди Петра Порошенка. Дипломат посилається на розмови з колишнім прем'єр-міністром (редакція надіслала запит Арсенію Яценюку з питанням, чи спілкувався він з Кентом на цю тему) та трьома міністрами, прізвищ та імен яких не називає. За словами дипломата, вони казали йому, що Луценко діє за згоди Порошенка.
Кілька українців тоді розповіли мені, що Луценко намагався добитися, аби президент Трамп схвалив переобрання Порошенка. Це відбувалося в березні напередодні виборів. Цього не сталося. В будь-якому разі, це б не допомогло, тому що Зеленський переміг за підтримки 73% виборців.
У якості ще одного доказу того, що інформаційна кампанія проти послині США та американського посольства загалом відбувалась за згоди Порошенка, Кент згадав, що в Україні потрібні Луценку та Джуліані тези розганяли так звані «порохоботи». Дипломат дає визначення цьому явищу: «Тролі в інтернеті, особливо у facebook, що діяли на підтримку тодішнього президента Порошенка та проти його опонентів».
hromadske звернулось до команди Петра Порошенка з проханням прокоментувати свідчення Джорджа Кента. У команді п'ятого президента такі заяви назвали неправдивими.
Чому Байден вимагав звільнення Шокіна
Найбільше американські конгресмени розпитували Кента про те, чому 2015 року Джо Байден, на той час віцепрезидент США, вимагав від Порошенка звільнити Віктора Шокіна — попередника Луценка у ГПУ. Нагадаємо, за словами самого Байдена, у грудні 2015-го під час візиту до Києва він сказав Порошенку, що не підпише надання США Україні 1 мільярду доларів фінансової допомоги від міжнародних фінансових організацій, якщо той не звільнить Шокіна.
«Я глянув на них і сказав: я їду через 6 годин, і якщо вашого генпрокурора не звільнять до того часу, ви не отримаєте грошей. Сучий син! І його звільнили. І поставили того, хто на той час підходив», — згадував Байден у 2017-му.
Конгресменів цікавило, чи пов’язані такі дії Байдена з тим, що на той час його син Гантер входив до складу ради директорів компанії Burisma. Ця компанія належить Миколі Злочевському — міністру екології часів Віктора Януковича. Після Революції Гідності Злочевський виїхав з України. ГПУ у різний час повідомляла, що Burisma фігурує у декількох кримінальних провадженнях.
У відповідь на численні запитання конгресменів Кент засвідчив, що Байден сам наполягав на розслідуванні діяльності Злочевського та Burisma, водночас підлеглі Шокіна не спромоглись розслідувати жодної справи про корупцію, у тому числі й цієї.
Кент пояснив, чому Байден, Держдеп та посольство США у 2015-му звертали прискіпливу увагу саме на реформу прокуратури. За його словами, у 2015 році Петро Порошенко особисто попросив американців допомогти провести реформу прокуратури.
За словами Кента, Порошенко на той час був задоволений початком реформи міністерства внутрішніх справ, зокрема, запуском нової патрульної поліції. У її створенні у якості консультантів та інструкторів брали участь американські правоохоронці. На той час ще не було створено НАБУ. Тож американці вирішили зосередитись на створенні підрозділу усередині генпрокуратури, яке б займалось розслідуваннями справ про корупційні злочини. Віктор Шокін призначив курувати цей напрям двох своїх заступників — Давида Сакварелідзе та Віталія Каська.
Однак, коли їхні підлеглі почали працювати над першою справою, вони отримали спротив з боку Шокіна. Кент детально описав перипетії справи так званих «діамантових прокурорів» — Володимира Шапакіна та Олександра Корнійця. Він зазначив, що розслідуванню справи про хабарництво двох співробітників прокуратури намагався перешкодити особисто Шокін, адже один з них у минулому був його особистим водієм.
Кент стверджує, що саме він, разом з Фіоною Гілл (старша директорка Ради національної безпеки США у справах Євразії та Росії), звернувся до віцепрезидента Джо Байдена, аби той підняв питання звільнення Шокіна, бо той блокує реформу прокуратури, на яку США виділяють фінансування.
Що ж до погрози Байдена не надавати гарантій США фінансової допомоги Україні, якщо Шокіна не буде звільнено, Кент вважає, що її авторами були тодішній посол США в Україні Джеффрі Пайєтт та Вікторія Нуланд — помічниця держсекретаря у справах Європи та Євразії у 2013-2016 роках.
Я так розумію, що в розмовах, що тоді майже щодня відбувались між послом Пайєттом та Вікторією Нуланд, йшлося і про те, щоб підкинути віцепрезиденту ідею підштовхнути Порошенка до звільнення Шокіна.
Кент також пояснює, що взимку 2015-го підняв питання щодо перебування сина віцепрезидента Байдена — Гантера у раді директорів Burisma, бо це могло бути конфліктом інтересів. Cаме в той час інший син Байдена, Бо, був у критичному стані (помер від раку мозку в травні 2015), тож в Білому домі відповіли, що піднімати ще одне особисте питання вкрай складно.
Кент переконує: підстав вважати, що Байден діяв в інтересах свого сина, вимагаючи звільнення Шокіна, немає.
Нові обличчя
Загалом Кент доповнює хронологію подій. Він не один раз був в Україні і опікувався, зокрема, приведенням до ладу справ у посольстві у Києві після відкликання Йовановіч і пошуком нового очільника місії — Тейлора.
Скажімо, Кент згадує, що посол Сондленд узимку і навесні 2019-го, хоч і не був уповноважений Держдепом, почав особисто спілкуватися з експрезидентом Порошенком. Після перемоги Зеленського він та Джуліані комунікували з командою нового президента Володимира Зеленського.
В травні 2019-го Кент зустрічався з Іваном Бакановим, котрий очолював партію «Слуга народу» і ще не був очільником СБУ. Баканов просив у того поради — казав, що зустрічався з чоловіком на ім’я Фруман і «ще одним, ім’я якого забув», згодом переславши візитки Ігоря Фрумана і Лева Парнаса (так званих «повірених Джуліані»), і перепитав, чи варто йому контактувати з ними. На що дипломат пояснив, що Баканов може контактувати з ким хоче, однак не давати якісь обіцянки, адже президенту Зеленському ліпше утриматися від контактів з приватними особами.
Кент попереджав американських дипломатів, що їм не варто комунікувати з Руді Джуліані. Зокрема, застерігав від цього спеціального представника по Донбасу Курта Волкера. Кент зазначав, що Джуліані свідомо і системно розповсюджує сумнівні історії, наприклад, щодо американських дипломатів. У відповідь Волкер зазначив: через Джуліані можна вплинути на президента США.
Найважливіше, що у свідченнях Джорджа Кента помічник президента Зеленського Андрій Єрмак по суті визнає, що Білий дім тиснув на українську владу і вимагав відкрити політично вмотивовані розслідування проти опонентів Трампа.
Зокрема Кент переказує слова тимчасово повіреного Тейлора, який був присутній на зустрічі Єрмака й спецпосланника Курта Волкера 14 вересня 2019 року. Тоді Волкер зауважив, що «немудро починати розслідування проти експрезидента Порошенка». На це Єрмак відповів: «Що? Ви маєте на увазі розслідування подібне до того, яке ви змушуєте нас зробити проти Байдена й Клінтон?» Волкер не відповів. У цій же розмові спецпосланник Волкер сказав Єрмаку «важливо, щоб президент Зеленський оголосив те, про що ми говорили», а посол Тейлор сказав: «Не робіть цього».