Посол США у ЄС Гордон Сондланд дав свідчення комітету Палати представників Конгресу, Вашингтон, округ Колумбія, США, 17 жовтня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/JIM LO SCALZO

Власник готелів, який пожертвував мільйон доларів у передвиборчий фонд Трампа — це про нинішнього посла Сполучених Штатів у Європейському Союзі Гордона Сондланда. 5 листопада було оприлюднено стенограму його свідчень перед Конгресом у справі про імпічмент американського президента.

Поверхове прочитання стенограми може створити враження, що Сондланд або свідомо замовчує деталі формування «тіньової» політики США щодо України, або справді їх не пам’ятає. Можна з ліку збитися, рахуючи, скільки разів він ужив вираз «I don’t recall» («Не пригадую»).

Утім 4 вересня — за день до публікації стенограми — юрист Сондланда направив доповнення до його свідчень, яке й наробило так багато галасу, бо там чи не прямо посол визнає факт так званого «quid pro quo» (з латини — «послуга за послугу»): для розмороження військової допомоги від США Україна мала розслідувати справи, пов’язані з політичним конкурентом Трампа Джозефом Байденом і начебто втручанням у вибори в США 2016 року.

Але уважне прочитання 379 сторінок свідчень викриває низку цікавих деталей — не лише американської зовнішньої політики щодо України, а й щодо стратегії Республіканської партії в контексті імпічменту Трампа. hromadske коротко переказує найважливіші моменти зі стенограми свідчень Гордона Сондланда.

Український напрямок — основний… але не для Трампа

Може видатися дивним, що питанням зовнішньої політики США щодо України займається американський посол в ЄС. Утім Сондланд пояснює: свою «українську» діяльність вважав головною для просування відносин Сполучених Штатів та Євросоюзу, оскільки в них було навдивовижу мало протиріч щодо цього питання.

Крім того, Сондланд ще й підтримував американсько-українські відносини на час відсутності посла (Марі Йованович покинула Україну в квітні 2019 року і офіційно пішла з посади в травні) — «аби українці й далі були задоволені й підтримували контакт зі США».

Також посол фактично підтвердив слова як Тейлора, так і Волкера, про існування неформального каналу американської політики щодо України. Його початок було покладено 23 травня, коли члени делегації США, яка була присутня на інавгурації Володимира Зеленського, зустрілися з Трампом у Білому домі.

Сондланд говорить: між ним, ексспецпредставником США по Україні Куртом Волкером і міністром енергетики Ріком Пері був консенсус, що Трамп має якнайшвидше особисто поговорити із Зеленським, в ідеалі — зустрітися. Але не в президента США. 

«Якби була воля Трампа, ми б усі звідти пішли й нічого так і не зробили б щодо України. Йому не була цікава Україна», — уточнює Сондланд.

За словами посла США в ЄС, Трамп «скептично ставився щодо серйозності України в питанні реформ і боротьби з корупцією». Тож на тій же зустрічі американський президент скерував Сондланда, Волкера і Пері до свого особистого адвоката Рудольфа (Руді) Джуліані для вирішення цих питань.

«Джуліані змінив думку Трампа щодо України»

Значна частина свідчень стосується ролі Джуліані в координації українського напрямку американської зовнішньої політики. Сондланд відгукується про нього переважно нейтрально, говорить, що не цікавився його інтересами щодо України. Але ще під час вступного слова зауважує: «Ключовою особою, яка змінила думку Трампа щодо України, був Джуліані».

Коли мова заходить про заяву щодо боротьби з корупцією, яку мала зробити українська сторона, Сондланд фактично підтверджує, що процес її узгодження з представниками США відбувався «виключно через залучення Джуліані».

Також Сондланд говорить, що вважав особистого адвоката Трампа виразником побажань американського президента:

Питання: Тож Ви все ще перебували під враженням, частково через зустріч 23 травня, що те, що хотів Руді Джуліані щодо України, було й тим, чого ходів президент [Трамп] щодо України?
Відповідь: Це єдиний логічний висновок, який я міг зробити.

А в іншому фрагменті Сондланд говорить про безсилість цілого Державного департаменту перед волею Джуліані.

Питання: А як щодо Руді Джуліані ви обговорювали його з [помічником Державного секретаря]?
Відповідь: Можливо. Знову ж таки, люди часто усміхалися, коли чули ім’я Руді, бо він вічно всюди вертівся.
Питання: Еге ж, але він був джерелом серйозних проблем у відносинах США з Україною. Чи порушували Ви це питання перед...
Відповідь: Слухайте, Державний департамент чудово знав про ці проблеми, і він мало що міг із цим удіяти, якщо президент [Трамп] захотів залучити туди свого адвоката.
Президент США Дональд Трамп (праворуч) із своїм адвокатом Руді Джуліані у клубному будинку Міжнародного гольф-клубу Трампа, Бедмінстер, Нью-Джерсі, США, 20 листопада 2016 року
Фото:

EPA/PETER FOLEY

«Що не дзвінок — усе Україна»

Посол США в ЄС протягом усього періоду свідчень запевнятиме: по-перше, він був зацікавлений суто в організації зустрічі Трампа й Зеленського (бо вони «одразу ж поладнають»), а по-друге, через специфіку своєї роботи він дуже мало був залучений до процесу прийняття рішень щодо України, на відміну від Волкера чи Тейлора.

Сондланд навіть починає бідкатися, що всі розмови щодо України як з її посадовцями, так і з американськими колегами «зливаються в одне ціле, це скидалося на “День бабака”. Що не дзвінок — одна й та ж тема». Але певна хронологія подій зі свідчень посла США в ЄС усе ж вимальовується.

Спершу як телефонна розмова, так і зустріч Трампа й Зеленського розглядалися як події, що не повинні ставитися в залежність від дій України. До речі, телефонна розмова мала відбутися не 25 липня, а 20-го, і проти неї, за свідченнями Сондланда, категорично виступала Рада національної безпеки США (мовляв, на той час «було нічого обговорювати»), в тому числі директор із питань Європи Александр Віндман, який теж свідчив у Конгресі.

Перед 20 липня (коли й мала бути розмова Трампа й Зеленського) Сондланд говорив українському президенту, що той має сказати Трампу під час телефонної розмови — «зробити якусь заяву про корупцію».

Директор із питань Європи Александр Віндман (праворуч) готується дати свідчення комітету Палати представників Конгресу, Вашингтон, округ Колумбія, США, 29 жовтня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/SHAWN THEW

«У принципі, «послуга за послугу» — це неправильно»

Після залучення Джуліані той почав ставити вимоги, щоб Україна зробила якусь публічну заяву щодо боротьби з корупцією. Трамп, за словами посла, «був розчарований тим, що [українці] завжди обіцяють і ніколи не виконують. Це одна з причин, чому він так непохитно хотів, щоб Зеленський … публічно зобов’язався зробити те, що збирався» — боротися з корупцією.

У якийсь момент — коли саме, Сондланд пригадати не може — Джуліані почав конкретизувати форму публічної заяви. Вона мала згадувати два конкретних розслідування: щодо компанії Burisma і начебто втручання України у президентські вибори 2016 року. Що цікаво, Сондланд тоді не довідався нічого про Burisma, а всю інформацію, пов’язану з вищезгаданими розслідуваннями, знає з нещодавніх матеріалів у ЗМІ.

Як сам Сондланд ставився до цих розслідувань? По-перше, він не знав на той момент, що справа Burisma стосувалася політичного опонента Трампа Байдена. Нині ж, із урахуванням цього факту, посол вважає таке розслідування «недоречним». По-друге, хоча Сондланд і волів би організувати зустріч президентів США й України без будь-яких передумов, «законні передумови» були б «прийнятними». А в згаданих розслідуваннях посол не вбачав тоді нічого незаконного. 

Хоча, як він зрозумів із спілкування з Волкером, в уявленні Джуліані займатися цими розслідуваннями мала суто українська сторона — без залучення американських правоохоронців.

18 липня Сондланд довідався від Тейлора про затримку військової допомоги США Україні. Дипломат запевнив: не знав ані про затримку, ані про умови надання військової допомоги взагалі. Але в принципі «затримувати допомогу для тиску на іноземний уряд… — неправильно».

Зрештою, Тейлор прямо сказав Сондланду про начебто узалежнення військової допомоги від розслідування. І останній зателефонував Трампу й запитав: «Чого Ви хочете від України?» 

Відповідь була такою: «Я не хочу ніякої «послуги за послугу». Я хочу, щоб Зеленський зробив правильну річ» — втілив у життя те, «на чому він балотувався». Вочевидь, маються на увазі обіцянки Зеленського боротися з корупцією.

До речі, згадану заяву про боротьбу з корупцією так і не було ухвалено — як каже Сондланд, «ми так і не дійшли моменту, коли б усі мали спільну думку» щодо неї.

Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор дав свідчення у слідчому комітеті Палати представників Конгресу, Вашингтон, США, 22 жовтня 2019
Фото:

EPA-EFE/MICHAEL REYNOLDS

В усьому винен ЄС і до чого тут Fox News

Цікаву інформацію можна отримати з питань, які ставили Гордону Сондланду переважно республіканські члени Палати представників.

Так, Девін Нуньєс, глава республіканської меншості в Комітеті у справах розвідки, згадує про так зване досьє Крістофера Стіла — колишнього офіцера британської розвідки.

«Досьє», зроблене напередодні виборів 2016 року в США, містить начебто викривальні факти щодо Трампа і, як вважає Нуньєс, робилося за участі «України, політиків з України», що й стало причиною зацікавленості Трампа в розслідуванні «українського втручання» у вибори 2016 року. Сондланд відмовився висловлювати свої міркування з цього приводу.

Інший, не менш дивний, момент виник, коли Сондланда як посла в Євросоюзі почали розпитувати про особливості надання ЄС допомоги іншим країнам — адже там теж висуваються вимоги. Питання, до речі, ставив Марк Медоуз, який вважається одним із найбільших прихильників Трампа в Конгресі.

Питання: Тобто Ви маєте на увазі, що ЄС має практику «quid pro quo» стосовно допомоги Україні?
Відповідь: Не думаю, що це «quid pro quo». Гадаю, це [боротьба з корупцією] — лише одна з умов.
Питання: Тобто в них є умова на надання додаткової військової допомоги. Тобто Ви говорите… що є ще хтось, … окрім Дональда Трампа, хто непокоїться через корупцію, і на основі цього цей хтось може затримати іноземну допомогу.

Ще раніше Сондланд сказав тому ж Медоузу, що Трамп незадоволений тим, як ЄС допомагає Україні.

І кумедний факт: коли в Сондланда запитали про форму публічної заяви Зеленського, він відповів, що вона мала б бути зроблена «там, де президент Трамп її точно побачить» — на телеканалі «Fox [News]», в програмі «Tucker [Carlson Tonight]». «Нехай протокол зафіксує, що в кімнаті повно сміху», — сказав тоді демократ Джим Макдермот.

Конгресмен-республіканець Марк Медоуз біля дверей до обмеженої зони засідань Палати представників США, Вашингтон, округ Колумбія, США, 26 жовтня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/MICHAEL REYNOLDS

Що Сондланд думає про Україну?

Тричі за час свідчень згадувалася компанія «Нафтогаз». За словами Сондланда, «про «Нафтогаз» говорять ще з початку моєї роботи з Україною. Люди завжди говорять про проблеми з «Нафтогазом». Але посол не знає, чи цікавила ця компанія безпосередньо Джуліані.

Двічі мова йшла про Коломойського. Сондланд сказав, що знає про Коломойського з чуток, що той — «поганий хлопець» і що «допоміг Зеленському свого часу чи то з бізнесом, чи то з передвиборчою кампанією, але Зеленський намагався дистанціюватися від Коломойського, оскільки знав, що для країни це було найкращим варіантом».

Удруге Коломойського згадали, коли Сондланд коментував слова Волкера про «окремі кадрові питання» в їхній переписці — тоді йшлося про наближену до Коломойського людину в команді Зеленського, без уточнення, хто це був.

Ще посол США в ЄС згадував кілька разів про серйозні проблеми України в боротьбі з корупцією, в тому числі за попередньої до Зеленського влади.

Водночас Сондланду було шкода, що зустріч Трампа й Зеленського залежала від усе більшої кількості умов:

Відповідь: Ми дуркували з України, і мені це не подобалося.
Питання: Що Ви маєте на увазі?
Відповідь: Ми постійно висували нові умови для зустрічі, яка мала відбутися й так, бо вже було надіслано безумовне запрошення [мається на увазі лист Трампа від 29 травня].

А мету надання допомоги Україні Сондланд описав так: «Росія — це проблема. Росії треба протистояти. Що міцніше ми тримаємо у своїх обіймах Україну, то менше впливу має Росія».

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: