Розслідування американського Сенату не знайшло доказів втручання України у вибори в США

Розслідування верхньої палати американського парламенту Комітету з питань розвідки Сенату не знайшло доказів втручання України у президентські вибори в США 2016 року.

Про це повідомляє американське видання Politico з посиланням на джерела, безпосередньо знайомі з матеріалами розслідування.

Журналістам стало відомо, що восени 2017 року сенатори допитали консультантку Демократичної партії Александру Халупу, яка начебто збирала інформацію проти Дональда Трампа під час передвиборчого періоду в США у 2016 році у співпраці з Демократичною партією та посольством США в Україні.

Під час свідчень Халупі ставили питання щодо статті у виданні Politico від січня 2017 року. Там йшлося про те, що вона працювала на виборчій кампанії Гілларі Клінтон і начебто співпрацювала з українською владою. Як повідомило Politico обізнане джерело, Халупа під час свідчень заперечила своє посередництво між посольством України в США й Демократичною партією, а ще додала, що стала жертвою інформаційної операції з боку Росії.

Факт допиту Politico підтвердила й сама Халупа, утім невідомо, чи підтвердила вона слова джерела видання про суть допиту в Сенаті. Представники Комітету з питань розвідки Сенату відмовилися коментувати отриману журналістами інформацію.

Зауважимо, що у відкритому доступі нині є два томи доповіді сенатського Комітету з питань розвідки під назвою «Операції впливу та втручання Росії на виборах у США 2016 року». У жодному з них не розглядається теза про нібито втручання України в ці вибори.

Начебто втручання України у вибори у США 2016 року задля дискредитації тодішнього кандидата від республіканців Дональда Трампа — це одна з тез, якою нині послуговується команда чинного американського президента та Республіканська партія в межах слухань у справі імпічменту, що тривають у США.

У США триває скандал щодо ймовірного тиску Трампа на Зеленського.

  • На початку вересня 2019-го інформатор з Білого дому подав скаргу до Конгресу, у якій йшлося, що Трамп під час розмови з президентом України Володимиром Зеленськиму липні 2019-го нібито вимагав розслідування у справі компанії Burisma, у раді директорів якої працював Гантер Байден, син конкурента Трампа на виборах 2020, демократа Джо Байдена.
  • У Конгресі США почали розслідування щодо можливих спроб Трампа та його адвоката Рудольфа Джуліані тиснути на українську владу.
  • 24 вересня у Палаті представників США запустили процедуру імпічменту Трампу. Трамп визнав, що під час бесіди із Зеленським згадував про Байдена, але запевняє, що не тиснув на президента України.
  • 25 вересня Білий дім оприлюднив стенограму липневої розмови Трампа і Зеленського. У ній Трамп просить Зеленського «зробити йому послугу» і «розібратися зі справою», на що Зеленський каже, що наступний генпрокурор буде «стовідсотково його людиною».
  • 13 листопада почалися публічні слухання свідків у справі про імпічмент Трампа.