Гривня на «американських гірках»: що буде з курсом долара

Останнім часом важко було не помітити різке та несподіване зростання іноземних валют в обмінниках. А надто в розпал сезону відпусток, коли українці намагаються сповна відчути переваги довгоочікуваного безвізового режиму з ЄС.

Усього за 2 тижні вартість американського долара в банках зросла більш ніж на 4% — з 26,3 до 27,15 гривень. І валютний ринок, схоже, не збирається заспокоюватися.

Яка доля чекає на українську гривню в найближчій перспективі та чи є підстави для паніки — розбиралося Громадське.

У 2018-му поведінка гривні нагадувала «американські гірки»: на початку року вона впала до майже 29 гривень за долар, відтак «відвоювала» в американської валюти позиції, зміцнившись на рівні 26 гривень за долар. Проте в другій половині липня знову почалося падіння. Станом на початок серпня долар коштує вже понад 27 гривень.

На початку року гривню навіть визнали валютою, що укріпилася найсильніше по відношенню до долара. Але тепер, після початку сезона жнив, коли українська валюта традиційно зростає, ми спостерігаємо нетипове падіння її вартості. Для того, щоб розібратися, що ж саме відбувається на валютному ринку, спершу потрібно зрозуміти, як формується курс валют.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Дефолт або гроші Китаю: чому Україні загрожує криза і що з цим робити

Як формується курс гривні?

На курс гривні впливає одразу декілька факторів, які можна спростити до відомого всім закону попиту та пропозиції:

Що більшою є пропозиція чогось (тобто наявність чогось, зокрема й валюти, на ринку), то нижчою є ціна. І навпаки.

На наявність валюти на ринку, тобто на її пропозицію, яка і формує курс, впливають такі чинники:

• обсяги зовнішньої торгівлі;
• запозичення;
• інвестиції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто інвестує в Україну?

Найсуттєвіший вплив має саме торгівля. І тут гривня має дуже туманні перспективи, адже ми закуповуємо товарів закордоном набагато більше, ніж продаємо.

За словами директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського, останнім часом дії уряду лише погіршили ситуацію:

«Наприклад, ми закуповуємо закордоном локомотиви, на які валюту дали з державного Укрексімбанку, закуповуємо вертольоти у Франції тощо. Ми купуємо товари з високою доданою вартістю, а продаємо за кордон дешеву сировину, ціни на яку на світових ринках останнім часом дуже похитнулися».

Економіка України втрачає більше валюти, ніж отримує, тому її пропозиція постійно падає, а вартість, тобто курс, — зростає. Особливо сильно це відчувається восени, під час активної підготовки до зими й закупівлі газу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що таке валютна лібералізація і навіщо вона потрібна

Інколи впливає та коригує ситуацію другий чинник — запозичення. Саме вони пояснюють падіння курсу долара навесні. Тоді Нацбанк збільшив облікову ставку, відтак зросли відсотки за борговими запозиченнями України. Тому інвестори масово пішли закуповувати державні облігації (здебільшого в гривні), обмінюючи в Україні свої долари. Це спричинило збільшення пропозиції долара й зменшило його ціну в обмінниках.

«Тепер термін обігу облігацій, які інвестори закупили навесні, вийшов. Вони масово отримують за них гроші, обмінюють їх на долари й виводять за кордон», — коментує ситуацію Несходовський.

Куди йдуть інвестори

У Раді Нацбанку України також пов’язують зростання курсу долара в липні з виходом іноземних інвесторів з боргових цінних паперів України.

«Наприклад, ФРС (Федеральна резервна система — ред.) США з кінця минулого року декілька разів підвищувала базову процентну ставку, встановивши її в діапазоні 1,75-2% річних. Це провокувало відтік капіталу з ринків, що розвиваються, тому що залучення капіталу ставало дорожчим, і цей капітал рухався переважно до США та Японії», — зазначив голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

На думку Нацбанку, відтік інвестицій з країн, що розвиваються, наразі є загальносвітовим трендом, з яким Україні боротися досить важко.

Ставка в України 17,5% є набагато вищою за ставку за 10-річними облігаціям США, яка сягнула 3%. Проте ризики вкладати гроші в Україну та США грають не на користь нашої держави (як і решти країн, що розвиваються). Отже, вкладати кошти в США стає вигідніше.

В період року, коли українська валюта традиційно зростає, зараз можна спостерігати нетипове падіння її вартості (на фото — табло пункту обміну валют на Печерську, Київ, 2 серпня 2018 року) Фото: Громадське

Інститут «останньої надії»

На рішення інвесторів вийти з цінних паперів України впливає ще один ключовий показник — МВФ. Вони уважно дивляться на співпрацю фонду з Україною і роблять висновки.

МВФ вважається інститутом «останньої надії», адже надає кредити під найнижчі відсотки, вимагаючи натомість лише проведення реформ. Тому, якщо якомусь уряду відмовляють навіть у МВФ, інвестори тричі подумають, перш ніж довіряти йому гроші. І це стосується не лише приватних компаній, але й міжнародних інституцій. Зокрема, рішення про виділення Україні траншу від ЄС так само залежить від надходження грошей МВФ.

Вигода українських цінних паперів = 17,5% — 9% інфляції — ризик банківської системи — ризик відсутності підтримки МВФ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Стабільні ціни та детінізація економіки: 5 функцій Національного банку

Особливо примарними перспективи отримання траншу, необхідного для стабілізації курсу долара, виглядають напередодні проведення виборів в Україні. Про це, зокрема, повідомив очільник Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіала:

«Для нас на сьогодні дуже важливо, щоб співпрацю з МВФ продовжили якнайшвидше. Щоб місія приїхала ще влітку, а не у вересні. Адже якщо вона приїде у вересні, то на додачу до поправок в законі про Антикорупційний суд і тарифів на газ, додасться ще й бюджет на наступний рік. І цей процес може затягнутися до 2019 року. А наступний рік — виборний, публічну допомогу отримувати не варто. І тоді країні може загрожувати дефолт».

Які перспективи?

За розрахунками опитаних Громадським експертів, курс національної валюти має стабілізуватися вже найближчим часом. Зростання долара має перекрити надходження валютної виручки від експорту зернових і послуг. Поза тим, до врегулювання ситуації на валютному ринку активно підключилися в НБУ: там уперше за півроку відновили практику проведення валютних аукціонів, тобто продажу валюти банкам для стабілізації попиту.

Утім, до кінця року курс долара може зрости дуже суттєво. На це впливатимуть усе ті ж фактори: відсутність співпраці з МВФ та, як наслідок, дефіцит валюти на ринку України; скорочення виручки від експорту (на яке також вплине рішення ЄС закрити для ринок для української металургії) та подальший відтік інвестицій з державних цінних паперів України.

Загалом, за розрахунками експертів, до кінця року долар має зрости до 30-31 гривні, якщо Нацбанк стабілізує ситуацію на валютному ринку, або сягнути 34 гривень, якщо попит погасити не вдасться. Водночас український уряд прогнозує, що до кінця 2018-го вартість долара зросте до 28,9 гривень.

Попри це, експерти очікують, що повторення кризи 2015 року, коли американська валюта зросла до майже 40 гривень за долар, удасться уникнути. Нацбанк уже не покриватиме державний дефіцит за рахунок друку гривні, а саме це й призвело до стрімкої девальвації в лютому 2015 року.

Також банківська система нині є набагато надійнішою, ніж 3 роки тому. А отже й панікувати й ховати кошти під матрацами не варто.

Уряд усе ще має шанси відновити співпрацю з МВФ і залучити транш до кінця року, хоча й зробити це буде надзвичайно складно, ще й коштом різкого підвищення цін на газ для населення. Однак це не відміняє необхідності заощаджувати й уникати валютних кредитів. Адже попереджений — означає озброєний.