Світ у 2016 році: 16 головних трендів

Куди рухається світ? Якими є головні тенденції розвитку планети? 

Громадське проаналізувало 16 головних трендів, які визначили 2016 рік – політично, економічно та технологічно. 

Популізм; друга деколонізація; сирійська трясина; уповільнення світової економіки; бізнес, який надихає; економіка без сміття; електромобілі; віртуальна реальність; культові серіали – ось лише деякі з них. 

Спробуймо поглянути на них детальніше. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 2016: 10 головних подій світу

1. Популізм став правилом, а не винятком

У 2016 році популізм перестав бути непорозумінням і справою маргіналів. Він став новим правилом світової політики.

Квітневий референдум в Нідерландах щодо Угоди про асоціацію з Україною став першим дзвіночком: тоді голландцям так і не пояснили, за що вони голосують.

Після червневого референдуму за вихід Британії з ЄС стало зрозуміло, що це тенденція, а не окремий випадок.

Перемога Трампа на президентських виборах у США доклала останні камінчики до мозаїки. Це стало несподіванкою для багатьох – хоча вже виникає багато питань, чи здійснить Трамп усі свої радикальні обіцянки.

Популізм став тенденцією, емоційний маркетинг домінує в світовій політиці, а виборці в усьому світі схильні голосувати спираючись на імпульси, радше ніж на раціональні аргументи. Як з цим боротися – ось одне з головних питань 2017-го року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як протистояти сучасному популізму — інтерв'ю екс-радника британського прем’єра

2. Глобалізація пожирає своїх дітей

Інша тенденція 2016-го року: країни, які найбільше виграли від глобалізації, стали відчувати її проблеми.

«Брекзит» та обрання Трампа – найяскравіші приклади того, як країни, які «запустили» глобалізацію, тепер пробують захиститися від неї.

Британці – через ізоляцію від Європи, американці – через ізоляцію від світу.

3. Друга деколонізація

Півстоліття після завершення першої хвилі деколонізації (1950 — 1960-і роки) світ увійшов у другу її хвилю. Полягає вона в парадоксальній тенденції: колишні метрополії прагнуть «деколонізуватися» від власних колоній.

Свободи від колишніх імперій тепер прагнуть не колонії, а країни, які були – або частково продовжують бути – політичними чи економічними імперіями: Британія, Нідерланди, США, Австрія, Італія, Франція.

І саме в них дедалі сильнішими стають не прагнення експансії, а прагнення ізоляції.  Страх перед тими, над ким вони колись домінували.

4. Росія: маленькі перемоги, велика трясина 

У 2016-му в деяких країнах перемогли проросійські кандидати. В Болгарії президентом став Румен Радєв, в Молдові – Ігор Додон. У Франції праймаріз правоцентристів виграв симпатик Путіна Франсуа Фійон, і тепер має шанси стати наступним французьким президентом. В Італії теж зміцнюються популістські антиєвропейські сили – передусім «Рух 5 зірок» Беппе Ґрілло. Симпатію до Росії мають лідери Греції, Чехії, Угорщини та Словаччини.

Утім, поки що це не змінило status quo у Європі. ЄС у цілому не змінює своєї позиції щодо російської агресії в Україні і не знімає санкцій проти Росії. В Австрії проросійський політик програв вибори, Німеччина залишається дуже критичною щодо Кремля, і у Москви досі мало шансів вплинути на скандинавські країни, Польщу та країни Балтії.

Світові ж перспективи Росії також не дуже райдужні. Оскільки прогресу в Мінських угодах немає, санкції можуть зберегтися і в 2017-му. Економіка Росії продовжує бути в стагнації: в 2016-му вона впала на 0,6%.

У Сирії «бліцкригу» не вдалося: попри заяви про «виведення» військ у березні 2016-го року, російська присутність тут стає все більшою. Зростають втрати, як фінансові, так і людські, що збільшує ризик перетворення Сирії на другий Афганістан для Росії. І виникає питання, чи зможе Путін воювати на два фронти – в Сирії та в Україні одночасно.

5. Агресивний консерватизм стає модним

Вважається, що консерватизм протистоїть модернізації. Але в деяких країнах він знову стає модним і набуває сучасної і «модерної» обгортки. Коли демократичні суспільства охоплює зневіра в самих себе, перемагає той, хто пропонує нову віру. Сьогодні це релігія та націоналізм.

У 2016-му році консерватизм здійснив потужний наступ у двох важливих сусідах України: Туреччині та Польщі. В обох країнах сильні патріотичні традиції спираються на релігійну ідентичність.

Відмінність у тому, що в Туреччині нинішня влада жорстоко придушила іншу частину суспільства – модерну та секулярну. Саме її вона зробила винуватою за спробу перевороту у липні 2016-го.

У Польщі ж протистояння, схоже, тільки починається.

6. Тероризм б'є в серце затишку

2016-й запам'ятався жахливими терактами: в Орландо, Брюсселі, Ніцці, Берліні, Багдаді, Стамбулі, Каїрі та багатьох інших місцях.

Сайт Storymaps нарахував загалом 1785 терактів, жертвами яких стали понад 15 тисяч людей. Як можна побачити з карти, більшість із них сталися аж ніяк не в західному світі. Головні країни, які були епіцентрами терактів – це Ірак, Туреччина, Сирія, Ліван, Лівія, Афганістан, Сомалі, Єгипет, Ємен та інші країни Азії та Африки.

Найкривавішими були теракти у Багдаді (3 липня, понад 300 жертв) та сирійських містах Джаблех та Тартус (23 травня, 184 жертви).

У терактах, спрямованих проти країн західного світу, була спільна риса: мішенню терору ставали не державні інституції чи політики, а стиль життя. Терор б'є в саме серце затишку, дозвілля та комфорту: різдвяні ярмарки, приморські променади, концерти, футбольні матчі, готелі чи кав'ярні.

Його мішенню перестає бути політика; нею стає спокій і щастя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми впораємося»: як Європа відповідає на виклик тероризму

7. Війни: краю не видно 

2016-й не приніс вагомих зрушень ані у війні на Донбасі, ані у війні в Сирії та Іраку. Але якщо в Україні війна локалізована і точкова, то на Близькому Сході вона має значно більші масштаби жертв та руйнувань.

Протягом року Громадське уважно слідкувало за ситуацією в Сирії, зокрема з останніми подіями: падінням Алеппо та людськими історіями в місті.

8. Світова економіка уповільнюється

У 2016-му році світова економіка продовжувала охолоджуватися.

Так звані «розвинуті» економіки й досі не можуть отямитися від кризи 2008-2009 років. У більшості країн ситуація є гіршою, ніж прогнозували, а ВВП зростає повільніше, ніж очікували. Загалом у багатьох розвинутих країнах громадяни відчувають, що почали жити гірше, ніж раніше.

 У так званих «країнах, що розвиваються» головним трендом теж є уповільнення. Китай уже не бачить своїх знаменитих 10-12% зростання ВВП на рік. Підсумок 2016 – зростання «тільки» на 6,7% від ВВП.  Індія почувається краще: 7,5% і має ліпші демографічні перспективи.

У найближчі роки Китай, можливо, згортатиметься в себе: замість того, щоб завалювати світ дешевими товарами, він розвиватиме внутрішній ринок та сферу послуг.

Загалом, є підстави вважати, що з початку 2010-х світова економіка увійшла в довгострокову фазу уповільнення, що може протривати кілька десятиліть.

9. Нафта: стабілізація чи корекція?

У 2016-му нафта мала складну біографію. Криві коливання цін були схожі на кардіограму: то вгору, то вниз.

Загалом у 2016-му нафті вдалося піднятися з піке падіння цін 2015-го. Її ціна виросла з 28 доларів за барель на початку року — до 55 доларів у кінці 2016-го.

Це можна вважати успіхом нафтових експортерів – якщо не пам'ятати, що ще в червні 2014-го нафта коштувала 115 доларів за барель.

Нинішнє зростання цін – це тільки корекція? Чи не увійшов світ в епоху низьких цін на нафту? І чи будуть такі геополітичні суперники як Саудівська Аравія та Росія дотримуватися єдиної політики? — Той, хто знає відповідь на це питання, має ключ до багатьох інших питань сучасного світу.

10. Бізнес: більше соціальної відповідальності

У 2016-му побільшали приклади бізнесових компаній, які взялися за соціальні проекти. Можливо, з моральних міркувань, можливо, з маркетингових.

Momondo, відомий веб-сайт подорожей, у червні 2016-го розпочав кампанію «Подорож ДНК». Сайт опитував людей про їхню «національну» гордість, а потім доводив, що в ДНК опитаних намішано все, що завгодно. Що ми всі маємо в собі багато етнічних сумішей.

Starbucks, відома американська мережа кав'ярень, запустила проект Upstanders: серію коротких історій «звичайних людей, які роблять надзвичайні речі».

Наприклад, це історія про американського ветерана без ніг, який віднаходить в собі жагу до життя. Історія про те, як молодим людям зі складних середовищ дають можливість реалізувати себе, будуючи будинки. Історія про жінку, яка провела 20 років у в'язниці за торгівлю наркотиками – але почала нове життя та допомагає іншим.

SABMiller, донедавна одна з найбільших компаній з виробництва напоїв, запустила кампанію з порятунку ягуарів оторонго. Компанія зняла зображення ягуара з пляшок популярного пива, замінивши їх зображеннями інших тварин – і залишивши ягуара тільки на 6 тисяч пляшок. Цим вона звернула увагу на вимирання: рівно стільки цих тварин залишилося на планеті. Кампанія мала ефект, і уряд Перу розробив спеціальну програму на захист ягуарів.

11. Ділитися, а не володіти: sharing economy

Нова мода у західному світі: купляти не речі, а послуги; не володіти речами, а брати їх в оренду. Це так звана «економіка спільного використання речей», sharing economy, де люди діляться речами, а не купують їх.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Готовність ділитися: чому спільне використання речей стає світовим трендом? Інтерв'ю з засновницею Zipcar

Технології цьому допомагають: з'являються сервіси оренди машин по годинах чи навіть хвилинах; через мережеві ініціативи люди діляться їжею та побутовими приладами, і під час подорожей зупиняються в квартирах один одного, а не в готелях.

Так здійснюється нова мрія: виходити за межі самотності, наповненої товарами та споживанням.

12. Екологія стає частиною технологій

Екологія сьогодні – це не розкіш, а засіб виживання. Паризька кліматична угода, яка була погоджена рік тому та набула чинності в листопаді 2016-го, задала нові рамки світовій економці.

Можливо, через це у 2016-му електромобілі здійснили найпотужніший поступ у своїй історії.

У 2016-му Tesla запустила Model 3 – електромобіль, чия ціна (35 тис. доларів – до вирахування податків) робить його доступним для середнього класу .

Nissan у травні 2016-го створив можливості для власників моделей електрокарів у Лондоні продавати надлишок електроенергії назад в мережу. У проморолику компанії говорять про енергетику майбутнього – коли будинок дістає електрику вдень від сонця, а вночі – від автівки, яка накопичила електроенергію за день.

13. «Циркулярна економіка»: жити без сміття 

У різних кутках планети все більшої сили набирає концепт «циркулярної економіки».

Вона передбачає, що відходи можна знову обробляти. І що сміття все більше тлумачать як ресурс, з якого можна виробляти товари.

Прикладом може бути досвід південноафриканського Кейптауна.  Цього року тут створили схему обміну відходами – фактично, велику онлайн-біржу сміття. Якщо ваша фірма потребує пластику, а інша фірма збирається викинути кілька тон, ви швидко знайдете один одного.

14. Технології стають магією

Технології все більше перетворюють наше життя на казковий сюжет. Люди вже вміють літати, бачити інших через океан і чути голоси тих, хто давно помер.

2016-й додав до цього меню ще одну річ: тепер ви можете керувати речами. Як? - Своїм голосом.

У 2016-му Google запустив Google Home. З її допомогою людина може керувати своїми побутовими приладами голосовими командами. Тепер тільки своїм голосом ви можете вмикати світло в квартирі, питати про рецепт нової страви чи дізнатися, як привітатися іспанською. Ваш голос – це тепер точка входу до управління речами та під'єднання до всесвітнього знання.

15. Квиток у досвід: віртуальна реальність

Кілька років тому 3D-технології змінили концепт екрану: межа між глядачем та видовищем стала значно менш відчутною.

Але на місце 3D приходить новий винахід: віртуальна реальність. Це накладається на нові віяння в маркетингу: люди все більше прагнуть купляти досвід, а не речі. Віртуальна реальність – тобто досвід занурення в нове оточення, інший ландшафт, іншу історію – буде ставати майданчиком, де входження в новий досвід стає простішим.

Легендарний гурт Abba у 2016-му заявив, що готує щось абсолютно нове: технології віртуальної реальності, які дозволять фанам відчути себе на концертах 1970х. Тобто здійснити маленьку подорож у часі.

Перший кінотеатр віртуальної реальності відкрився в Амстердамі. Тут немає екранів; глядачі надягають пристрої Samsung Gear VR та Samsung Galaxy S6, навушники, сідають у крісла, що обертаються на 360 градусів – і занурюються в абсолютно іншу реальність.

16. Серіали: кардіограма епохи

У 2016-му з'явилося ще кілька культових західних серіалів, які стають кардіограмою епохи. Вони сьогодні найяскравіше говорять про проблеми та бажання нашого часу.

Серіали виконують роль книги: вони тримають глядача довше, ніж звичайний фільм; вони мають більше можливостей занурити аудиторію в свою атмосферу.

«Картковий будиночок» (House of Cards – у 2016-му вийшов 4-й сезон) став симптомом епохи зневіри суспільства в політиці. Цю зневіру серіал тільки підсилив – зобразивши цинізм американської політики він, можливо, передбачив президентство Трампа. А може, навіть, і допоміг йому стати президентом.

«Чорне дзеркало» (Black mirror – у 2016-му вийшов 3-й сезон) є майже досконалою критикою сучасних комунікаційних технологій: він зумів побачити проблеми там, де ми звикли бачити тільки розвагу.

«Західний світ» (Westworld) є дивовижним експериментом на тему найближчого майбутнього – коли людство зможе створювати людей, керувати ними, бути для них богами і задавати собі питання про межі людяності.

«Молодий папа» (Young Pope) Паоло Сорентіно є фантазією над однією з головних тем сучасності: що відбувається, коли діти покоління 1968-го року дорослішають – і стають радикальними консерваторами.

Ці серіали – тільки дзеркало світу, в якому ми живемо. Світу, де зменшується безпека і довіра, але водночас людина стає ще могутнішою, ніж раніше.