Територіальний спір між Чечнею та Інгушетією створений штучно — Human Rights Analysis Center
Територіальний спір між Чечнею та Інгушетією створений штучно і є провокацією зовнішніх сил, вважає керівник правозахисної організації Human Rights Analysis Center Ахмед Гісаєв.
«На мій погляд, багатотисячні похорони Юсупа Темірханова (чеченець, засуджений за вбивство екс-полковника армії РФ Юрія Буданова, якого військовий суд визнав винним у викраденні та вбивстві 18-річної чеченки — ред.) в селищі Гелдаган несподівано для влади показали солідарність і єднання всіх народів Північного Кавказу з чеченським народом. Такий душевний порив, таке єднання не могло не насторожити Кремль. Знову, вкотре в новітній історії Росії, виникла необхідність прийняти до дії принцип «розділяй і володарюй», — заявив Гісаєв.
Також він наголосив, що в Орстхоєвській громаді, про передачу території якої йдеться в угоді між Чечнею та Інгушетією, немає ніяких територіальних проблем.
«Вся громада — це єдине ціле незалежно від того, в якій республіці ми живемо (Гісаєв є уродженцем цієї місцевості — ред.). На початку всіх процесів громада зайняла дуже чітку і мудру позицію, порадивши не говорити від її імені та не намагатися змінити кордони, що встановили Джохар Дудаєв та Руслан Аушев (перші президенті Чечні та Інгушетії відповідно — ред.), — сказав правозахисник.
За словами Гісаєва, спір між Чечнею та Інгушетією може бути способом для федерального центру відволікти увагу людей від погіршення рівня життя через проблеми в економіці.
Крім того, правозахисник наголосив, що Орстхоєвська громада ніколи не висловлювала лояльність Кремлю, чинивши «безпрецедентний опір у роки Кавказької війни».
Як зазначає видання, мешканці цієї громади закликали владу Інгушетії та Чечні відмовитися від зміни кордону.
«Території, щодо яких сьогодні йде суперечка, споконвічно були орстхоевськими, а Цеча-ахк — нашим родовим поселенням. Незалежно від того, в якій республіці воно знаходиться, усі Цечой мають на нього рівні права і право доступу. Щодо кордону в цьому районі і вздовж нього наша позиція є чіткою і не змінюється з часів розділу Чечено-Інгушетії на дві республіки. Адміністративний кордон між ними був визначений першими керівниками двох республік і не підлягає перегляду до тих пір, поки ми не зможемо зробити це самі, на основі шаріату Аллаха. До тих пір ми проти будь-яких змін цієї умовної межі в ту чи іншу сторону», — йдеться у зверненні ради громади.
Нагадаємо, у столиці Інгушетії Магасі продовжуються акції протесту проти зміни адмінкордону з Чечнею.
Глава Інгушетії Юнус-Бек Євкуров 4 жовтня підписав республіканський закон про адміністративний кордон з Чечнею.
4 жовтнядепутати Народних Зборів Інгушетії схвалили ратифікацію угоди про адміністративний кордон з Чечнею, підписану раніше главами республік.
Глава Інгушетії пояснив, що фізичної передачі територій між республіками не буде. Угода передбачає обмін ділянками гірських та лісистих нежилих територій площею 1890 гектарів для вирівнювання адміністративних кордонів.
У день голосування депутатів за ратифікацію угоди про кордон з Чечнею у столиці Інгушетії влаштували масові акції протесту. На них правоохоронці почали стріляти у повітря.