ТОП-5 тижня: звільнення кримських політв'язнів, вибух у Києві та погроми в суді

ЗВІЛЬНЕННЯ КРИМСЬКИХ ПОЛІТВ'ЯЗНІВ

Те, що 25 жовтня Кремль звільнив двох заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу, стало несподіванкою не лише для всіх небайдужих, а й для них самих.

У середині вересня так звані «суди» в окупованому Криму винесли вироки Ахтемові Чийгозу та Ільмі Умерову. А вже наприкінці цього тижня, замість російської в’язниці, вони опинилися в Києві. Дивіться фоторепортаж, як зустрічали кримських політв'язнів в аеропорту Борисполя а також про деталі їхнього звільнення.

Воля для Умерова і Чийгоза: як звільняли кримських політв'язнів​

Фото: Анастасія Власова/Громадське

ВИБУХ У КИЄВІ

Пізно ввечері 25 жовтня в Києві біля редакції телеканалу «Еспресо», стався вибух. За повідомленням правоохоронців, спрацював саморобний пристрій направленої дії, закріплений на припаркованому поруч мопеді. На місці знайшли металеві кульки зі слідами навантаження, уламки електронних плат – можливо від автомобільної сигналізації. Унаслідок інциденту 3 людей дістали поранень і 2 загинули.

Серед поранених — депутат від «Радикальної партії Ляшка» Ігор Мосійчук, політолог Віталій Бала та жінка, що йшла повз місце інциденту. Вибух стався коли Мосійчук та Бала виходили на вулицю після ефіру на телеканалі «Еспресо».

Від отриманих поранень загинув охоронець депутата Мосійчука, 31-річний працівник поліції полку особливого призначення, та 36-річний екс-співробітник МВС, який під час вибуху повертався додому.

Вибух у Києві: що відомо про замах на депутата Мосійчука

Фото: EPA-EFE/STEPAN FRANKO

ПОГРОМИ У СТОЛИЧНОМУ СУДІ

Три дні поспіль Святошинський районний суд Києва намагався обрати запобіжний захід керівникові громадської організації «Добровольчий рух ОУН» Миколі Коханівському. Правоохоронці затримали його 21 жовтня в Києві поблизу станції метро «Академмістечко» через стрілянину з пневматичного пістолета.

Дружина Коханівського Катерина в коментарі Громадському повідомила, що конфлікт стався між її чоловіком та екс-командиром одного зі взводів «Правого сектору» Русланом Качмалою з позивним «Рем».

Уночі 23 жовтня прихильники Коханівського захопили та заблокували залу суду.

У відповідь правоохоронці застосували газ. Блокувальники вимушені були покинути будівлю, однак незабаром повернулися й почали трощити залу засідань.

24 жовтня зранку поліція взяла штурмом заблокований прихильниками Коханівського суд. Під час штурму представники поліції особливого призначення побили журналіста Громадського Дмитра Реплянчука, а також репортера інформагенства УНІАН Сергія Лефтера.

Що відомо про керівника націоналістичної організації, прихильники якого розтрощили приміщення Святошинського районного суду, — у матеріалі Громадського.

Хто такий Микола Коханівський, через якого розгромили Святошинський суд

Фото: jovan/Громадське

ІНТЕРВ'Ю З ОЧІЛЬНИКОМ МІСІЇ ОБСЄ НА ДОНБАСІ

Три з половиною роки спостережна місія ОБСЄ працює як на звільненій, так і на окупованій територіях Донецької та Луганської областей. За цей час спостерігачам неодноразово погрожували, на них тиснули, а цьогоріч 23 квітня їхній автомобіль підірвався на міні на території, контрольованій «ЛНР». Співробітник місії, американець Джозеф Стоун загинув.

Патрулі ОБСЄ далі фіксують порушення мінських домовленостей, а їхній фактичний керівник Александр Хуг — один із небагатьох публічних людей, хто весь цей час говорить про проблеми цивільного населення вздовж лінії зіткнення. Він завжди відверто розповідає про все, що не дає сторонам домовитися. Утім, у публічних інтерв’ю Хуг зважує кожне слово, щоби не зірвати досягнуті домовленості, приміром, щодо відкриття пункту пропуску в Золотому.

Чому «шкільне перемир’я» вкотре порушується, а дата відкриття пункту пропуску «Золоте» на Луганщині знову переноситься? Чому всі дороги через лінію зіткнення мають бути відкриті, та чи допоможуть миротворці ООН вирішити конфлікт на Донбасі — про все це заступник керівника спостережної моніторингової місії ОБСЄ Александр Хуг розповів в інтерв’ю Громадському.

«Щоб зберігати мир, його потрібно спершу досягти», — керівник спостережної місії ОБСЄ

Фото: Анна Цигима/Громадське

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ КАТАЛОНІЇ

Парламент Каталонії проголосував за незалежність. Іспанський Сенат погодився ввести в дію 155 статтю Конституції, що фактично анулює автономію регіону й передає правління безпосередньо центральному уряду.

Наразі країна живе у двох паралельних реальностях, де існує незалежна Каталонська республіка та єдина й неподільна Іспанія. Журналістка Оксана Андрієвська, що мешкає в Барселоні, з’ясовувала, які наслідки матимуть ці події для її активних учасників та для Іспанії загалом.

«Найдовша Каталонська незалежність»: дві реальності однієї Іспанії

Фото: REUTERS/Albert Gea