Топдипломат ЄС обговорить із керівництвом Ірану «ядерну угоду» та двосторонні відносини
Високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Борель перебуватиме з робочим візитом в Ірані 3—4 лютого.
Як повідомляє пресслужба Європейської служби зовнішніх справ, Борель зустрінеться з президентом Ірану Хасаном Рухані, спікером парламенту Алі Ларіяні та міністром закордонних справ Мохамадом Джавадом Зарифом.
Борель, зокрема, підкреслить підтримку Європейським Союзом так званого Спільного всеосяжного плану дій, більше відомого як «іранська ядерна угода». Ще сторони обговорять двосторонні відносини й співпрацю.
«Пан Борель отримав надійну підтримку міністрів закордонних справ країн-членів ЄС для початку дипломатичного діалогу з регіональними партнерами, деескалації напруженості та пошуку політичного вирішення поточної кризи», — йдеться в повідомленні.
Востаннє Борель зустрічався із Джавадом Зарифом у січні 2020 року в Індії.
Дві країни ЄС — Франція та Німеччина, а також Велика Британія є гарантами іранської ядерної угоди 2015 року. Вони звинувачують Іран у порушенні її окремих положень. Зокрема, в грудні 2019-го країни звернулися до ООН, стверджуючи, що Тегеран продовжує розробляти балістичні ракети, здатні переносити ядерний заряд.
А в січні 2020 року вони ввели в дію формальний механізм розв’язання спорів у межах іранської ядерної угоди.
Водночас Іран в останні тижні також посилив свою риторику щодо ядерної угоди.
Нагадаємо, 5 січня Тегеран оголосив про відмову від обмежень на збагачення урану, передбачених угодою, після авіаудару США по Іраку, внаслідок якого загинув іранський генерал Касем Сулеймані. Щоправда, пізніше Іран уточнив, що угода «ще не похована» і країна готова повернутися до її виконання після зняття санкцій.
А наприкінці січня представник Організації з атомної енергії Ірану заявив, що Тегеран уже має достатньо потужностей, аби збагачувати уран до будь-якого обсягу, і готовий це зробити за відповідного рішення уряду.
У липні 2015 року Іран уклав угоду зі США і провідними країнами про відмову від розробки ядерної зброї в обмін на зняття деяких економічних санкцій, в тому числі — заборони на міжнародну торгівлю нафтою. Уряди провідних європейських країн вважають угоду з Іраном важливою умовою для міжнародної безпеки. Водночас низка країн, зокрема чинна адміністрація США та Ізраїль, висловлюють побоювання, що угода не дає твердих гарантій відмови Ірану від розробки ядерної зброї.