Європейські гаранти Іранської ядерної угоди ввели в дію механізм розв’язання спорів: що це означає?

Про це повідомляє BBC.

Механізм розв’язання спорів визначено в статті 36 ядерної угоди. Відповідно до нього, одна зі сторін може подати скаргу на порушення іншою положень угоди. Її розглядатиме спільна комісія, що складатиметься із 7 осіб — по одному представнику від Великої Британії, Франції, Німеччини, ЄС, Росії, Китаю (гарантів угоди) та Ірану.

Протягом 15 днів (якщо немає спільної домовленості про продовження цього періоду) комісія має дати відповідь на скаргу. Її рішення може переглянути рада міністрів закордонних справ країн-учасниць ядерної угоди. Якщо і в цьому разі суперечку не буде розв’язано, питання можуть передати на розгляд Ради Безпеки ООН — яка, у свою чергу, може спільним рішенням накласти санкції на сторону-порушницю.

На новину вже встиг відреагувати Іран. За словами міністра закордонних справ країни Мохамада Джавада Зарифа, це «пасивний крок» європейських держав, «до якого вони вдалися з позицій слабкості».

На думку кореспондента BBC із воєнних питань Джонатана Маркуса, рішення європейських країн про введення в дію формального механізму розгляду спорів є «першим кроком до написання некрологу угоди». «Ядерна угода в критичному стані й повільно розпадається», — зазначає він, згадуючи, що президент США Дональд Трамп нещодавно наголосив на необхідності укладання нової домовленості з Іраном.

Велика Британія, Франція та Німеччина звинувачують Іран у порушенні положень ядерної угоди 2015 року. Зокрема, в грудні 2019-го вони звернулися до ООН, стверджуючи, що Тегеран продовжує розробляти балістичні ракети, здатні переносити ядерний заряд.

Іран і раніше звинувачували у відступі від положень ядерної угоди, з якої в травні 2018 року вийшли Сполучені Штати. Адміністрація Дональда Трампа після цього наклала санкції на Іран, які сповільнили його економічний розвиток.

5 січня Тегеран оголосив про відмову від обмежень на збагачення урану, передбачених угодою, після авіаудару США по Іраку, внаслідок якого загинув іранський генерал Касем Сулеймані. Пізніше Іран уточнив, що угода «ще не похована» і країна готова повернутися до її виконання після зняття санкцій.

У липні 2015 року Іран уклав угоду зі США і провідними країнами про відмову від розробки ядерної зброї в обмін на зняття деяких економічних санкцій, в тому числі — заборони на міжнародну торгівлю нафтою. Уряди провідних європейських країн вважають угоду з Іраном важливою умовою для міжнародної безпеки. Водночас низка країн, зокрема чинна адміністрація США та Ізраїль, висловлюють побоювання, що угода не дає твердих гарантій відмови Ірану від розробки ядерної зброї.

8 травня 2018 року президент США Дональд Трамп заявив, що США вийдуть з угоди щодо іранської ядерної програми й відновлять санкції проти Ірану. 5 листопада ці санкції набули чинності. Іран назвав вихід США з ядерної програми «незаконним».

Тодішня прем’єр-міністерка Великої Британії Тереза Мей, канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Еммануель Макрон закликали всіх учасників іранської ядерної угоди надалі повністю виконувати її. Своєю чергою, президент Ірану Хасан Рухані заявив, що Тегеран не відмовиться від угоди й продовжить дотримуватися своїх зобов'язань.