У Білорусі суд позбавив статусу ЗМІ портал Tut.by, що висвітлює протести у країні

Про це повідомили у Tut.by.

Так, Мінінформації Білорусі заявило, що журналісти завдавали шкоди державним інтересам у матеріалах про порушення роботи Центральної виборчої комісії під час президентських виборів, хабарництво та роботу силовиків.

Зокрема, сторона позивача заявила, що журналісти у своєму матеріалі завищили суми виплат працівникам Комітету держконтролю (КДБ), а отже дезінформували читачів про порядок розподілу і витрат бюджетних коштів.

Також, за словами обвинувачення, публікація дискредитує діяльність держорганів у сформованих суспільно-політичних умовах.

Захист журналістів, своєю чергою, заявив, що в Міністерстві інформації так і не вказали, в чому тут державний інтерес.

Окрім того, журналісти заявили, що втрата статусу ЗМІ порталу обмежуватиме право громадян на доступ до достовірної інформації.

Що передувало?

Раніше Міністерство інформаційної політики направило журналістам порталу 4 попередження за вказані публікації.

За законом, Tut.by могли позбавити статусу ЗМІ вже після двох і більше письмових попереджень протягом одного року.

Та 18 вересня Міністерство інформації також звернулося до суду з позовом про припинення випуску інтернет-видання.

Так, 1 жовтня за наказом міністра інформації Ігоря Луцького дію статусу ЗМІ для Tut.by призупинили на 3 місяці — до 30 грудня 2020 року.

Однак у виданні зазначали, що продовжать вільно працювати як онлайн-ресурс. Портал Tut.by був заснований ще у 2000 році, та до 2019 року працював без статуту взагалі.

Що відбувається у Білорусі? 

Вже чотири місяці у країні відбуваються масові протести через оголошені результати президентських виборів. За даними ЦВК, перемогу з великим відривом здобув Олександр Лукашенко. Однак протестувальники не визнають цих результатів та вимагають визнати опозиціонерку Світлану Тіхановську легітимною президенткою Білорусі.

Як на це реагують працівники ЗМІ?

Журналісти беруть активну участь як у висвітленні подій, так і в протестних акціях. Після виборів в країні велику популярність набув Telegram-канал NEXTA, який щодня публікує перебіг подій в країні та анонсує проведення акцій.

Та 20 жовтня суд Центрального району Мінська визнав Telegram-канал NEXTA та його логотип «екстремістськими матеріалами». Самих творців каналу, Степана Путила й Романа Протасевича, оголосили у розшук, внесли у список терористів в Білорусі та відкрили кримінальні справи одразу за трьома статтями: «організація масових заворушень», «організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок», «у зв'язку з вчиненням навмисних дій, спрямованих на порушення соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності».

Тим часом у державних ЗМІ активно поширюють інформацію про незаконність протестів та «маргінальність» самих учасників акцій.

Після президентських виборів деякі працівники державних медіа у Білорусі приєднались до протестів проти Лукашенка. 17 серпня біля будівлі «Белтелерадиокомпании», що об'єднує державні телеканали й радіостанції Білорусі, зібралися близько сотні працівників, які вимагали провести нові вибори, звільнити главу ЦВК та звільнити політв’язнів.

На страйк вийшли і працівники каналів ОНТ і СТВ, на першому припинила виходити програма «Наш ранок», бо звільнились ті співробітники, які її робили. На місце звільнених співробітників до державних ЗМІ запросили російських журналістів. Сам Олександр Лукашенко заявив, що «святе місце порожнім не буває».