У НАЗК відреагували на заяву Венеційської комісії про розпуск КСУ: «Треба врахувати три обставини»

Про це йдеться у повідомленні НАЗК у відповідь на заяву голови Венеційської комісії Джанні Букіккіо та президентки GRECO (орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу) Марін Мрчела. Вони 31 жовтня направили лист до спікера Верховної Ради, у якому застерегли Україну від порушення Конституції при ухваленні президентського законопроєкту.

У НАЗК зазначили, що в цій ситуації варто врахувати три обставини. Перша: відомство наголошує, що у своєму рішенні КСУ порушив Конституцію України принаймні двічі: коли суд втрутився у повноваження парламенту, зазначивши, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо неправдивих відомостей, а також умисне неподання декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень.

Згідно з Конституцією України, визначення того, яке діяння є злочином, відноситься виключно до повноважень законодавчої гілки влади. Це означає, що повернути кримінальну відповідальність за декларування неправдивих відомостей, а також відновити рівність всіх гілок влади, ухваливши новий закон, неможливо.

Друга теза антикорупційного відомства — ухвалюючи рішення, судді нібито діяли у власних інтересах. Ухваливши це рішення, КСУ зупинив роботу НАЗК, скасувавши його повноваження, та дозволив уникнути відповідальності тисячам інших публічних службовців.

Третій момент, на який звернуло увагу НАЗК, — КСУ зазначив про неприпустимість здійснення контролю подання декларацій та конфлікту інтересів у всіх суддів нарівні з іншими публічними службовцями. Це суперечить попереднім висновкам Венеційської комісії з аналогічного питання.

Так, Венеційська комісія в справі щодо змін до Судового кодексу у Вірменії зазначала, що перевірка декларацій органом, який не належить до судової влади, є кращим рішенням за створення окремої інституції для суддів.

«У цьому випадку можливі два рішення: або створити спеціальний орган у межах судової влади, який буде відповідальним за перевірку фінансових декларацій суддів, або доручити цю функцію зовнішньому органу, який перевіряє декларації всіх публічних службовців», — зазначалося в рішенні Венеційської комісії.

Більше про заяву Венеційської комісії

У своєму листі вони назвали припинення повноважень суддів КСУ у такий спосіб порушенням Конституції та основних принципів розподілу влади.

«Порушення Конституції, навіть якщо для цього існує безсумнівно поважна причина, не призведе до культури конституціоналізму та поваги до верховенства права», — йдеться у листі.

Букіккіо та Мрчела кажуть, що розуміють важливість своєчасних, твердих і рішучих дій, але закликають врахувати негативні та довгострокові наслідки в разі ухвалення поспішного рішення.

Вони закликають українську владу вивчити можливі альтернативні способи забезпечення боротьби з корупцією згідно з міжнародними стандартами.

У листі також ідеться про те, що Венеційська комісія та Рада Європи готові терміново провести ретельний аналіз і допомогти розробити рішення для розв'язання ситуації навколо КСУ.

Співпраця з міжнародними партнерами

Глава Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба 31 жовтня заявив, що відомство ініціює взаємодію з міжнародними партнерами задля подолання негативних наслідків рішення Конституційного суду. За його словами, відповідне доручення дав президент Володимир Зеленський. Про яку саме співпрацю йдеться, він не повідомив.

Позиція президента

Президент Володимир Зеленський 30 жовтня подав до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», яким пропонує звільнити весь склад Конституційного суду України та почати відбір нових суддів.

Водночас у Конституції немає пункту про звільнення суддів через рішення парламенту. Детальніше про це читайте тут.

Представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський вважає, що законопроєкт Зеленського про розпуск Конституційного суду є «політико-правовим способом розв'язати кризу». Інакше — судді можуть заблокувати будь-які зміни до антикорупційного законодавства.

Що зробив Конституційний суд?

27 жовтня він на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації. Також він скасував частину повноважень Нацагентства з питань запобігання корупції.

Рішення КСУ ухвалив за поданням депутатів з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє». Через цю ухвалу правоохоронці змушені будуть закрити всі справи щодо неправдивого декларування майна чиновниками.

Очільник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник уточнив, що наразі таких справ понад 100, приблизно 20 вже розглядаються у судах. Він нагадав, що подібна історія вже була, коли Конституційний суд скасував відповідальність за незаконне збагачення, а справи про розкрадання посадовців закрили.