Убивство журналіста й мафія у Словаччині, ГРУ після Скрипаля і корупція Орбана — спецвипуск Дуже важливої передачі

Розслідування убивства словацького журналіста Яна Куцяка вказує на причетність одного з найважливіших бізнесменів країни. Трагедія призвела до падіння уряду, а дотичні справи вказали – влада сусідньої з Україною держави пов’язана з мафією.

Що це значить для регіону? Що відбувається з російським ГРУ після справи Скрипаля? Яка доля Петрова/Боширова? Чи обмежується їхня діяльність Солсбері?

Про угорського прем‘єра Орбана насамперед говорять як лідера авторитарних рухів в Європі, але до чого тут корупція? У спеціальному випуску «Дуже важливої передачі» Наталка Гуменюк поспілкувалася з авторами найгучніших розслідувань року в Європі, що приїхали до Києва на фестиваль розслідувальників Межигір‘яФест.

Павла Холцова — чеська журналістка, редакторка мережі OCCRP і засновниця видання investiace.cz. Павла працювала разом з убитим Яном Куцяком над справами про зв’язки італійської мафії з урядом Роберта Фіцо. А після трагедії розслідувала вбивство колеги — фактично відтворивши сцену убивства.

Роман Доброхотов — російський активіст, громадський діяч і головний редактор видання The Insider. Разом із групою the Bellingcat він працював над викриттям агентів ГРУ Петрова і Боширова, які здійснили замах на екс-розвідника Скрипаля в Солсбері і далі займається справами, що стосуються участі силовиків у справах за кордоном.

Тамаш Бадокі — один із найвідоміших угорських журналістів, де заснував організацію Atlatszo. Останні роки угорський уряд оголосив війну проти неурядових орнанізацій і незалежних медіа, створюючи перешкоди для їхньої роботи, шельмуючи їх як політичних опонентів. Atlatszo ж насамперед показують, як збагачуються представники правлячої партії.

Вбивство журналіста, що призвело до падіння уряду Словаччини

Павла Холцова, Журналістка-розслідувачка (Чехія), засновниця investigace.cz

Що відбувається з розслідуванням убивства журналіста Яна Куцяка і його нареченої Мартіни Кушнірової. Знаємо, що є заарештовані, оголошено підозру одному з найвідоміших словацьких бізнесменів Маріану Кочнеру. Прем’єр Роберт Фіцо втратив владу.

Не лише я, але багато людей у Словаччині скептично ставилися до того, що справу розслідуватимуть. Тому люди і вийшли на вулиці. Та словацька поліція добре попрацювала: знайшли не лише убивць, але й замовників. Нині ми чекаємо на судову справу. Вірю, що в поліції серйозні докази.

Ваше журналіське розслідування буквально відтворює сцену вбивства. Як це сталося? 

Це вражає. Бізнесмен найняв екс-офіцерів розвідки, щоб ті стежили за багатьма журналістами, зокрема Куцяком. Вони зібрали інформацію і передали убивцям Яна і Мартіни.

У них були фото, адреси, номери машини. Убивці вели і власне спостереження. Просто прийшли ввечері додому до Яна і застрелили двома пострілами в серце, а Мартіну – одним в голову. Залишили тіла там і втекли.

Словаччина — мафіозна країна, де кримінальний світ має тісні зв'язки з політичною елітою і бізнесом

Чому Яна убили? Ще й так жорстко. Це так складно уявити в країні ЄС.

Це справді приголомшує. Останні два роки, коли ми робили розслідування в Словаччині, то зрозуміли — проблема в тому, що ми не говоримо, що державу захоплено. По суті це мафіозна країна, де кримінальний світ має тісні зв'язки з політичною елітою і бізнесом. І зламати це вкрай складно. Тож бізнесмен Маріан Кочнер вірив, що став недоторканним. Він мав стільки компромату на інших, що вірив — його не торкнуться

Нині 2019-ий, не лихі 90-ті. Так, ми знаємо, що корупції багато, але основні розслідування в Європі стосувалися насамперед відмивання коштів, офшорів. А тут — кримінальні зв’язки уряду і вбивство.

Так, говорячи про організовану злочинність у Словаччині, ми насамперед мали на увазі економічні справи. Навіть не могли уявити, що Яна можуть убити. Це було шоком для всього регіону. Певно, треба бути більш свідомими, що мафія довкола. Просто вони вкрай обережні і намагаються бути невидимими.

Не треба думати, що мафіозі їздять на золотих Мерседесах, стріляють у повітря і носять італійські костюми. Вони виглядають, як ми. Ви навіть гадки не матимете, що цей хлопець — мафіозі.

Розслідування, яке ви почали робити з Яном вказувало на зв'язок словацького уряду з Ндранґетою — одним із угруповань італійської мафії. Чимало речей підтвердилися. Що зараз із цією справою?

Головний герої цієї історії — Антоніно Вадала. Його екстрадували до Італії, де звинуватили у приналежності до мафії і торгівлі наркотиками. Визнати, чи він винен, повинні італійська прокуратури та суд. Але оскільки італійська поліція мала агента в мережі, до якої належав Вадала, вони певно мають надійні докази.

Чи Вадала пов'язаний з Кочнером?

Ми не знайшли зв'язків.

Бізнесмена дратувало розслідування Яна, і він замовив вбивство

Поясніть, Яна вбили через те, що він писав про італійського мафіозі Вадалу чи словацького бізнесмена Кочнера?

Це різні речі, і зв’язку ми поки що не побачили. Можливо, він є, але ми не можемо цього довести. Упродовж 8 місяців разом з Яном ми працювали над історією, яка показувала зв’язок Ндранґети з прем’єр-міністром Словаччини. Ми опублікували її щойно Яна вбили — хотіли зробити це якомога швидше.

Тоді виглядало, що італійська мафія здатна на вбивство. Згодом з'ясувалося, що справа в Мартіні Кочнері, чий бізнес також розслідував Ян. Кочнера дратувало розслідування Яна, і він замовив вбивство. Його провину не довели, але він — один із головних підозрюваних.

Ким є Кочнер для Словаччини?

Він має особливе значення для зв’язку між політиками і бізнесом Словаччини, і по суті уособлював усе, що пішло не так із країною після незалежності 1993-го.

А що ви дізналися про експрем’єр-міністра Роберта Фіцо? 

Радниця прем'єр-міністра Роберта Фіцо була акціонеркою компанії разом з італійським мафіозі Антоніно Вадалою. Фіцо та Вадала спілкувалися телефоном, мали зв’язки без участі посередника.

Яку вигоду отримував експрем’єр Фіцо з цієї співпраці? Ваше розслідування стосувалося оборудок із європейськими субсидіями. Тоді як Вадала мав також стосунок до торгівлі наркотиками?

На мою думку, справа у грошах. Фіцо був гаманцем для своєї партії. Вадала міг шукати ці гроші. Але не лише прем’єр-міністр, а й керівник держохорони, митники, чиновники, що опікувалися субсидуванням зеленої енергетики виявилися пов’язаними з Вадалою.

Мафія прагне збагачуватися у будь-який спосіб, навіть, якщо це гроші на субсидування зеленої енергетики

А торгівля наркотиками — це окремий бізнес?

Вони пов'язані. Організовані злочинні угруповання, зокрема і Ндранґета, намагаються збагачуватися у будь-який спосіб, навіть, якщо це гроші на субсидування зеленої енергетики. Водночас нам вдалося з’ясувати, що Вадала прагнув повернутися до Італії, щоб на дуже високому рівні зайнятися кокаїновим бізнесом. Він пропонував використовувати свій логістичний бізнес. Скажімо, його компанії мали закуповувати в Еквадорі креветки і ховати під ними кокаїн. Тоді як він переправляв гроші наркокартелям.

Яка роль служб безпеки, правоохоронців у цих оборудках. Все ж країни, що стали членами ЄС, для України є прикладом позитивного розвитку.

Тут ми маємо повернутися до Маріана Кочнера, в якого точно були ліпші зв’язки з поліцією, аніж у Вадали. Кочнер отримував від правоохоронців будь-яку інформацію.

Словацька поліція таки розслідувала справу Куцяка. Обрано нового президента. Чи є системні зміни?

Нова президентка Зузана Чапутова стала втіленням надій. Очікування вкрай високі, але у Словаччині у президента немає повноважень реально зміювати правоохоронні органи чи систему правосуддя.

Отруєння Скрипалів

Роман Доброхотов, головний редактор The Insider

Всі пильно стежили за розслідуванням щодо отруєння Скрипаля. Що відбувається з цією справою зараз?

Відколи ми за це взялися, то вирішили перевірити, чи справа Скрипаля – єдина в Європі, де були задіяні агенти російського ГРУ.

Ми зробили розслідування про Болгарію, де вказали, що окрім Петрова і Боширова, був ще третій — Сергій Федотов. Він отруїв болгарського бізнесмена, який був торговцем зброєю.

Відтак, ми маємо щонайменше один доведений випадок іншого вбивства «новачком» або ж дуже схожою отрутою. Тут ми не впевнені, бо вони експериментують з різними сполуками. Після нашої публікації розслідування почала болгарська влада.

Ми також розслідуємо ще дві операції, де міг бути залучений Федотов.

Що відбувається з Петровим, Бошировим, Федотовим? Вони кудись переїхали?

Можемо лише здогадуватися. Напевно, мешкати у Москві — не найкраща ідея. Забагато хто бачив їхнє інтерв'ю на Russia Today, вони стали мемами, вони на стікерах у телеграмі. Гадаю, вони живуть у віддалених містах Росії і отримують пенсію від Міністерства Оборони. Це в інтересах уряду – захищати їх і давати цю пенсію. Адже чимало інших російських агентів також цікавить, що буде, якщо ти провалишся.

Тож якщо з Бошировим, Петровим чи Федотовим щось станеться — буде дуже погано. Думаю, їхня поява на Russia Today також була знаком, що вони досі живі.

Розкажіть про Федотова.

Федотов цікавіший за Боширова і Петрова, адже він видається більш високопоставленим. Його не було в Солсбері, він контролював ситуацію з Лондона. Ми передбачаємо, що він також відвідував російське посольство. Гадаю, він контролював цю та інші операції в європейських країнах.

Які докази?

Ми плануємо деякі з них опублікувати.

Але у нас нас є квитки на літак, які він купив разом з Бошировим і Петровим. Не лише в Лондоні, але й в інших містах, як от Празі. Він подорожував разом з деякими з них. Номер його паспорта з так званої серії паспортів ГРУ. Ці закордонні паспорти були надруковані для сотні людей. Просто змінюється остання цифра в паспорті однієї людини з ГРУ і ви знаходите іншого грушника. Саме так ми дізналися, що він з російської військової розвідки.

Федотов — це справжнє ім'я чи ім'я в цьому паспорті?

Одне — Федотов, інше — Сергеєв. Обидва прості російські прізвища. Але також має справжнє ім'я, справжню біографію. Він служив в армії, вчився у так званій військовій академії, де люди з військовим минулим можуть отримати вищу освіту, щоб стати офіцерами ГРУ.

Та його помічено не лише в європейських країнах, але й Таджикистані, на Близькому Сході. Це змушує нас думати, що він значно важливіший за агентів, що опікується одним конкретним регіоном.

У самому Солсбері він не був, а контролював операцією з Лондона. В Болгарії він жив в одному готелі з жертвою. Це був бізнесмен Гебрєв. Отруєно було не лише його, а й родичів і колегу. У цій операції могло бути багато агентів.

Справа Скрипаля — надзвичайно резонансна, але наскільки вона унікальна. Чи маємо ми розуміння: отруєння мала здійснити така собі елітна група чи їх багато і така діяльність ГРУ звична?

Коли ми почали публікувати перші частини розслідування, всі були дуже вражені тим, як непрофесійно все це було зроблено, як легко вдалося викрити агентів ГРУ. Але залежить від того, скільки справ було до того. Якщо ці справи у Солсбері та Болгарії — дві з кількох, то це не те ж саме, якщо вони — дві з двадцяти чи тридцяти. Якщо їх десятки, а ми знаємо лише про дві, це означає що ГРУ доволі професійне та ефективне.

Нині ми хочемо зрозуміти, скільки підозрілих смертей було в Європі. Ми знаємо про десятки, але у скількох загиблі просто мали серцевий напад. Це також стається. Це вкрай складно аналізувати, потрібні докази, не просто публікації в британських таблоїдах, що розповідають про десятки підозрілих смертей у Лондоні.

Ми можемо перевірити агентів ГРУ, яких ми вже знаємо, і спробувати порівняти їхні подорожі з деякими підозрілими випадками, щоб мати розуміння – були вони причетні чи ні.

На перших етапах розслідування, було питання, яка роль цих агентів ГРУ в подіях в Україні.

Принаймні ми знаємо, що Боширов і Петров приїжджали сюди, і брали участь у конфлікті в Україні.

Ви про медалі за анексію Криму?

Ні, дещо важливіше. Медаль за анексію Криму отримали десятки людей. Є ж головна нагорода, яку отримують зовсім не багато людей. Кількість героїв Росії набагато більша, ніж це було в СРСР, але це і досі дуже вузьке коло людей.

Володимир Путін особисто дав їм ці медалі, тому що така процедура. Це означає, що він особисто знає цих людей. Ми, звісно, не знаємо, шо саме вони робили, тому що це секрет. Але є не так багато речей, які ви можете робити, якщо берете участь у конфлікті в Криму: ви можете бути тим, хто з офіцерами чи солдатами контролює певні будівлі в Донецьку чи Луганську.

Інша теорія — що вони допомагали евакуювати Януковича з Криму. Були певні операції, в яких брали участь ГРУ — всі знають це, тому що є і відеодокази, і свідки. Це точно було щось на початку 2014 року.

Пізніше вони також були в Україні. Та ми не розслідуємо саме те, тому що розуміємо, що нині СБУ знає їхні імена і має інформацію про них. Ми думаємо, якщо є щось цікаве — українські спецслужби мали б уже про це знати. Тому ми сфокусовані на історіях у західноєвропейських країнах, де уряди можуть не здогадуватися, що ці люди там були.

ФСБ контролюють певні території й бізнеси, і поводяться мов мафія

Чи стало зрозуміліше, як працює ГРУ? Як ухвалюються рішення? Наскільки вони пов'язані з керівництвом Кремля чи незалежні у своїх діях? Як пов'язано з іншими російськими силовими структурами?

Між ФСБ та ГРУ велика різниця. ФСБ — дуже складна структура, що веде власні ігри. Наприклад, нещодавно ми мали історію з російським журналістом Голуновим.

На нашу думку, арешт був ініційований чи то високопосадовими особами, чи то офіцерами ФСБ. Нині ми перевіряємо теорію, чи це був офіцер ФСБ, який допомагав московській мафії, що контролювала один із російських бізнесів. Він, напевно, навіть не розумів хто такий Голунов і якого розголосу набуде ця історія.

Та ми бачимо багато випадків, коли офіцери ФСБ контролюють певні території і певні бізнеси, і поводяться мов мафія. Вони геть недоторкані.

ГРУ — зовсім інша структура, військова. Це солдати, що виконують наказ і не мають проявляти ініціативу. Звісно, якщо їм накажуть щось зробити, то вони можуть самі вирішувати, як проводитимуть операцію. Але вони не можуть когось убити без наказу керівництва.

І коли це така важлива справа, як Скрипаля (всі мали розуміти, що вона буде резонансною, якщо їх викриють), то таке має бути санкціоновано президентом. Це не просто убивство когось у зоні конфлікту в Сирії, це операція в західній країні. Вбивство відомого офіцера. Ви б ніколи не зробили цього без наказу президента. Звісно, Путін знав. Думаю, він цього навіть не приховує. Коли він коментував усю цю історію, він емоційно пояснював, чому Скрипаль — погана людина.

Чи є дані, що ця справа мала вплив на ГРУ? Що вони мали змінити тактику?

Це не перший і навіть не другий провал ГРУ. Вони намагалися вбити Скрипаля і провалилися, їх викрили. Вони намагалися організувати переворот у Чорногорії – їх викрили. Вони привезли зброю на Донбас, щоб збити військовий літак, і збили не той літак — їх теж викрили. У них є підрозділ хакерів і вони працювали в багатьох країнах, та врешті-решт їх викрили.

Наші дані свідчать, що після справи Скрипаля було велике внутрішнє розслідування. Їх дуже критикували. Але не так просто зробити цю систему ефективною. Це ж ще одна російська урядова інституція. Система корумпована і неефективна. Як і будівництво російських авто, як дороги. Чому російська розвідка повинна бути іншою?

Болгарська справа зі замахом на бізнесмена, пов'язаного з торгівлею зброєю.... Коли це відбувалося?

Його не вбили, а отруїли. Він також вижив. Це теж провалена операція. Це було навесні 2016. Одна з теорій — він міг бути вбитим через те, що продавав зброю Україні. Звучить доволі правдоподібно. Інша — він надавав зброю американцям у Сирії. Одна з цих причин або навіть обидві можуть пояснити, чому він став мішенню. У нього не було жодного іншого бізнесу, окрім цього.

Нині ми дивимося більше на приватні групи (на кшталт «Вагнера», не знаю, чи можемо ми називати їх приватними). І от вони виїздять з нашого регіону. От Сирія, потім Центральноафриканська Республіка. Далі — розмови про російську участь у Венесуелі. Отож Росія зазіхнула на нові фронти. Яка роль ГРУ? Що з «Вагнером»? Чи це основна група, з якою пов’язані російські найманці, добровольці, солдати — як би ми їх не називали.

Під час нашого розслідування щодо МН17 (літак малазійських авіаліній, збитий на Донбасі неподалік Сніжного Донецької області 17 липня 2014 року; загинули 298 людей — ред.) ми знайшли відомого офіцера ГРУ Іваннікова, який фактично контролював усю ситуацію на Донбасі під час конфлікту. Він був одним із тих, хто привіз установку БУК на Донбас. З цього розслідування ми дізналися, що він також контролював і дії групи «Вагнера». Люди з «Вагнера» особисто казали в інтерв'ю, що вони знають, що цей офіцер віддає накази «Вагнеру».

ГРУ використовує групу «Вагнера» для брудної роботи

Ми бачимо, як у Сирії «Вагнер» використовує військову інфраструктуру російського міністерства оборони. Усе це змушує думати, що йдеться геть не приватну компанію, це група бійців, яких ГРУ використовує для брудної роботи, щоб Росія не була відповідальною за провали.

Взимку десятки бійців «Вагнера» загинули — їх застрелили американці. Але тоді Росія змогла сказати: ми не маємо жодного стосунку до цього, росіяни не постраждали.

Дуже складно притягнути Росію до відповідальності за те, що роблять окремі люди. Але ця ситуація показує і те, що США не ризикнули б убивати російських солдатів. Але якщо це просто Вагнер — чому б ні? Також дуже складно контролювати цих людей. Вони не такі дисципліновані, не такі професійні. І можливо, убивство трьох російських журналістів в Центральноафриканській республіці — брак контролю, коли ці люди не мають червоних ліній, і думають, що можуть усе.

Корупція в Угорщині Орбана

Тамаш Бадокі, журналіст-розслідувач (Угорщина), засновник Atlatszo

Ми стежимо за подіями в Угорщині. Найчастіше йдеться про те, що прем’єр-міністр Орбан став новим лідером авторитаризму в Європі. Вдома його популярність росте. Ваше видання займається антикорупційними розслідуваннями. Тож які проблеми? Чи лише в авторитаризмі?

Ми намагаємося тримати наш уряд підзвітним, але Орбан фактично контролює медіапростір Угорщини і перетворює ЗМІ на пропаганду. Тому розкривати корупційні оборудки дедалі складніше.

Але які докази? Люди на таких посадах і з такою популярністю зазвичай кажуть: «Ви просто маєте інші політичні погляди».

Саме так кажуть нам після кожної історії. Але ми маємо предостатньо доказів. Перша — про зятя прем'єр-міністра, який працював у компанії, що постійно перемагала в тендерах щодо встановлення освітлення в угорських містах і селищах, де муніципалітети очолювала правляча партія. Це тривало 5 років — з 2013 до 2018. Вони заробили десятки мільйонів євро.

Угорщина повинна сплатити ЄС 14 мільйонів євро через зятя Орбана

Справу почав розслідувати Європейський офіс у боротьбі з шахрайством, і виявилося, що ніякої конкуренції не було, а якість роботи була дуже поганою. Ми отримали кілька листів, які надсилалися цим офісом до місцевих муніципалітетів, де вказувалося, що тендери були неправильними.

Нині Угорщина повинна сплатити ЄС 14 мільйонів євро через зятя Орбана. Але, звісно, ніякого офіційного розслідування немає.

Чи стало нецільове використання європейських грошей феноменом? Раніше не наважувалися красти на міжнародному рівні, обмежувалося національним. Але ми дедалі більше чуємо про зловживання європейськими субсидіями.

Угорщина — одна з лідерок у рейтингу отримання європейських коштів. Ще один близький друг пана Орбана став мільярдером, відколи Орбан прийшов до влади. За 8 років з малого бізнесу став однією з найбагатших людей країни. І більшість прибутку його компанії мають з європейських структур

Олігархи — бізнесмени, які заробляють на державних контрактах і використовують зв'язки, щоб отримати ці угоди

Як ви опишете економіку чинного уряду Угорщини? Чи можете сказати, що в Угорщині є олігархи?

Так, ми вживаємо цей термін. Ми визначаємо олігархів як бізнесменів, які заробляють на державних контрактах і використовують свої політичні зв'язки щоб отримати ці угоди. Відповідно до цього визначення, у нас кілька олігархів, які тісно пов'язані з правлячою партією чи самим прем'єр-міністром, і які раптом розбагатіли, відколи той при владі.

Можна сказати, що корупція — це про політику і бізнес. Але до чого тут ідеологія? В Угорщині одна з найбільших політичних тем — міграція. Ви також робите про це розслідування. В чому річ?

Держава почала демонізувати міграцію і особливо мігрантів у 2015-му. Вони почали вішати білборди, як мігранти крастимуть наші робочі місця, що вони пов'язані з тероризмом, і взагалі дуже небезпечні. Розпочали кампанію залякування і витратили на це величезні гроші. Її мета — показати, що уряд зможе захистити людей. Але ці астрономічні гроші на антиміграційну кампанію давалися державним ЗМІ або з державних субсидій.

Як би ви описали ситуацію, в якій працюють журналісти і громадянські діячі? Як вона відрізняється від тієї, що була 3-5 років тому?

Уряд постійно створює ворогів. Перший – це мігранти, другий — неурядові організації. Майже щодня певні політики кажуть, що вони непатріотичні, іноземні агенти. Уряд намагається зробити так, щоб ці неурядові організації не мали за що жити. З одного боку — не можна отримати державних грошей, якщо критикуєш владу. З іншого — робиться все, щоб міжнародні донори не могли фінансувати третій сектор

Окрім Сороса, хто ці міжнародні сили? В Україні все очевидно. У нас є війна з Росією. В Росії — іноземні агенти служать Заходу. А в Угорщині?

Угорщина дуже нагадує Росію, тож очевидно, що іноземний агент — також Захід

А хто такий «Захід» у країні, яка є членом ЄС?

Ми в ЄС і НАТО, але Брюссель показується як імперіалістична сила, яка прагне завоювати Угорщину. Риторика і ставлення нашого уряду дуже схожі на путінські.

Як саме працюють обмеженная?

Чимало наклепів, дезінформації проти нас. Але було змінено закон про свободу інформації. Раніше ми робили запити, щоб отримати інформацію від уряду. Тепер за це треба платити гроші. Переслідуються міжнародні донори. Закрито норвезький неурядовий фонд, який фінансував критично налаштовані неурядові організації.

Чи відчуваєте ви, що ЄС не має можливості притягти угорський уряд до відповідальності?

Так, про це ведеться палка суперечка, і багато експертів кажуть, що в тому стані, в якому Угорщина нині — її би не взяли до Євросоюзу. Але той не має важелів впливу.

Які три найпринциповіші теми для ваших розслідувань.

Перший — показувати Заходу, що політики, бізнесмени, близькі до політики, стають дедалі заможнішими.

Торік у нас було розслідування про приватні літаки і яхти, якими користувався сам Орбан і його друзі. В Адріатичному морі в нього є розкішна яхта, куди літак іноді доставляє людей. Це спричинило скандал, коли ми показали угорцям фото і відео, на що йдуть їхні податки.

Якщо подивитися на декларації — все гаразд і ніхто не багатий, але коли вдається сфотографувати статки — це інша історія.

Наскільки в усі ці проблеми, пов'язані з корупцією, залучені міжнародні компанії? Ринок ЄС відкритий для великих організацій та компаній з міжнародними іменами. Це не монополія місцевого бізнесу.

Ми робили історію про General Electric. Раптом вони почали переводити через Угорщину величезні суми грошей. Отримали певні податкові преференції — а по суті використовували країну як офшор.

Це дуже типово для Орбана — виступати за місцевого виробника, але укладати такі договори з мультинаціональними компаніями.

Ма також писали статтю про офіс компанії Samsung, зведений в угорському містечку. Вони знищили ліс і шкодять довкіллю, на що скаржаться місцеві. Гадаю, що угорський політикум отримує з цього певний зиск. Ми надіслали запит до влади, але поки не отримали реакцію