Офіс генпрокурора оцінив, чи законно Зеленський тимчасово відсторонив із посади голову Конституційного суду

Про це йдеться в роз'ясненні відомства.

Там вважають необґрунтованою позицію правового департаменту Секретаріату КСУ з приводу того, що положення ч. 3 ст. 154 Кримінального процесуального кодексу України не поширюються на суддів Конституційного суду і не можуть бути застосовані до них.

«Законодавство України потрібно застосовувати комплексно з урахуванням його не встановлюють правил поведінки, а передбачають існування інших норм, навіть в інших нормативно-правових актахбланкетних норм, які містяться у профільних кодексах та спеціальних законах», — повідомляє відомство.

При цьому в Офісі генпрокурора уточнили, що припинення повноважень судді КСУ чи звільнення судді з посади «не охоплюють питання тимчасового відсторонення судді КСУ у зв’язку з набуттям ним статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення».

А конкретніше, чому це законно?

У відомстві наголосили, що відсторонення від посади є одним з інститутів кримінального судочинства, що закріплений у системі заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема у главі 14 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України.

А порядок застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, містить як загальні норми, так і спеціальні, які стосуються суддів (ст. 155-1), а також людей, що призначаються президентом України (ч. 3 ст. 154).

«У зв’язку з цим президент України, розглянувши клопотання в.о. генерального прокурора про відсторонення від посади судді Конституційного суду України, прийняв законний указ відповідно до вимог чинного законодавства України», — підсумували в Офісі генпрокурора.

Конституційна криза поглиблюється

Президент — гарант Конституції України, а Конституційний суд — орган конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України. Це в ідеальній Україні. Зараз ми бачимо, як два головні захисники (принаймні формально) Конституції ведуть жорстку суперечку і звинувачують одне одного у грубих порушеннях закону.

Заради справедливості слід вказати, що розпочалося все з низки скандальних рішень Конституційного суду, після яких Офіс Зеленського просто не міг нічого не робити.

Поштовхом для посилення протистояння стала публікація журналістами «Схем» «Плівок Тупицького» — вони свідчать, що нинішній очільник Конституційного суду брав тіньову участь у приватизації «Зуївського енергомеханічного заводу». Після цього його викликали до Офісу генпрокурора. Тупицький не прийшов, тому про підозру йому повідомили поштою.

Згодом Зеленський провів засідання Ради нацбезпеки і оборони, після якого відсторонив Тупицького від посади судді КСУ. Однак у самому суді такий указ глави держави вважають юридично нікчемним, а також пригрозили Зеленському відповідальністю.

Натомість представник президента у КСУ Федір Веніславський заявив, що «офіційна заява» суду, в якій указ Зеленського названо «юридично нікчемним», сама є юридично нікчемною.

Скандальні рішення КСУ

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників і суддів за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.

До того часу посадовці за неправдиве декларування могли отримати від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років. Також 27 жовтня КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень.

НАБУ та НАЗК просили ухвалити законопроєкт про відновлення відповідальності за неправдиву інформацію в деклараціях до кінця грудня, інакше чиновників не можна б було притягнути до відповідальності за брехню в деклараціях за 2020 рік.

23 грудня Зеленський підписав закон, який повертає відповідальність за декларування неправдивої інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації. Однак у новому законі позбавлення волі як покарання не передбачене.