«Зеленський — наша нова надія»: глава МЗС Угорщини про мовний конфлікт з Україною
Угорщина покладає чималі сподівання на нового президента Володимира Зеленського у питанні ухвалення поправок до законів про освіту та про мову.
Про це заявив глава МЗС Угорщини Петер Сійярто в інтерв’ю «Радіо Свобода».
«Якщо говорити про освіту, то угорці, які живуть в Україні, мали стовідсоткову можливість навчатися рідною мовою до моменту, поки «освітній закон» не ухвалили. Тому ми щонайменше очікуємо поправки (до закону — ред.), яка відновить права угорців, які вони вже мали. Щодо «мовного закону» — то він практично «вбиває» шанси використовувати угорську у держуправлінні, культурі, медіа», — пояснив свою позицію Сійярто.
Міністр зауважив, що поправка, яка дасть можливість угорцям використовувати свою рідну мову у зазначених галузях, їх повністю задовольнить.
«Хочу вам відверто сказати, ми бачимо нового президента України як нову надію. Маю бути із вами чесним, ми відчували, що колишній президент України Петро Порошенко проводить антиугорську політику. Я не знаю, чи було це спеціально, чи з якихось інших причин сталося... Але без сумнівів — підсумком всіх його рішень стала чітка політика проти Угорщини», — додав він.
Як відомо, Угорщина блокує зустрічі у межах співпраці України з ЄС і НАТО через ухвалений Радою закон про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Конфлікт ще біль загострився після ухвалення мовного закону.
Нагадаємо:
- 25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Цей закон містить рекомендації Венеціанської комісії щодо врахування інтересів національних меншин відповідно до міжнародних зобов’язань України. Після його ухвалення Зеленський анонсував «ретельний аналіз закону про мову» після вступу на пост президента.
- У Верховну Раду надійшло чотири постанови про скасування закону про українську мову, які парламент відхилив під час засідання 14-го травня.
- Закон просила не підписувати громадська організація «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної». Утім суд відмовився навіть розглядати позов.
- Одразу після відхилення постанов голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав законопроєкт.
Законопроєкт покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.