Зеленський про мітинг під Радою: Кожен має нести відповідальність, якщо від його дій страждає інший
Президент Володимир Зеленський вважає, що мітинг, який пройшов 17 грудня під Верховною Радою, не був мирним зібранням, оскільки під час нього постраждали люди.
Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
Він зазначив, що кожен має право на мирне зібрання та на висловлення своєї думки. Водночас під час цього мітингу постраждали мітингарі й поліціянти.
«Це не шлях цивілізованої країни. Якщо ми хочемо кращого життя, то маємо навчитися говорити, поважати одне одного і, зрештою, жити разом. Влада, як і обіцяла, вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями», — зазначив глава держави.
На його думку, дискусії про законодавчі ініціативи не повинні порушувати закон.
Він також вважає, що «на мітингу щодо закону про землю звучать не голоси фермерів, а політичні гасла».
Раніше у поліції заявили, що під Верховною Радою під час мітингу правоохоронці демонтували намети та заявили, що затримали «найбільш активних» учасників.
Унаслідок сутичок постраждали журналісти hromadske: журналістку та оператора забризкали сльозогінним газом, який застосували у сутичках між спецпризначенцями й мітингувальниками.
Нагадаємо, 17 грудня 2019 року під будівлею Верховної Ради України зібрався мітинг, учасники якого вимагають не допустити ухвалення у другому читанні законопроєкту про запровадження ринку сільськогосподарського призначення.
Мітинг організували низка політичних сил, серед яких «Всеукраїнське об'єднання «Свобода», «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», «Аграрна партія» та «Національний корпус». Загалом, за даними поліції, в акції протесту беруть участь 1,5-2 тисячі людей.
Зазначимо, що станом на ранок 17 грудня у порядку денному парламенту не було законопроєкту про запровадження ринку сільськогосподарських земель у другому читанні, проте 16 грудня голова фракції більшості «Слуги Народу» Давид Арахамія повідомив, що Рада може почати розглядати цей законопроєкт 17 грудня.
«Я не бачу яких-небудь причин, чому зараз ми маємо відкладати голосування по ринку землі. Там багато правок. Я не маю на увазі, що ми проголосуємо та ухвалимо — ми просто почнемо», — повідомив Арахамія у відповідь на запитання журналістів.
Загалом депутати подали до законопроєкту про ринок сільськогосподарської землі понад 4 тисячі правок. Більшість з них стосуються права іноземців купувати українську землю, а також максимально можливої площі сільгоспземель, яку можна буде концентрувати в одних руках.
13 листопада парламент попередньо підтримав закон про ринок землі. Згідно з законопроєктом, ринок землі пропонують відкрити з 1 жовтня 2020 року. У проєкті встановили правило, за яким до 1 січня 2024 року не допускається купівля землі юрособами, бенефіціарними власниками яких є іноземці та особи без громадянства.
Земельна реформа передбачає фінансову підтримку дрібних фермерів, водночас вона також має сприяти розвитку середніх і великих фермерів, повідомив заступник міністра розвитку економіки Тарас Висоцький.
Наявність заборони на продаж землі та відсутність ринку сільськогосподарських земель в Україні призводить до того, що економічне зростання недоотримує близько 1% від валового внутрішнього продукту щороку, зазначив головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Сергій Гурієв.
Зазначимо, що через заборону на продаж сільськогосподарської землі в Україні (дію мораторію на продаж) єдиним способом передати землю іншій зацікавленій особі за винагороду є її здача в оренду. Договори на оренду землі зазвичай є довгостроковими та укладаються в середньому на 8-10 років. При цьому, вартість оренди земельних паїв є заниженою, а ринок — неконкурентним, адже, як правило, на оренду паїв претендує лише один орендар, який і диктує ціну.