Зернова криза: чому українській продукції закривають двері в ЄС та що з цим робитиме Брюссель

Що сталося?

На початку квітня польський міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Генрик Ковальчик подав у відставку. Причиною стала криза, пов'язана з українським зерном.

Протести тривали кілька місяців. У лютому аграрії навіть перекривали під’їзди до польсько-українських пунктів пропуску в Любичі-Крулевській, Корчовій, Медиці та Дорогуську.

Зрештою у середині квітня Польща, Угорщина та Словаччина заборонили імпорт на свою територію сільськогосподарської продукції, яка походить із території України або імпортується з неї. Поляки та угорці це зробили щонайменше до 30 червня.

Будапешт вважає, що цього часу може бути достатньо для вжиття заходів з боку ЄС, зокрема для перегляду повного безмитного ввезення українських товарів.

У Болгарії теж розглядають заборону на імпорт зерна з України, бо через обмеження Польщі та Угорщини побоюються, що продукція з України накопичиться у них. А керівна румунська Соціал-демократична партія заявила, що звернеться до уряду з проханням заборонити імпорт українських сільгосппродуктів і в їхню країну.

Чому ухвалили таке рішення?

Україна експортує продукцію через сухопутний кордон із ЄС у зв’язку з ускладненим експортом морем унаслідок повномасштабного вторгнення росії. Зерно та інша сільгосппродукція мала йти транзитом через ЄС в інші держави, але насправді частина фактично залишається на ринку ЄС. У Польщі навіть почали розслідування: перевірятимуть факти підроблення документів.

Сусідні з Україною країни ЄС заявили про дестабілізацію внутрішнього аграрного ринку через сільськогосподарську продукцію з України, яка мали би проходити транзитом до третіх країн, але часто залишалася всередині країни. Через це місцеві аграрії втрачають свої прибутки, оскільки ціна на зерно знижується.

Голова польської партії влади «Право і справедливість» Ярослав Качинський заявив, що Польща залишається другом і союзником України, але Варшава змушена заборонити імпорт через різницю між польським та українським сільським господарством.

За його словами, ця різниця є наслідком якості землі, значно нижчої ціни робочої сили в Україні та того, що в Україні переважно великі площі, якими керують великі міжнародні компанії з великою інфраструктурою.

В Угорщині стверджують, що українське сільське господарство має низьку собівартість, бо працює за виробничою практикою, що більше не дозволена в ЄС.

А ось Словаччина заявила, що хоче захистити словацькі господарства та здоров’я споживачів. Ця країна, яка також заборонила перероблення та введення до кормового і харчового ланцюга українського зерна, пояснила це наявністю у ньому пестициду, який заборонений у ЄС.

Як відреагували в Україні?

Мінагрополітики України стверджує, що рішення польської сторони суперечать домовленостям. Зокрема, за тиждень до заборони країни погодили, що 4 культури — пшениця, кукурудза, насіння соняшника та ріпаку — до 1 липня 2023 року транзитом йтимуть через Польщу.

«Ми розуміємо, що у польських фермерів склалася складна ситуація, проте наголошуємо, що зараз найскладніша ситуація у фермерів України. Саме на території України йде війна, саме українські фермери зазнають колосальних збитків від війни росії проти України, і саме українські фермери гинуть на своїх полях від російських мін», — йдеться у заяві відомства.

Міністерство зазначило, що українські агровиробники очікують конструктивного діалогу для ухвалення узгодженого рішення. А розв'язання питань «односторонніми кардинальними діями» не прискорить позитивного вирішення ситуації, вважають у відомстві.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в етері телемарафону пояснив, що зараз на дипломатичному фронті відбуваються активні перемовини і напружена робота із залученням представників країн, які заборонили імпорт, України та Європейської комісії.

«Все-таки ми маємо пам’ятати, що ці країни є членами ЄС, де є однозначні правила щодо торгівлі, зокрема зовнішньої, і вони мають бути однакові для всіх членів ЄС», — сказав Висоцький.

Проте він зазначив, що один зі звітів Єврокомісії свідчить про те, що постачання сільськогосподарської продукції з України допомогло стримати інфляцію в ЄС: «Зараз дискусія щодо цього всього триває. Надіємось, що все-таки на цифрах можна буде зафіксувати, що, перш за все, нам вигідно співпрацювати зокрема у галузі Агропромисловий комплексАПК».

А що з транзитом?

Словаччина транзит вирішила не забороняти. Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь під час розмови з міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським пообіцяв теж зберегти транзит для української агропродукції через свою країну.

А ось Польща зазначає, що вони не проти транзиту, але за певних умов. Міністр сільського господарства Польщі Телус каже, що зараз тривають переговори щодо цього.

За його словами, Польща хоче гарантію того, щоб продукти, які «дестабілізують» польський ринок, не залишалися у країні. Посадовець каже, що компанії, які імпортували товари, могли розвантажувати зерно в Польщі, оскільки законодавство ЄС це дозволяє. Однак Варшава хоче «змусити компанії везти цей товар туди, куди вони задекларували».

«Ми хочемо дати чіткий сигнал ЄС, що нам потрібні законодавчі зміни. Необхідно ввести правила, які гарантуватимуть нам, що товари, які потрапляють до нашої країни, проходитимуть транзитом», — зазначив Телес.

Як це вплине на експорт українського зерна?

Висоцький каже, що частину української сільгосппродукції після початку повномасштабного вторгнення повезли через сухопутний кордон із ЄС, більшу її частину перевозили транзитом.

Сусідні з Україною країни ЄС самі багато виробляють такої продукції, пояснює посадовець. Він каже, що частка цих держав у споживанні української агропродукції загалом не становить більше як 8-10%.

Як реагує влада ЄС?

У Єврокомісії назвали неприйнятними односторонні дії держав-членів Євросоюзу щодо торгівлі, бо торгова політика є виключною компетенцією ЄС. Там заявили, що чекають на детальну інформацію від Польщі та Угорщини щодо причин заборони.

Також ЄС допомагає фінансовою допомогою. Наприкінці березня Польщі, Болгарії та Румунії виділили 56 мільйонів євро. А 18 квітня стало відомо, що Європейська комісія готує додаткову допомогу країнам, які постраждали від напливу української сільськогосподарської продукції.

Кореспондентка «Польського радіо» у Брюсселі Беата Пломецька розповіла, що другий пакет буде на суму в 100 мільйонів євро, які залучать із антикризового резерву ЄС. Гроші спрямують п'яти країнам, зокрема Польщі.

Очікується, що Єврокомісія запропонує кроки для того, щоб зерно з України їхало до пункту призначення, тобто в Африку, а не залишалося у сусідніх країнах.

Чому це важливо?

Україна традиційно є великим експортером зерна, від якої залежить продовольча ситуація у незаможних країнах Африки та Азії. Через повномасштабне російське вторгнення транспортування сільгосппродукції з чорноморських портів ускладнилося, тому частину зерна везуть сухопутнім шляхом через країни ЄС.

У 2022 році Україна відправила декілька мільйонів тонн агропродукції в країни з продовольчою кризою, з яких 600 тисяч тонн — до країн, які перебувають на межі голоду. А в листопаді президент Володимир Зеленський також оголосив про гуманітарну програму «Зерно з України», яка спрямована країнам Африки та Азії, що потерпають від голоду.

До програми долучилися понад 30 країн і міжнародних організацій. На її реалізацію залучили понад 180 мільйонів доларів.