Знайти винних. Як у Білорусі затриманим шиють організацію масових заворушень
Після виборів у Білорусі почалися масові протести, а відтак — масові затримання. До автозаків кидають не лише білорусів, а й росіян та українців. Затримували правозахисників, волонтерів, журналістів, активістів та просто перехожих. Рука ОМОНу не зупинялася ні перед ким. Та не всім щастить відбутися адміністративною статтею, штрафом чи видворенням з країни. Декому закидають організацію масових заворушень, а це — від трьох до восьми років позбавлення волі.
Затримані
За чотири дні протестів, за даними МВС Білорусі, силовики затримали близько семи тисяч людей та поранили приблизно двох сотень. Правозахисники вважають, що насправді цифри можуть бути вищими.
Через відсутність вільних місць в ізоляторах ніч з 13 на 14 серпня людей почали масово випускати. За даними МВС, станом на вечір 14 серпня відпустили вже близько двох тисяч затриманих.
Серед них українці — Костянтин Рєуцький та Євген Васильєв. Справу щодо них порушили за статтею про «масові заворушення», яка передбачає від 3 до 8 років ув'язнення. За цими ж статтями затримали ще двох українців — Оксану Альошину й хлопця, ім’я якого не розголошують.
У день виборів за ґратами опинилися двоє активістів правозахисної організації «Відкрита Росія» Ігор Рогов і Артем Важенков, а також кореспондент російського видання «Медуза» Максим Солопов. Понад добу адвокат не міг їх знайти. Згодом Рогова і Солопова відпустили з умовою негайно покинути Білорусь. Вони розповідають, що їх сильно побили.
Артем Важенков досі в неволі. На думку його колег та адвокатів, йому може загрожувати термін ув’язнення. Володимир Жилкін — знайомий Рогова та Важенкова — розповів, що вони приїхали як спостерігачі на вибори і нічого не порушували:
«Увечері 10-го серпня я розмовляв з Артемом, його голос був спокійним, тверезим. Я був у центрі Мінська тоді, розповідав телефоном хлопцям, що бачив за той день. Домовилися зідзвонитися пізніше. Потім я їм дзвонив, але чув тільки довгі гудки. Вранці на мій черговий дзвінок відповів невідомий чоловік (повний запис розмови є на @zhilkins)».
Звільнений Ігор Рогов зараз у лікарні в Москві. У нього закрита черепно-мозкова травма і гематоми по всьому тілу. Він розповідає про жорстоке поводження, побиття. Але найбільше переживає за Артема Важенкова, який продовжує залишатися в силовиків у Мінську: «Я пробув там близько доби, а він там уже понад дві...», — каже Рогов.
Артема Важенкова підозрюють в участі у масових заворушеннях (покарання від трьох до восьми років позбавлення волі). Його адвокат каже, що слідчий зафіксував побої в протоколі та призначив експертизу на найближчий час. За словами Жилкіна, імовірність тюремного терміну надто висока, тож хоче привернути максимальну увагу суспільства до затримання.
«Такі арешти іноземців будуть закінчуватися радше депортацією за межі країни із наступною забороною в’їзду. Але не можна виключати і серйознішого сценарію реальних кримінальних справ з метою залякування потенційних охочих приїхати до країни. Вибір сценарію також буде залежати від кольору паспорта, тобто ваги держави на геополітичній арені та її проактивної позиції на захист своїх громадян», — вважає українська правозахисниця, кураторка Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. На її думку, зараз міжнародна спільнота має консолідовано тиснути на владу Білорусі та вимагати від неї гарантій безпечної роботи журналістів, правозахисників, медиків, представників гуманітарних і правозахисних місій.
Закон Білорусі вимагає, щобзатриманих судили протягом трьох днів. Тож уночі 13 серпня почалися масові звільнення затриманих. Вони розповідали про жорстоке поводження та погрози. «Людям присвоювали номери, фарбували голови, ножем зістригали волосся, застосовували електрошокери. Усе, що там відбувалося, це були звичайні катування. Люди не могли поворухнутися, зв’язані руки», — розповідає один зі звільнених.
«Вночі змусили підписати протокол, який не давали прочитати. Тих, хто відмовлявся — били і змушували це зробити», — каже один із затриманих українців Костянтин Рєуцький.
«В автозаку мене двоє били, все було в крові — стіни, підлога, їхні руки, кийки. Казали, що «От вам ваші зміни. Хотіли змін — домоглися змін», — пригадує 18-річна громадянка Білорусі. Місцеві правозахисники вважають, що такий «благородний жест» звільнення може бути пов’язаний із черговим самітом Євросоюзу.
Однак, попри звільнення українців, кримінальні провадження щодо них не зупинені.
У міністерстві закордонних справ України поки просять утриматися від поїздок в Білорусь, а українцям на місці рекомендують не виходити на протести та тримати зв’язок із посольством.
Придушення
«Влада в Білорусі із самого початку взяла курс на силове придушення мирного протесту. Переслідування відбуваються як з використанням правових механізмів — свавільні арешти, відкриття сфабрикованих справ, обшуки тощо, так і позаправових — побиття, катування, насильницькі зникнення», — каже правозахисниця Олександра Матвійчук.
Білоруська правозахисниця Марина Адамович, дружина затриманого у липні опозиціонера Миколи Статкевича, якого звинувачують в організації протестів, каже, що наразі отримати тюремний термін можуть не так журналісти, як іноземні волонтери, наглядачі та правозахисники. «У нас стільки зараз кримінальних справ і стільки людей під кримінальним переслідуванням. І що шаленіші версії висуваються, то тривожнішим для мене це все є. Що стосується журналістів, то вони перебувають все ж таки під більшим захистом міжнародного права. Щодо волонтерів, то це дуже зручний, вибачте за грубість, “матеріал”, щоб ілюструвати на білоруському телебаченні іноземне втручання, підготовку бойовиків», — каже Адамович.
На її думку, місцева влада намагається продемонструвати народу силу й владу, а також знайти й призначити винних у масових протестах, сформувати так звану організовану злочинну групу: «Тут питання не в реальних злочинцях та ізоляції людей, які справді можуть очолити протести. Вони не шукають жодної правдоподібності. Влада намагається нам сказати — «Так, ми це робимо так. Так, ви всі бачите, що це брехня, що це злочин, що звинувачення фальшиві, і це очевидно. Але ви це все проковтнете. Я вами керував та буду керувати», — каже правозахисниця.
У пошуках винних
Місцеві правозахисники пояснюють, що наразі усім звільненим присудили адміністративні статті та штрафи, а тих, кого утримують, — намагаються прив’язати до ширшої історії.
«Кримінальні справи — це зовсім інше. Сидить мій чоловік, сидить Сергій Тіхановський, сидить Віктор Бабарико та його команда. Я боюсь, що потім цю величезну кількість людей звалять в одну купу і призначать керівником масових заворушень мого чоловіка. От вся логіка в тому, що чим абсурдніше, тим імовірніше, що буде саме так. І багато людей вже пройшли через так звану “м’ясорубку”, які домагались свідчень проти мого чоловіка», — каже правозахисниця Адамович.
Зокрема у Гомелі 29 липня також затримали російського політтехнолога родом із Білорусі Віталія Шклярова — за те, що він начебто співпрацював із політичною опозицією в країні. Його адвокат Антон Гашинський стверджує, що Шклярова утримують у СІЗО в нелюдських умовах.
«Йому заборонено митися, в СІЗО відсутня гаряча вода, помитися можна один раз на тиждень, щосереди. Шампунь передавати заборонено, він миється господарським милом. У Віталія немає свого рушника, його йому забороняють мати, він витирається спільним рушником, який видають раз на тиждень», — розповів адвокат.
Також утримуються за кримінальним звинуваченням білоруський політик Микола Статкевич і незареєстрований кандидат у президенти Білорусі, опозиціонер Сергій Тіхановський. Щодо останніх порушили кримінальну справу за фактом готування до масових заворушень. Також підозрюють, що вони могли співпрацювати із затриманими напередодні вагнерівцями.
12 серпня місцеві правоохоронці заявили про затримання організаторів протестів. Про це повідомили державні ЗМІ. Під час обшуку серед нібито особистих речей знайдені радіостанції, ножі, ломи і кийки. Як зазначили правоохоронці, серед затриманих є іноземні громадяни з Росії, України і Польщі. За їхніми словами, «найбільш агресивна група концентрувалася в столичному мікрорайоні Серебрянка». Державні медіа опублікували відео, на якому чоловік відповідає на запитання. На столі розкладені долари і рублі, затриманий повідомляє, що це його зароблені гроші. Чоловік знімав номер на 17-му поверсі готелю «Білорусь», звідки, за даними агентства, і керував акціями.
Однак на місцевих журналістів нібито вийшли рідні затриманого, зазначивши, що його звати Михайло Семків, йому 40 років, він займається комісійним продажем автомобілів: «Мішу затримали біля під'їзду, коли він вийшов на зустріч, він ні в чому не брав участи. Він приватний підприємець. Якраз учора продав Opel Zafira і отримав $10,5 тис. Є договір, все законно», — розповіли рідні.
Згодом на державному новинному каналі Білорусі показали нібито одного з організаторів масових акцій протесту, у речах якого нібито виявили гаманець з написом Служба безпеки України, а всередині — портрет Степана Бандери. Ним нібито виявився Юрій Воскресенський. Він розповів, що працював на російських політтехнологів Дмитра Балкунця та Андрія Суздальця для дестабілізації ситуації в Республіці Білорусь. «Доведення до населення альтернативних результатів підрахунку голосів. Він просив прямі контакти зі штабами кандидатів. Також він дістав під час зустрічі 30 тисяч рублів з особистих коштів зі словами «Це на демократію» і порадив купити — передати гроші для закупівлі лазерних указок», — розповів чоловік на відео.
Водночас протестувальники називають такі затримання — призначенням винних.
«У нас таке вже було, то джипи проривалися з території України зі зброєю, а потім розчинялися у повітрі. Потім ось ці вагнерівці. Щоразу в нас виникали якісь бойовики. І тому будь-якого наляканого хлопця чи дівчину можна зробити координатором, який з даху будівлі керував організацією масових злочинів», — каже дружина Станкевича.