Початок світової кризи чи спекуляції інвесторів? Що відбувається на фондовому ринку США та до чого тут штучний інтелект
У понеділок, 5 серпня, світовий ринок акцій неочікувано пішов униз достатньо різко. На тлі геополітичної напруги — черговий раунд наступу росіян на сході України, радикальність заяв від нового уряду Ірану про потенційно можливу атаку на Ізраїль — падіння вартості активів було підсилене глобальною панікою.
Найбільше постраждав японський ринок акцій: цього дня ключові фондові індекси Topix та Nikkei 225 втратили 12%.
Активний продаж акцій японських компаній одразу помітили у США — і сприйняли як сигнал про те, що ситуація у глобальній економіці насправді гірша, ніж багатьом здається. Це наклалося на припущення деяких американських інвесторів, що адміністрація Джо Байдена намагається показати ситуацію в економіці кращою, ніж вона є насправді. Такий острах активно підхоплюють республіканці, які користуються будь-якою нагодою поставити підніжку демократам перед президентськими виборами.
Тож не дивно, що й індекс американського широкого ринку, який є своєрідним тонометром для пульсу економіки США, у понеділок впав на 3%. Технологічний індекс Nasdaq 100 повторив цю траєкторію, знизившись на 2,96%.
Європейські фондові індекси Eurofirst 300 та FTSE 100 теж впали, але менш суттєво — приблизно на 2%.
У такій ситуації інвестори намагаються мінімізувати збитки від потенційних погіршень — і починають продавати акції, щоб встигнути це зробити за притомною ціною та залишитися з твердою готівкою на своїх банківських рахунках.
Спалахнуло в Японії
Різкий обвал фондового ринку назрівав заздалегідь. У США цьому передувала невизначеність за три місяці до президентських виборів: ані перспектива повернення в Білий дім Дональда Трампа, ані економічні плани Камали Гарріс не сприяють спокою в інвестиційному секторі. Брокери на нью-йоркській біржі розгублені й не знають, до якого сценарію готуватися.
А втім, почалося все у Токіо. Ще 31 липня центральний банк Японії вперше за довгі роки підняв свою основну облікову ставку понад 0,1% — до 0,25%. Ця ставка відображає вартість кредитів у японській економіці, що, своєю чергою, має призвести до зростання інфляції.
Від часів світової фінансової кризи 2008 року і до сьогодні в Японії були або негативні, або майже нульові ставки. Це дозволяло компаніям, банкам і фондам фактично без обмежень позичати гроші на японському фінансовому ринку — і відразу ж їх витрачати, наприклад, на купівлю акцій тутешніх бізнесів.
Вистачило декількох днів, аби інвестори в японські активи запанікували: вони сприйняли сигнал центрального банку як зміну державного підходу до економічної політики. Річ у тім, що японська економіка, на відміну від інших розвинутих економік, є вкрай залежною від експорту. Підняття відсоткових ставок б’є насамперед саме по експортерах. Японська валюта — єна — почала зміцнюватися, а це теж невигідно експортерам, адже самі японські товари стають для них дорожчими.
Зайнялося в Америці
Для ринку Сполучених Штатів насправді було досить однієї іскри, щоб вогонь зайнявся і там. Таким приводом стали події в Японії, проте в економіці США насправді вистачає і своїх негараздів.
Почнімо з Дональда Трампа. Ще 16 липня він заявив, що в разі своєї перемоги на виборах дозволить очільнику Федерального резерву — Джерому Павеллу — допрацювати до кінця його каденції, що завершується в травні 2026 року. Проте є нюанс: чиновник має дослухатися до вимог поки лише кандидата в президенти та вже зараз почати знижувати відсоткові ставки.
Повноваження звільнити Павелла справді є в очільників Сполучених Штатів. Проте ця процедура вкрай складна та потребує серйозних підстав. За всю історію США жодного голову Федрезерву не усунули до кінця строку його повноважень. Та й загалом шантаж Трампа нині схожий радше на розгойдування човна, яким зараз керують демократи, — аби звинуватити їх у жахливій ситуації в економіці та на цій хвилі виграти вибори.
На вимоги одіозного політика Федеральний резерв не пристав — і 31 липня не знизив ставки, лишивши їх на рівні 5,25%–5,5%. Хоч це рішення ніби нічого не змінювало, місцевий бізнес уже став схилятися до думки, що пропозиція Трампа насправді має сенс: мовляв, якщо достроково не знизити кредитний показник, розпочнеться рецесія. Тобто на найбільшу світову економіку може чекати уповільнення чи навіть зупинка зростання. Тоді компанії не будуть наймати нових працівників, не звертатимуться до банків по позики та не започатковуватимуть нові проєкти.
Вже у п’ятницю, 2 серпня, статистика американського ринку праці показала різке уповільнення в створенні нових вакансій. Вихідні минули в напруженому очікуванні, а в понеділок, 5 серпня, фінансові ринки відкрили з різкого падіння.
Спекуляції та людський чинник
Літо — час, коли більш досвідчені інвестиційні менеджери й аналітики йдуть у відпустку. До роботи стають молодші колеги, ще не навчені «грати в довгу». Якщо досвідчений фахівець чи фахівчиня може власним авторитетом чинити опір загальному тренду на ринку — наприклад, масовому розпродажу акцій — то в малодосвідченого трейдера такої можливості немає. Тож у незнайомій ситуації в стресовому стані вони подекуди просто копіюють популярні рішення.
Далі ж вогонь шириться, наче в снопі сіна: чим більше однакових кроків роблять на ринку, тим сильнішим стає тренд, а чим сильнішає тренд, тим більше стає однакових кроків.
До всього, фонд Воррена Баффета — Berkshire Hathaway — на вихідних повідомив, що продав половину своїх акцій зіркової технологічної компанії Apple на загальну суму 76 мільярдів доларів.
У світі акцій і облігацій авторитет Баффета такий великий, що безліч індивідуальних інвесторів сліпо йдуть по його слідах і повторюють будь-які кроки, навіть якщо причини для них поки не зрозумілі. Тому й цього разу вони почали так само продавати цінні папери Apple.
То що з цього приводу кажуть аналітики? Одне з припущень стосується перспектив застосування штучного інтелекту. Нещодавно маркетологи Apple анонсували використання ШІ для нової операційної системи, тож можливу причину продажу активів Баффета бачать саме в скепсисі легендарного інвестора стосовно ШІ.
Бульбашка штучного інтелекту
Ситуація з акціями Apple може бути лише верхівкою айсберга. Чи ризикує човен американської економіки наштовхнутися на цю перешкоду? Невідомо. Проте все схиляється до того, що під пекучим серпневим сонцем айсберг штучного інтелекту почав танути.
«Нинішні події пов’язані з курсом єни, але варто сказати, що надмірне захоплення перспективами ШІ завели нас у поточну ситуацію», — у коментарі для Financial Times зазначив Ніколас Сміт, інвестиційний стратег компанії CLSA.
Інноваційних ідей щодо використання ШІ багато, а деякі з них справді вражають своїм технологічним поступом. Утім, далеко не всі вони перетворюються на успішні продукти, які роблять інвестиції в себе вигідними фінансово.
Натомість чи не всі помітні технологічні компанії зробили акцент на розвитку штучного інтелекту та впровадженню його у свої продукти. Тепер, коли на ринку міцнішає пересторога щодо ШІ, падає й привабливість самих компаній, які вклали в нього свій ресурс.
Подібне сталося і з індустрією мікрочипів. Це важко зрозуміти в Україні, де вони є вкрай важливими для дронів та іншої сучасної техніки, проте в решті світу, де немає війни та потреби виробляти мільйони безпілотників, попит на мікрочипи знизився. Через це постраждала, зокрема, компанія Intel, яка й посідає лідерські позиції на цьому ринку. Ситуація така критична, що Intel оголосив про звільнення 15 тисяч зі своїх 100 тисяч працівників.
Не все так погано, але й хорошого мало
Після одного з найбільших падінь ринку з 2008 року Федеральний резерв США терміново спробував заспокоїти фінансові ринки. Мері Дейлі, очільниця Федерального резерву у Сан-Франциско, заявила: «Ми зробимо все, щоб досягти стабільності та високих показників зайнятості, але спершу маємо побачити всю наявну інформацію».
Понеділкові червоні екрани американських індексів добряче перелякали багатьох пересічних громадян, які побачили в цьому крутому піке початок нової глобальної кризи. Втім, уже наступного дня ситуація наче стабілізувалася.
Спершу на 10% встиг відновитися японський фондовий індекс Nikkei 225 — це не повний вихід на попередні позиції, але очевидний позитивний сигнал.
Дещо менш інтенсивно відновилися американський та європейський ринки: нині не йдеться про зростання, проте стрімке падіння не продовжилося. Подальші ж настрої власників цінних паперів залежатимуть від декількох чинників.
По-перше, рішення щодо акцій технологічних компаній залежатиме від віри в перспективи штучного інтелекту. Хто вірить — той купує, хто не вірить — той продає.
По-друге, швидше заробить той, хто зуміє вгадати результат президентських перегонів — і зробить ставку на відповідні зміни в економічній політиці.
По-третє, фінансовий темп нині тримають центральні банки великих економік. Хто зуміє спрогнозувати їхні рішення — той і виграє на ринку цінних активів.
«Я б не перебільшував нинішній фінансовий стрес. Думаю, він значним чином є надмірною реакцією. Сподіваюся, це вже закінчилося. Проте ми маємо бути дуже пильними щодо майбутнього», — підсумовує Еммануель Ко, аналітик банку Barclays.
Якщо ця ситуація виявиться, нехай яскравим, але лише спалахом, це не значить, що стабільність нам гарантована. Світ переживає тривожні часи, коли додаткову напругу на фондові ринки може спричинити безліч чинників. Серед них і криза на Близькому Сході, і настрої в Пекіні, і хід війни в Україні.
- Поділитися: