«У нас часто виходить х*йня». «Сусіди Стерплять» про музику, популярність і «Дівчину з Порнхабу»

Як виник гурт

Олександр Павлов: У нас у Миколаєві в той період якось вибухнула така молода музична двіжуха. Було багато гуртів, майже кожен тиждень там по три-чотири гурти грали солянки, постійно виступали, люди ходили. У ті часи люди з Києва просилися приїхати на двіжухи до Миколаєва просто тому, що туди люди приходили. Це 2017-2018 роки. Я тоді, як усі барабанники, грав у 10 гуртах одночасно. І якось ми почали перетинатися.

У нас узагалі є три різні історії, як ми познайомилися. Артур одну пам’ятає, я іншу, Артур іще якусь третю іноді розповідає. Це було так давно, що ми вже точно й не пам’ятаємо. 

Артур Зубарев: Ми багато в чому схожі, багато в чому різнимося. Наприклад, ми сюди їхали потягом. Пів години до потягу. Я хочу попити чаю. До колії іти три хвилини. Він (Олександр — ред.) такий — все, давай, вже йдемо. І він пішов, і сидів у купе з дітьми, і втикав. А я собі спокійно чилив до останнього.

Ми слухаємо доволі різну музику. Сашко любить, наприклад, System of a Down. Я теж люблю, але багато електронної музики слухаю. 

Олександр: Але ми один на одного дуже сильно впливаємо. За ті роки, що ми стільки разом пережили, стільки перекаталися, скільки ми там в одних кімнатах жили, ночували й так далі.

Як створюються нові пісні

Артур: По-різному йде. Іноді я на комп’ютері якийсь прикольний звучок знаходжу й під це музику роблю. У нас така більше до року музика, і часто на гітарі я щось граю, і якусь вокальну мелодію йогуртною англійською (наспівую — ред.), і потім із цього вже виростає пісня. 

Олександр: Коли з’явилась якась мінімальна ідея, за яку можна зачепитися, ми починаємо просто перекидатися цією ідеєю, як у пінг-понг. Хтось щось почув — о, це прикольно, давай іще спробуй щось докрутити. І так поступово воно накручується. Іноді щось виходить, частіше виходить якась х*йня.

Артур: Я вже зрозумів, що треба просто постійно робити. До речі, хочу сказати, ми до цього робили синглами, а от зараз хочемо прямо засісти й купою багато пісень записати, типу як альбом. Може, ми їх випустимо синглами, якусь частину, але хочеться спробувати інший підхід. 

Про концерти

Артур: Ми робимо що по кайфу, от буквально. Вся наша творчість — це ми просто кайфуємо. У нас на концертах дуже весело, тому що ми самі просто прийшли поугорати. Угораємо і цим заряджаємо.

У нас дуже, до речі, різна аудиторія на концертах. Дуже різна. Там і прям дядьки приходять до нас, і під «Стану геєм» місяться. Я думаю, що ми просто народний гурт. Нас люблять усі.

Олександр: До речі, коли більшість на концерті — чоловіки, на біс просять «Стану геєм». А коли дівчата — «Залежність». 

Про перехід на українську

Артур: «Сусіди Стерплять» не співали російською. Це не ми, це «Сосєді Стєрпят», вони довбо*оби. А «Сусіди Стерплять» — нормальні хлопці. 

Олександр: Насправді в нас іще до повномасштабної війни була записана українськомовна пісня. Це був вересень 2021 року. Але через те що почалась повномасштабка, її не довезли й жорстий диск із цією піснею пів Європи об’їздив, бо людина, у якої він був, виїхала. І потім нам його повертали, і аж потім він уже другою українськомовною піснею вийшов. Ми за цей час іще одну випустили. Насправді мені набагато простіше українською писати. 

Артур: Насправді ще хочу додати, що це був ковток свіжого повітря. Від мови багато що залежить. Коли ти іншою мовою розмовляєш, у тебе інша особистість. Інші жарти, інший темп твоєї розмови. І це було так цікаво, якось ніби ти почав щось спочатку. 

Про співпрацю з Tasha S

Олександр: Вона була учасницею нашого гурту якийсь час.

Артур: Прикол у тому, що вона зустрічалась із Сашею і грала на гітарі. На наші концерти ходила. Ми й познайомилися на нашому концерті. І ми всі її вмовляли почати записувати щось у TikTok, а вона дуже довго морозилась. Десь рік її вламували. Я пам’ятаю, після концерту якогось одного казав: давай, це вистрелить точно. Вона типу така сором’язлива була, типу не хотіла. Я іноді допомагав їй бунтувати. І в неї поперло. І коли вона виїхала з країни й почала ці відосики ще викладати на весь світ, це вже вистрілило. Тому що в неї дуже миле обличчя, і вона грає на гітарі. 

Про досвід, популярність і заробітки

Артур: У нас повільний дуже зріст такий. У нас не було таких проривів з однією піснею.

Олександр: Ми коли починали, то перші пісні викладали на SoundCloud. І все. Я витрачав багато часу, щоб просто розібратися, як завантажити, щоб наші пісні з’явилися на майданчиках — на Spotify, на YouTube і так далі. Просто хоча б заради цього. Ми навіть цього не знали.

Але поступово ми набиралися цього досвіду, набиралися якихось знайомств із людьми. Бо хто б що не казав, у музиці все робиться за знайомством. Але це добре. Бо ти маєш познайомитися з крутими звукачами, крутими професіоналами.

Артур: І ми ж дуже багато чого робимо самі, і ми свої компетенції підвищуємо і якість теж. Найкраща наша стратегія зараз — це зробити пісень, зробити хітів іще про дівчат не тільки з Pornhub, а ще з OnlyFans, з офісу, з TikTok. Зробимо хітів, і тоді буде ще більше людей, і буде все круто. 

Олександр: У нас є багато таких пісень, от «Ця ніч», наприклад. Вона спочатку взагалі нах*й нікому потрібна не була, її майже не слухали. Але зараз люди її розпробували, почали слухати. Причому вона ніде не залітала в соцмережах, нічого. Просто її алгоритми підхопили. 

Артур: Ми коли випустили «Дівчину з Порнхабу», намагалися якісь відоси на неї в TikTok робити — не залітало нічого. Ну так, два відосики по 60 тисяч, а потім стухло. І десь через півтора року я з концертів викладав якісь моменти, і вона залетіла. Через півтора року після релізу, саме з концертів. Тому що саме на концертах під неї дуже люди розйо*ують, найбільше двіжують. 

Про військових

Олександр: Нам дуже часто скидають відоси з передку десь, або машина несеться по ковдобинах всяких, і там «Стала моя дівчина…». Або в коментах: я вже в бліндажі своєму всіх задовбав цією піснею. 

Артур: Нас люблять військові, дуже багато військових на концертах. Був випадок. На концерті підходить мужик. Він дуже уважно на мене дивися на концерті так, стримано підспівував і після концерту тисне руку й каже: чуваче, я в Покровську вривався в посадку під «Дівчину з Порнхабу», дякую тобі, друже.