«У Європі розуміють, що припинення вогню без гарантій безпеки буде великою проблемою для України». Інтерв’ю з посолкою ЄС в Україні

Чи можливий вступ України до ЄС під час війни?

Я сподіваюся, що ця війна не триватиме ще багато років. Утім, попри виснажливу боротьбу за своє виживання, Україна впроваджує дуже багато реформ, які необхідні для вступу в ЄС. Українці роблять це шаленими темпами.

Я думаю, що перспектива вступу до ЄС дає українцям надію. За іронією долі, саме під час війни вдалося знайти консенсус щодо реформ. Впровадження реформ — це дуже складний та тривалий процес. Утім, українці рухаються цим шляхом неймовірно швидко, попри бойові дії та повномасштабне російське вторгнення. 

Ніхто не знає, коли закінчиться ця війна. Однак і шлях до вступу в ЄС є довгим та тернистим. Такі речі не відбуваються за один день, тому я не хотіла б спекулювати на цій темі.

У будь-якому разі Європа чекає на демократичну, квітучу й мирну Україну в Європейському Союзі. Від вступу України до ЄС виграють обидві сторони.

Україна впроваджує реформи, щоб приєднатися до ЄС. Однак ЄС також потребує реформ, щоб бути готовим до розширення. Як саме має змінитися ЄС, щоб безболісно пройти через нову хвилю розширення?

ЄС, безумовно, здатний до розширення. Насправді, за винятком останніх 10 років, кожне десятиліття, починаючи від створення Європейського економічного співтовариства та аж до трансформації цього об’єднання в Європейський Союз, до ЄС приєднувалися нові країни. На мою думку, розширення Європейського Союзу є прикладом успішної політики. Це є запорукою сталого розвитку та допомагає збільшити зону стабільності, миру і процвітання в Європі.

Я переконана, що ЄС може розширюватися й далі. Це складний процес, який вимагає ухвалення багатьох рішень. Паралельно з реформами у країнах, що бажають приєднатися до європейської сім’ї, ЄС також має змінюватися та адаптуватися до нових реалій. 

Я думаю, що має змінитися механізм ухвалення рішень всередині ЄС. Це станеться у свій час, коли процес євроінтеграції нових членів буде на фінішній прямій.

Ви провели багато часу в Україні. Що, на вашу думку, Україна може дати ЄС, щоб зробити його сильнішим?

Україна може дати ЄС дуже багато. Бойовий дух українців, їхня стійкість, мотивація та рішучість не має аналогів у Європі. Інстинкт виживання, здатність знаходити шляхи для покращення за дуже складних умов і вміння пристосовуватися до будь-яких обставин — усе це якості, які роблять українців унікальними. Ви готові боротися за свободу і захищати європейські цінності.

Також варто відзначити національну єдність, виняткову армію і систему безпеки України. Зараз світ є набагато небезпечнішим місцем, ніж кілька десятків років тому. Особисто я точно спала б спокійніше, якби знала, що українські Збройні сили стоять на захисті ЄС. Також не варто забувати про те, що Україна здатна нагодувати весь світ. Усі ці якості зроблять ЄС сильнішим.

Крім цього, застосунок «Дія» та низка інших зручних сервісів у цифровому форматі — одні з тих чудес, які відрізняють Україну від інших європейських країн.

Загалом ключовими якостями українців, які зробили б об'єднану Європу сильнішою, є їхній незламний дух та неймовірна адаптивність.

Чи усвідомлюють західні лідери, що припинення вогню без гарантій безпеки буде катастрофою для України? І якщо так, то які варіанти вони мають на столі, щоб запобігти цьому сценарію?

Я думаю, що зараз серед європейських лідерів зростає усвідомлення того, що справжньою передумовою для будь-якого справедливого і стійкого миру є впевненість кожного громадянина України в тому, що жах війни та російського вторгнення більше не повториться. Розмова про припинення вогню є складною, якщо не поєднувати її з потребою в дієвих гарантіях безпеки для України.

За яких умов Україна може розраховувати на конфіскацію заморожених російських активів в ЄС та використання цих коштів на підтримку оборони та післявоєнної відбудови України?

Захід вже зробив два важливих кроки в цьому напрямку. Ми заморозили російські активи та дозволили використання отриманих коштів, які вже інвестуються в енергетичну безпеку України. Ми вже вклали 400 мільйонів євро в українську оборонну промисловість за так званою данською моделлю, коли Україна отримує гроші, щоб самостійно виробляти зброю.

Приблизно 1,5 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів ми передали країнам-членам ЄС для постачання Україні засобів протиповітряної оборони та боєприпасів. У березні ми плануємо вкласти ще більше грошей в українську оборонну промисловість і профінансуємо постачання Україні додаткових систем протиповітряної оборони та боєприпасів.

Досі тривають дебати про те, як перейти від заморожування російських активів до їхньої конфіскації. Однак рішення про те, як це оформити юридично, поки що не знайшли.

Я сподіваюся, що ми швидко дійдемо до повної конфіскації російських активів, тому що, на мою думку, було б справедливо, якби росія взяла на себе витрати на відновлення руйнувань і збитків, яких вона завдала Україні.

Те, як європейські країни інвестують у розвиток української оборонної промисловості, змушує мене думати, що в майбутньому Україна може стати справжнім арсеналом демократії в Європі, виробляючи більше зброї, ніж будь-хто інший в ЄС.

Наразі в оборонній промисловості України набагато більше виробничих потужностей, ніж у Європі. Є можливості для масштабування українського виробництва зброї. Наразі Україна ще не здатна виробляти засоби протиповітряної оборони. Однак українці вже виробляють дуже багато сучасного озброєння: важку техніку, гаубиці, артилерійські снаряди, безпілотники тощо. Незабаром ви будете виробляти й ракети.

Тож, безумовно, є можливість отримати фінансування для розширення виробництва. Я сподіваюся, що гроші з ЄС будуть інвестуватися в українську оборонну промисловість і надалі. Україна може виробляти набагато більше зброї, ніж вона виробляє зараз. Виробництво зброї в Україні швидше і дешевше, ніж в ЄС.

Країни ЄС виділяють багато коштів для фінансової підтримки України. У 2025 році Україна отримає достатньо грошей, щоб її економіка залишилася на плаву. А як щодо 2026 року?

Цього року Україна почуватиметься досить впевнено і комфортно. Фінансова підтримка на достатньому рівні. У 2025 році ЄС надасть Україні 18 мільярдів євро кредиту з 50 мільярдів доларів, обіцяних країнами «Великої сімки». Ці кошти будуть покриті надходженнями від заморожених російських активів.

Ще 16 мільярдів євро Україна отримає в межах програми Ukraine Facility Fund. У грудні Україна вже отримала перший транш з цієї суми розміром 4,1 мільярда євро. Тож найближчого року Україна отримає від ЄС близько 30 мільярдів макрофінансової допомоги через різні канали.

Чи згодні ви з твердженням, що Україна потребує чогось на кшталт нового Плану Маршалла, щоб допомогти їй впоратися з післявоєнним відновленням? Наскільки реалістично очікувати, що такий план буде розроблений протягом найближчих років?

Не знаю, чи можна назвати план післявоєнної відбудови України аналогом Плану Маршалла. Адже цього разу, найімовірніше, найбільша допомога буде надходити з Європи, а не зі Сполучених Штатів. Безумовно, потреба у фінансуванні масштабної післявоєнної відбудови України є. Я впевнена, що коли настане час, Європа активізує свої зусилля, щоб допомогти Україні після війни, так само як вона допомагає українцям зараз, під час російського вторгнення.

На яких ключових реформах, на вашу думку, Україна має зосередитися цього року?

Я думаю, що рух України шляхом вступу до ЄС під час війни відбувається дуже швидкими темпами. Уже багато було зроблено. Україні потрібно продовжувати реформи у сфері державного управління, реформи у сфері енергетичної безпеки та судову реформу.

Також необхідно продовжувати впроваджувати законодавство, яке дасть змогу знизити рівень корупції. Крім цього, потрібні реформи, що дадуть змогу покращити бізнес-клімат в країні. Якщо Україна збереже той темп реформ, який має зараз, це буде дуже добре.

В Україні доволі багато скандалів, пов’язаних із викриттям корупції серед державних службовців. Чи достатньо ефективно працюють українські антикорупційні інституції? Що потрібно змінити, щоб вони працювали краще?

Корупційні скандали свідчать про те, що боротьба з корупцією в Україні триває повним ходом. Ось чому ви бачите, що про це багато пишуть у пресі. Українське суспільство приділяє велику увагу боротьбі з корупцією. І я думаю, що антикорупційні інституції добре справляються зі своєю роботою. Громадський та міжнародний тиск, спрямований на посилення боротьби з корупцією, також дається взнаки.

За останні 10 років Україна досить рішуче рухається у правильному напрямку в антикорупційному індексі Transparency International. Прогрес у боротьбі з корупцією очевидний. Однак Україна не може дозволити собі зупинитися на цьому шляху.