22 «друга» Путіна: кого може помилувати Порошенко заради звільнення Сенцова

В адміністрації президента України вже заявили, що Петро Порошенко готовий їх помилувати будь-якої миті, аби була «політична воля» Росії звільнити українців.

Якщо раніше імена росіян приховували, тепер процес написання листів став публічним. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова разом з представниками офісу омбудсмена вже тиждень відвідує колонії та слідчі ізолятори країни, публікуючи списки й світлини тих, хто хоче вийти на волю в будь-який спосіб.

Списки цих людей, за словами Денісової, МЗС дипломатичною поштою доставить до Росії.

Про звільнення політв’язнів планують говорити і на зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка цього разу триватиме два дні поспіль — 21 та 22 серпня.

Хто ці люди, яких судять за тероризм, повалення конституційного ладу й участь у незаконних збройних формуваннях, і яких готові помилувати і відпустити негайно в обмін на Олега Сенцова та інших політв’язнів в Росії, — з’ясовувало Громадське.

 Руслан Гаджиєв

На Донбас приїхав з Адигеї Російської Федерації. Воював у складі так званої «ЛНР» з грудня 2014 року, зокрема брав участь у боях за Дебальцеве. Даючи свідчення СБУ, розповідав, що його нібито завербували російські правоохоронці й незаконно відправили до України.

Дружина Гаджиєва розповідала російським виданням, що його завербував священик місцевої церкви, якого самого потім бачили в Луганську. У СБУ також розповідали, що Гаджиєва взяли безпосередньо на полі бою під Санжарівкою. Усі бойовики підрозділу, крім Гаджиєва, загинули. Після отримання вироку — 15 років тюрми за тероризм, участь в терористичній організації та веденні агресивної війни — відбуває покарання у в’язниці Бахмута.

 Ігор Кімаковський 

Затриманий у липні 2015 року — тоді СБУ повідомила, що «затримала агента ФСБ». За даними спецслужб, він нібито збирав інформацію про передислокацію українських військових. 3 роки Кімаковський провів у СІЗО, розгляд справи по суті кілька разів переносили. Під час першого, у лютому 2018 року, прикордонники, які затримали Кімаковського, розповідали, що чоловік виїхав на блокопост і показав «довідку снайпера ДНР» на ім'я Артема Сергеєва, щоправда з фотографією самого Кімаковського. Машину обшукали і знайшли паспорт РФ на ім'я Кімаковського та пістолет Макарова.

Росіяни запевняли, що Кімаковський лише викладач університету і нібито поїхав на Донбас як волонтер — допомагати відновлювати зруйновані будинки, про що казав і він сам.

Попри такі серйозні звинувачення, Кімаковського звільняли з-під варти двічі. Востаннє його затримали 18 червня 2018 року. Кімаковський розповідає, що його вже збиралися обміняти — у грудні 2017 року. Росіянина звинувачують у посяганні на територіальну цілісність. Вироку наразі не має. Перебуває у Бахмутській в’язниці №6.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Російський агент чи волонтер на Донбасі: що треба знати про затриманого Ігоря Кімаковського

 Віктор Агеєв 

Мешканець Алтайського краю, громадянин Росії. Його та ще трьох бойовиків затримали у червні 2017 року в районі селища Желобок. Судові засідання у справі Агеєва розпочалися на півроку пізніше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ З Алтаю в Жолобок: шлях російського військового Агеєва до «ЛНР»

В обвинувальному акті йдеться, що Агеєв приїхав на Донбас навесні 2017-го, «через оголошення в мережі Інтернет дізнавшись про набір на службу за контрактом у терористичну організацію «ЛНР».

В інтерв’ю мати Агеєва розповідала, що він — кадровий військовий. Тоді як міноборони РФ повідомило, що Агеєва звільнили в запас у травні 2016-го. Пізніше в так званій «ЛНР» повідомили, що внесли Агеєва в списки на обмін.

Віктора Агеєва засудили до 10 років ув'язнення за участь у бойових діях на боці так званої «ЛНР», незаконному зберіганні і носінні вогнепальної зброї та боєприпасів. Відбуває покарання в Роменській виправній колонії на Сумщині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Я вірила, що нас немає в Україні» — інтерв'ю з матір'ю росіянина Агеєва

 Євгеній Мефьодов 

Затриманий 2 травня 2014 року в Одесі. Фігурант розслідування масових заворушень на Грецькій площі. Тоді вбили 6 людей, іще 42 загинули під час пожежі в будівлі профспілок.

У 2017-му суд міста Чорноморськ виправдав усіх обвинувачених через те, що «слідство не зібрало достатніх доказів провини». Мефьодову інкримінують організацію та участь у масових заворушеннях, що призвели до загибелі людей.

Євгеній Мефьодов написав листа Путіну з проханням бути серед тих, кого обміняють на українських політв'язнів. Фото з facebook омбудсмена Людмили Денісової

Апеляційний суд Одеської області в жовтні 2017 року відпустив Мефьодова з-під варти, але його заарештували в залі суду за іншим кримінальним провадженям — дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Нині перебуває в Миколаївському СІЗО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Справа 2 травня»в Одесі: суд над росіянином Мєфьодовим

Ольга Коваліс та Павло Черних

На підконтрольній Україні території в Донецькій та Запорізькій областях, за даними слідства,  подружжя сформувало мережу інформаторів і ймовірно стежило за переміщенням військ. Затримані 30 квітня 2015 року на блокпості поблизу Маріуполя. Як розповіли Громадському джерела, близькі до затриманих, Коваліс начебто збирала воєнну інформацію для так званої «ДНР».

Офіційну опіку над ув’язненими здійснює Олексій Грубий — колишній консул РФ в Україні, нині опікується в МЗС РФ питаннями країн СНД, а також Україною. Ольга Коваліс та Павло Черних обвинувачуються у створенні терористичної організації.

 Олексій Сєдіков 

Затриманий українськими військовими 11 липня 2016 року під час зіткнень на Донбасі. За два дні СБУ почала кримінальне провадження щодо Седікова за створення терористичної групи. На допиті СБУ Сєдіков зізнався, що приїхав з Архангельської області. За даними Генштабу, він — старший лейтенант збройних сил РФ. Сєдіков розповідав, що бойовики отримують зарплату в 15 тисяч рублів (227 доларів за курсом 2016 року), і що він бачив на окупованих територіях російських офіцерів і військових, які виступають в якості радників або очолюють військові підрозділи. У 2017 році його засудили до 11 років позбавлення волі за тероризм. Відбуває покарання в Бучанській колонії.

3 серпня 2018 року Сєдіков написав заяву на ім’я російського президента Володимира Путіна з проханням обміняти його на українського політв’язня, що утримується в Росії.

Також саме Сєдікова передусім планувала відвідати російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова під час візиту до Києва в червні цього року.

 Валерій Гратов 

Українські прикордонники затримали Гратова 9 липня 2017 року. Він намагався проїхати до невизнаної «Придністровської Молдавської Республіки» за підробленим українським паспортом на ім'я Валерія Войтенко. При затриманні правоохоронці знайшли у внутрішній кишені його куртки аркуш паперу з даними і телефонами перших осіб самоназваної «ПМР» і деяких громадян РФ, орден «Червона зірка», а також флешку з фотографіями з місць бойових дій під Дебальцевим, Донецьким аеропортом, Горлівкою, біля Сніжного й Іловайська. Нині утримується в СІЗО.

Як стверджують волонтери «Українського кіберальянсу», з 1989 року Гратов займався охороною так званого «президента ПМР». У 2014 році вирушив воювати на Донбас. Фотографувався разом з командирами бойовиків Моторолою та Гіві (їх убили у 2016-му та 2017 роках).

У грудні 2014 року Гратов намагався повернутися додому через Молдову, проте в аеропорту Кишиніва його затримали співробітники Служби інформації і безпеки за звинуваченнями в найманстві. Тоді за Гратова нібито вступилося посольство РФ у Молдові, його депортували в Москву, звідки він знову вирушив на Донбас.

Як пише «Медійна ініціатива за права людини», посилаючись на адвоката Андрія Каркіщенко, Гратова відвідували в СІЗО Дніпра російські консули, але нібито лише для того, щоб переконатися, що його права не порушуються, про обмін та звільнення не йшлося.

Олег Доронін 

За інформацією російського видання «Медіазона», в Росії Дороніна не взяли в армію через непогашену судимість за нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Але запропонували воювати в Україні.

1 квітня 2015 року він прибув до Алчевська на Луганщині. Спершу вступив у батальйон сепаратистів «Призрак», а пізніше перейшов у «Перший козачий полк імені Платова». Як він сам пояснював, в «Призраке» не привозили їжу на блокпости, не платили грошей і «ставлення до людей, в принципі, ніякого не було». Разом з козаками Доронін ходив на розвідку, за даними СБУ, щонайменше шість разів.

Дороніна затримали в липні 2015-го в районі Попасної. А вже через півроку засудили до 13 років позбавлення волі за участь у терористичній організації.

 Фарух Камалов

Від 21 квітня 2015-го до 21 квітня 2016 року був «заступником міністра спорту» анексованого Криму. Як пишуть «Крим.Реалии», Камалов представляв «міністерство» на урядових заходах, робочих групах, а також спортивних змаганнях. Зокрема, в обов'язки також входило відвідування чемпіонатів з кримськотатарської боротьби куреш. Також Камалов був радником проросійського кримськотатарського руху «Кирим», яким керує кримський віце-спікер Ремзі Ільясов.

2 лютого 2018 СБУ затримала Камалова на пункті пропуску «Каланчак». За словами речниці СБУ Олени Гітлянської, Камалов прямував на материкову частину України для отримання закордонного біометричного паспорту. Нині Камалов утримується в Лук'янівському СІЗО, йому інкримінують державну зраду.

Мурат Джемієв 

Затриманий СБУ 2 листопада 2017 року за «антидержавну діяльність». За даними прес-служби відомства, Джемієв і ще один громадянин РФ, планували, за вказівкою кремлівських кураторів, організовувати акції протести з блокуванням транспортних магістралей. Джемієва також підозрюють у підпалі автомобіля народного депутата України Антона Геращенка.

 Валерій Іванов

Затриманий українськими військовослужбовцями в Станиці-Луганській у серпні 2015 року. На допиті розповів, що приїхав з Архангельська «допомагати ЛНР боротися з фашистським режимом».

У грудні 2014-го Іванов перетнув кордон з Росією через прикордонний пункт «Ізварине», який на той час уже не контролювався українськими військами. Також на допиті Іванов розповів, що воював у двох чеченських кампаніях — «пішов добровольцем через військкомат».

Владислав Гречин 

Громадянин Росії, мешканець Одеси. Гречина Затримали 17 березня 2016 року в Одесі. Тоді СБУ повідомила, що знешкодила диверсійну групу з так званої «ЛНР», яка планувала підірвати одеське СІЗО. Їх звинуватили в публічному заклику до вчинення терористичного акту. Від того часу Гречин і ще двоє затриманих перебувають у СІЗО. На сепаратистських сайтах Гречина називають «в'язнем совісті».

 Василь Кусакін 

За даними слідства, в червні 2015 року Кусакін у соцмережі «Однокласники» повідомив одному з бойовиків так званої «ДНР», що хоче служити найманцем. Той організував для нього поїздку в Донецьк, де Кусакін пройшов бойовий вишкіл. Відтак брав участь у зіткненнях з українськими військовими, за що отримував 20 тисяч рублів на місяць.

У липні 2017 року Новомосковський суд Дніпропетровської області засудив Кусакіна до 8 років ув'язнення. У суді він визнав свою провину.

 Євген Шаталов 

Затриманий у січні 2017 року. Розповідав, що приїхав у Донецьк у 2013 році з міста Курганинськ Краснодарського краю «шукати своє життя». За його словами, в Донецьку працював вантажником, а у 2015 році вступив на службу до військової частини так званої «ДНР» через брак коштів. У 2017 році залишив лави бойовиків і вирушив до дівчини в підконтрольний українському уряду Маріуполь. Дорогою його затримали українські військові.

 Олександр Саттаров 

Затриманий 19 грудня 2017 року. Його звинувачують у тому, що в березні 2014 року «брав активну участь у захопленні адміністративних будівель» у Криму, «створював умови для проникнення» туди російських військ. Саттаров служив у «Беркуті» та був у Києві під час Євромайдану. Відтак працював в охоронній фірмі в Дніпрі, де його затримали співробітники СБУ. Наразі він перебуває в Лук'янівському СІЗО.

 Денис Сідоров 

Приїхав на Донбас у 2015 році з Москви, де був поліцейським. Раніше служив у Чечні. 8 вересня 2016 року бійці ВСУ поранили і затримали Сидорова. На відео допиту Сідоров сказав, що шкодує про свій приїзд на Донбас та закликав росіян не їхати до так званої «ДНР». Засуджений до 12 років ув’язнення.

 Сергій Єгоров 

За словами правозахисників, він реальний доброволець, який приїхав воювати з Росії на Донбас під впливом російської пропаганди. Уже кілька років Єгоров перебуває в СІЗО Маріуполя. Судові засідання у його справі постійно переносять.

Олександр Валехідіс 

Народився у Львові, згодом переїхав до Мурманська, де й отримав російський паспорт. Працював у правоохоронних органах Росії. На пенсії жив у Севастополі, але продовжував вести бізнес у Львові, де його й затримали за шпигунство. Він нібито з’ясовував, скільки співробітників СБУ зі Львова Служби відправлять на Донбас. Отримав вирок — 10 років тюрми. Відбуває покарання в Дрогобичській виправній колонії №40.

В’ячеслав Висоцький 

За інформацією ЗМІ бойовиків, 70-річного чоловіка затримали 6 квітня 2016 року на прикордонному пункті Сеньківка. Має проблеми зі здоров’ям. Отримав 12 років тюрми.

Олексій Шибаєв 

1975 року народження, з міста Дзержинськ Нижнєгородської області. Утримується в СІЗО Маріуполя.

Анатолій Бусигін

1984 року народження з Тюменської області. Утримується в СІЗО Маріуполя.

Ці росіяни погодилися написати листа до Путіна з проханням по обмін, проте «рейд» колоніями і СІЗО продовжується. Можливо, до переговорів Тристоронньої контактної групи у Мінську 21-22 серпня цей список буде довшим.

Є й ті, хто обміняними буди хочуть, але писати лист Путіну відмовляються. Таке рішення вони ухвалюють самі або після консультації з адвокатом.

Однак, навіть ті, хто пишуть листи, не впевнені що це вплине на обмінний процес — каже Громадському правозахисниця Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова, яка стежить за справами росіян та їздить разом із представниками офісу омбудсмена до підозрюваних і засуджених:

«Той самий [Денис] Сидоров скептично поставився до такої ідеї, але все ж таки вирішив написати заяву. Більшість не відчуває інтересу від своєї держави, більшість із них навіть не відвідували консули.

Деякі відмовилися писати заяву. Це [«міністр охорони здоров’я Криму» Петро] Міхальчевський — він і раніше писав лист, що не хоче бути в списках на обмін, а тепер просто підтвердив це. Відмовився і Володимир Суханов, якого засудили у 2014 році за державну зраду. Він стверджує, що не переходив на бік збройних сил Росії, просто не виїхав з Криму і не з’явився у свою військову частину. Але його засудили за дезертирство на 7 років. Він вважає себе громадянином України, не погоджується з вироком, але готовий відбувати покарання в Україні».

Є люди, яких Росія вважає своїми громадянами, а Україна — своїми. Так, під час візиту до України омбудсмен РФ Тетяна Москалькова захотіла побачити Максима Одинцова і пояснювала, що у нього є паспорт зразка РФ. Проте її не пустили, бо Україна не визнає паспортів, отриманих вже в анексованому Криму, а сам Одинцов від українського громадянства не відмовлявся і вважається громадянином України.

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова біля Лук'янівського СІЗО, Київ, 26 червня 2018 року Фото: Василь Пехньо / Громадське

Максим Одинцов, за словами СБУ, колишній військовослужбець Збройних сил України, який після анексії Криму перейшов на службу в російську армію. Разом з Олександром Барановим затриманий на пункті пропуску «Чонгар» 22 листопада 2016 року.

Голова СБУ Василь Грицак зазначав, що затриманий поїхав на Чонгар, щоб незаконно отримати документи про закінчення ВНЗ в Україні та стати офіцером російської армії. Також Грицак заявив, що військові визнали себе винними у державній зраді. Їм інкримінують дезертирство.

«Максим Одинцов та Олександр Баранов сказали, що згодні на обмін, але після дзвінка своєму адвокату Валентину Рибіну відмовилися писати заяву на ім'я Володимира Путіна. Спитали, чи можна написати на ім'я Порошенка? Ми відповіли, що оскільки вони громадяни РФ, то й прохання мають писати своєму президенту. З юридичної точки зору цей список підтверджує, що Україна — правова держава і враховує бажання людей на обмін. Сподіваємося, що це якось зрушить процес обміну», — пояснює Ольга Решетилова.

За підтримки «Медіамережі»

Читайте цей матеріал також російською