УКРАЇНА

«Нерви сезону»: 5 найгарячіших законопроектів осені-2018

1 жовтня, 2018 13:01
УКРАЇНА/«Нерви сезону»: 5 найгарячіших законопроектів осені-2018
Зберегти
Вигляд
lead
В Україні стартує новий політичний сезон. Чергова сесія Верховної Ради — передостання перед президентськими виборами, запланованими на 31 березня наступного року. Фактор майбутніх виборів впливатиме як на підбір законопроектів, що розглядатиме парламент, так і на на головні баталії в сесійній залі. Громадське наводить 5 потенційно найгарячіших тем для парламентських дебатів.

Виборчий кодекс + ЦВК

Змінити правила проведення парламентських виборів коаліція зобов’язалася ще 2014 року. Їхня суть — перехід від змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів до виключно пропорційної з «відкритими списками» кандидатів від політичних партій.

Проект виборчого кодексу в першому читанні депутати ухвалили торік восени, спікер парламенту Андрій Парубій анонсував, що цієї осені Рада затвердить документ.

Ентузіазм спікера поділяє тільки частина депутатів від коаліції БПП та «Народного фронту». Передусім проти цієї ідеї виступають депутати-мажоритарники, яких у парламенті рівно половина. Це й не дивно, адже вони розраховують переобратися до парламенту по округах, традиційно «підгодовуючи» виборців, зокрема й за рахунок дотацій з державного бюджету на соціально-економічний розвиток регіонів.

Іще з минулого року «обробляти» округи почали й впливові депутати з неоднозначною репутацією, наприклад, армійський друг президента Ігор Кононенко. Він активно працює з виборцями Обухівського району Київської області.

Натомість на зміні правил проведення виборів наполягають опозиційні партії, а також громадські активісти. 6 вересня вони планують провести біля парламенту мітинг на підтримку Виборчого кодексу.

Іще одне питання, пов'язане з майбутніми виборами — оновлення складу Центральної виборчої комісії. Депутати планували затвердити 13 нових членів ЦВК до літніх канікул, але голосів за це в залі тоді не знайшли. За словами Парубія, народні обранці повернуться до баталій довкола Центрвиборчкому восени.

Народні депутати України під час засідання Ради 7 листопада 2017 року. В цей день парламентарі ухвалили проект виборчого кодексу в першому читанні Фото: УНІАН

Зміни до Конституції

Про необхідність змінити Основний закон час від часу говорять як представники влади, так і опозиціонери. Проте думки щодо того, які саме положення Конституції потрібно переписати, розходяться. Під час параду на День Незалежності президент Петро Порошенко анонсував, що у вересні подасть до парламенту проект, який зафіксує в Основному законі прагнення України до членства в європейському союзі та НАТО.

Це не єдиний проект змін до Конституції, який депутати розглядатимуть восени. Влітку Конституційний суд погодив іншу пропозицію — щодо скасування депутатської недоторканності. Президент пропонує зробити це з 2020 року, натомість альтернативний депутатський проект передбачає скасування недоторканності одразу після його ухвалення.

Своєю чергою союзники Порошенка по парламентській коаліції з «Народного фронту» закликають переглянути положення Конституції щодо повноважень президента в бік їхнього зменшення. Петро Порошенко цю ідею не підтримує. Утім, співрозмовники Громадського в керівництві АП не виключають, що президент у своєму проекті змін до Основного закону врахує окремі побажання «фронтовиків», щоб знизити градус напруги всередині коаліції.

Якщо керівники НФ не задовольняться можливою поступкою президента, питання змін до Конституції може стати однією з найголовніших битв осені, адже крім «фронтовиків» ідею обмеження повноважень глави держави поділяють й опозиційні фракції, зокрема, «Опозиційний блок» та «Батьківщина».

Під час параду на День Незалежності президент Петро Порошенко анонсував, що у вересні подасть до парламенту проект, який зафіксує в Основному законі прагнення України до членства в європейському союзі та НАТО (на фото зліва направо: радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон, генпрокурор України Юрій Луценко, президент України Петро Порошенко та секретар РНБО Олександр Турчинов під час параду на Майдані Незалежності, Київ, 24 серпня 2018 року) Фото: Михайло Марків/POOL/УНІАН

Продовження дії закону про особливості самоврядування на Донбасі

18 жовтня спливає дія закону про «Про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Документ,  ухвалений Верховною Радою у вересні 2014-го, фактично надає особливий статус у складі України територіям, що нині контролюються так званими «ДНР» та «ЛНР».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон про окуповані території: Що зміниться для мешканців Донбасу

Україна зобов'язалася ухвалити закон у межах Мінських домовленостей — єдиного документу, що нині гарантує припинення повномасштабних бойових дій на Донбасі.

Жодне з його положень на практиці не реалізували.

Водночас ухвалення документу разом із ухваленням у першому читанні змін до Конституції, які закріплювали його норми в Основному законі, було аргументом на користь того, що Україна таки виконує Мінськ.

Документ ухвалили на три роки, але минулої осені депутати продовжили його дію ще на рік. Щоб знизити градус напруги в сесійному залі, документ розглядали в один день із законом про деокупацію Донбасу, та ухвалили тільки з другої спроби.

Цьогоріч і без того болюче питання майбутнього Донбасу розглядатимуть у розпал президентської кампанії, тож у сесійній залі буде гаряче. Водночас, якщо парламент не продовжить дію закону про особливості самоврядування окремих районів Донбасу, Росія отримає змогу звинуватити Україну в тому, що вона відмовилася від виконання Мінських домовленостей.

Закон про деокупацію Донбасу ухвалили в першому читанні після декількох блокувань трибуни і бійок (голоси віддали БПП, НФ, «Радикальна партія» та група «Воля народу»). Спецстатус для Донбасу до 2018 року підтримали 229-ма голосами (на фото — бійка між депутатами під час засідання Ради 6 жовтня 2017 року, в день ухвалення закону) Фото: Олександр Космач/УНІАН

 Імплементація Закону «Про Національну безпеку та оборону»

Наприкінці попередньої сесії депутати ухвалили Закон «Про національну безпеку та оборону». Документ фіксує НАТО у якості стратегічного партнера України, запроваджує цивільний контроль за Міністерством оборони, розділення повноваження командувача Генерального штабу та Збройних сил тощо.

Утім, як президент, який ініціював новий закон, так і спікер парламенту підкреслюють — документ носить «рамковий характер» і потребує подальшого коригування законодавства. За словами Парубія, насамперед ідеться про зміни до закону про СБУ. Власне, повноваження Служби безпеки в частині розслідування економічних злочинів викликали найгарячіші дебати парламентарів іще під час розгляду закону про нацбезпеку. Тож при розгляді змін до закону про СБУ суперечки продовжаться.

Не менше дискусій може викликати й реформування державного концерну Укроборонпром, який займається розробкою, виготовленням та експортом озброєнь. Його реформування також передбачено законом про нацбезпеку, але для цього Рада восени повинна ухвалити додатковий пакет законів «щодо реформування сектору безпеки та оборони».

Державний бюджет-2019

Згідно з бюджетним кодексом до 15 вересня уряд має направити до Верховної Ради проект бюджету на наступний рік. Минулого тижня Володимир Гройсман анонсував, що Кабмін зможе дотриматися дедлайну. Закон повинен пройти три читання. Перше з них має відбутися не пізніше 20 жовтня, друге — не пізніше 20 листопада, третє — до 1 грудня.

Попередні роки уряд і депутати вклалися у відведені законодавством строки для перших двох читань, однак остаточний проект бюджету затверджували все одно в грудні. Ухвалення бюджету акурат перед Новим роком — давня традиція Верховної Ради. Причина прозаїчна — народні обранці та урядовці до останнього торгуються, які поправки до остаточного варіанту проекту включати, а які ні.

Два попередні роки депутати щоразу пропонували до урядового проекту понад 2 тисячі поправок, однак у фінальному варіанті залишалося декілька сотень. Традиційно, крім включення до проекту додаткових статей фінансування, які лобіюють окремі депутати, проект бюджету — предмет торгу і між парламентськими фракціями.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Ради, коли депутати ухвалили бюджет на 2018 рік, 7 грудня 2017 року Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

Пов`язані новини