5 питань про нову назву Македонії

Watch on YouTube

Скільки у світі Македоній? Принаймні дві: одна — це незалежна країна, яка колись входила до складу Югославії, її столиця — Скоп'є. Таку саму назву має й найбільший за територією регіон Греції (навіть більший, ніж держава Македонія) зі столицею в Салоніках.

Однак тепер слов'янська держава може офіційно стати Північною Македонією — після 25-річного спору з греками, країна підписала угоду з Афінами щодо зміни назви. Утім, угода далеко не остаточна.

Чому виник цей спір і як ставляться до підписання угоди греки й македонці? Як саме відбуватиметься зміна назви та чи відбуватиметься взагалі? Чи вплине це на долю Македонії в ЄС і НАТО і до чого тут Росія? На головні питання відповідає Громадське.

Чому виникали суперечки?

Греція виступала проти назви «Македонія» через те, що в країні існує регіон з такою самою назвою, його мешканці так само називають себе македонцями. Раніше на цих землях було Македонське царство, яким свого часу правив Александр Великий. Тож греки вважали, що македонці зазіхають на їхню історію. Через це Греція блокувала вступ сусідки  в НАТО та ЄС, а офіційна назва Македонії звучала як «Колишня югославська республіка Македонія».

Ба більше, раніше під тиском Афін Македонії довелося змінити й прапор: від 1991 по 1995 рік на державному стязі була зображена так звана «вергінська зірка» — символ античного бога сонця Геліоса. Таким чином прапор Македонії виглядав так само, як прапор грецького регіону Македонія, відрізнялося лише тло.

Тепер лідерам держав вдалося досягнути компромісу. Попри те, що нова офіційна назва країни може звучати як «Республіка Північна Македонія», її громадяни й надалі будуть просто «македонцями». Те саме стосується й мови. Проте з уточненням, що мова — слов'янська, а народ не має стосунку до грецької цивілізації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Тримор'я» у Східній Європі: чому Україну не запросили?

Що відбуватиметься далі?

Попри те, що угоду підписали міністри закордонних справ обох країн та привітали прем'єр-міністри, це лише початок. Голова інституту Європейської політики в Скоп'є Сімоніда Кацарська пояснює: попереду ще довгий і складний процес утілення намірів у життя.

«Угода є лише опцією для македонської сторони і радше вираженням намірів до змін. Тепер її має ратифікувати македонський парламент. Потім відповідний указ повинен підписати президент, який раніше заявляв, що проти такого рішення. Тобто вже є як мінімум одна перепона. До того ж, після ратифікації в парламенті уряд Македонії, найпевніше, проведе референдум щодо зміни назви.

Очікують, що це станеться цьогоріч восени. Угода набуде чинності лише після змін до Конституції країни. Якщо все це відбудеться, офіційно нову назву Македонія може отримати наприкінці року», — розповіла Сімоніда Кацарська.

Зліва направо: комісар Євросоюзу з питань європейської політики сусідства та переговорів із розширення Йоганнес Хан, прем'єр-міністр Македонії Зоран Заєв, прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас та міністр закордонних справ Македонії Нікола Димитров під час підписання угоди у Флорині, 17 червня 2018 року. Міністри закордонних справ Македонії та Греції, Нікола Димитров та Нікос Кодзіас, а також спецпредставник генсека ООН Метью Німіц підписали угоду про зміну назви Македонії на Республіку Північна Македонія Фото: EPA-EFE/ANDREA BONETTI/PRIME MINISTER'S PRESS OFFICE

Як ставляться люди?

Перспектива таких змін припала до душі далеко не всім. Тисячі людей в обох країнах вийшли на вулиці з протестами. У Греції це переросло у вуличні сутички, які поліція розганяла сльозоточивим газом.

«Питання назви країни дуже важливе для людей як в Македонії, так і в Греції, позаяк стосується самоідентифікації. Тож будь-яке рішення, яке було б прийнятним для обох сторін на офіційному рівні, все ж викликає у звичайних людей невдоволення», — пояснює Сімоніда Кацарська.

Заразом дослідниця наголошує, що за результатами опитування в Македонії, переважна більшість людей найважливішими для визначення їхньої ідентичності вважають національність і мову. Це право зберегли в угоді — як мова, так і національність надалі збережуть за собою визначення «македонські».

Сутички між противниками зміни назви Македонії на Республіку Північна Македонія та поліцією, Флоріна, Греція, 17 червня 2018 року Фото: EPA-EFE/STR

Чи стане Македонія членом НАТО та ЄС?

Через суперечки довкола назви Греція довгий час блокувала вступ Македонії в НАТО та ЄС. У 2008 році, коли розглядалося питання про членство країни в НАТО, саме через позицію Афін Альянс відмовив Македонії у вступі, попри те, що країна виконала всі необхідні умови. Саме ці питання, за словами Сімоніди Кацарської, можуть змусити частину суспільства прийняти нову назву країни.

Очікується, що після ратифікації перемовини про членство в НАТО відновляться. Так само підніматимуть питання й щодо вступу в ЄС, адже Македонія очікує цього понад 10 років. Проте чи стане це врешті-решт реальністю, наразі невідомо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чорногорія вступає до НАТО — Росія не здається

Прихильники македонської опозиції під час антиурядового протесту біля будівлі Уряду в Скоп'є, Македонія, 2 червня 2018 року. Мітингувальники виступають проти компромісного вирішення спору з Грецією про перейменування країни на Республіку Північна Македонія Фото: EPA-EFE/GEORGI LICOVSKI

До чого тут Росія?

Греція — не єдина країна, яка має свій інтерес у регіоні. Питання зближення балканських країн з НАТО важливе і для Росії. Так, у 2016 році Москва намагалася перешкодити вступу в Альянс іншій державі — Чорногорії. Тоді в країні навіть відбулася спроба організованого державного перевороту.

«В останні два-три роки зросла російська активність у Македонії — розповідає Сімоніда Кацарська. — Йдеться про вплив медіа, а також заяви російського посольства в Скоп'є. Російська сторона висловлювалася доволі скептично щодо членства країни в НАТО».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Росія намагається послабити Європу зсередини» — письменниця Енн Епплбаум

Останнім часом суспільство, а надто ті, хто незадоволений зміною державної назви, дедалі частіше дивляться в бік Росії. Під час протестів  біля парламенту можна було навіть побачити російські прапори. Це свідчить, що частина македонців чинитиме спротив зближенню з ЄС та НАТО. Однак наразі від Росії не було жодних офіційних заяв, які б суперечили позиції уряду, каже Сімоніда.

«На мій погляд, все вирішить референдум. І, на жаль, сьогодні ми можемо спостерігати, як македонські медіа поширюють фейкові новини, які мають на меті збурити суспільство».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Троянський кінь» Кремля: соцмережі визнали, що їх використали для маніпуляцій у США