Арестович назвав умову перегляду геополітичного вектора України з заходу на схід. В МЗС відкидають такі наміри

Про це Арестович заявив на телеканалі «Дом».

На його думку, якщо проросійські настрої в Європі й на заході будуть посилюватися з акцентом на здачу українських інтересів, то Україні нічого не залишиться, як переглянути свій геополітичний вектор.

«І загальний меседж такий, як мені здається, — якщо захід захоче подружитися з Росією ціною здачі українських інтересів або значної їх частки, то ми розвернемося на схід, і так перебалансуємо нашу позицію», — вважає Арестович.

Водночас речник Міністерства внутрішніх справ Олег Ніколенко повідомив нам, що Україна не має намірів переглядати свій геополітичний вектор. Він наголошує, що стратегічний курс держави закріплений на рівні вибору українського народу та Конституції України. І це — набуття членства в ЄС і НАТО.

«Питання про те, захід чи схід, у парадигмі української зовнішньої політики не стоїть. Ми високо цінуємо підтримку наших західних партнерів, зокрема США та ЄС, в протидії російській агресії та в деокупації Криму і Донбасу. Паралельно Україна робить чимало роботи, аби перетворитися на сучасну європейську демократичну державу. І цей шлях невідворотній», — заявив він.

Водночас Ніколенко зауважив, що це не означає, що українська влада буде штучно стримувати розвиток відносин із певними країнами чи регіонами. Каже, що пріоритет номер один — національний інтерес, незалежно від точки світу.

Саме тому, додає речник МЗС, президент Володимир Зеленський поставив завдання міністру закордонних справ Дмитру Кулебі у доповнення до роботи над досяганням членства України в ЄС і НАТО, розвивати відносини з державами інших регіонів світу. Зокрема, з країнами Азії, Африки та Латинської Америки.

У чому Арестович бачить здачу інтересів?

За його словами, Євросоюз і політична еліта США розкололися з питань взаємин із Росією. Арестович нагадав про лобіювання Німеччиною «Північного потоку-2» і про ініціативу президентів Франції та Німеччини про зустріч лідерів ЄС з президентом РФ Володимиром Путіним.

«Навіть у Сполучених Штатах в оточенні президента [Джо] Байдена є люди, які хотіли б, як вони кажуть, нормалізації відносин з Росією», — зазначив Арестович.

Спікер української делегації у ТКГ вважає, що процес «нормалізації» відносин заходу з Росією може виявитися для України дуже неприємним. Як приклад він навів Афганістан і нагадав, що на заході «дуже великий страх перед Китаєм, у протистояння з яким хочуть втягнути Росію».

Розворот у бік Китаю?

Останнім часом відбулася низка епізодів, які можуть вказувати на зближення України та Китаю. Так, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» Дмитро Шульга звернув увагу, що в проєкті Стратегії зовнішньополітичної діяльності України на 2021-2024 роки наголошується на розвитку стратегічного партнерства з Китаєм.

Шульга висловив сумніви, що така співпраця узгоджується з прагненнями Києва зблизитися з ЄС і НАТО — які, зі свого боку, визнають КНР як стратегічну загрозу, а також не раз критикували її за порушення прав людини в Гонконгу та Сінцзяні.

Крім того, 6 липня стало відомо про підписання 30 червня міжурядової угоди між Україною та Китаєм у сфері інфраструктури. Подробиць угоди уряд не наводить. За даними South China Morning Post, вартість підписаних між українською та китайською сторонами домовленостей за останні два роки перевищує 2 мільярди доларів.

Водночас лідер парламентської фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія в інтерв’ю китайським ЗМІ сказав про схожість своєї політичної сили з Комуністичною партією Китаю, а також висловив вдячність Пекіну за підтримку України.

Крім того, заява Арахамії та інвестиційна угода між Україною та КНР з’явилися на тлі ймовірного тиску Пекіна на Київ у межах Ради ООН із прав людини: за даними джерел Associated Press, Китай нібито змусив Україну відкликати підпис під заявою щодо засудження порушень прав людини в КНР, погрожуючи припинити постачання вакцин проти коронавірусу.

Китай офіційно заперечив ці твердження. Українська сторона їх досі не коментувала.