Світ

Отруєння пестицидами та примусова праця: ціна бавовни в Азербайджані

16 серпня, 2018 16:21
Світ/Отруєння пестицидами та примусова праця: ціна бавовни в Азербайджані
Зберегти
Вигляд
Падіння цін на нафту в останні декілька років змусило владу Азербайджану шукати альтернативні джерела доходу. Баку зробило ставку на бавовну й не звертає уваги на «побічні ефекти» — порушення прав людини, зростання цін на сільгосппродукцію і навіть загрозу бойкоту з боку великих покупців.

За матеріалами «Мейдан-ТВ» 

Після масового отруєння бавовнярів улітку цього року, журналісти «МЕЙДАН-ТВ» задалися питанням: в яку ціну насправді країні обходиться вирощування бавовни, яка потім потрапляє на ринки Росії і Туреччини?

Отруєння «не підтвердилося», але справу завели

«У всіх сильно заболів  живіт, потім пішла піна з рота. Ми злякалися й пішли з ділянки. Ті, кому не було погано, відвезли нас у лікарню», — так згадує 10 липня цього року 33-річна Гюльнара Гардашова — одна з азербайджанських збирачок бавовни, що отруїлися під час роботи. Є дані, що таких як Гюльнара — сотні, хоча правдиві масштаби лиха приховуються владою.

10 липня разом з Гюльнарою в селі Симада Саатлінського району на південному сході Азербайджану отруїлися ще 25 людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Іще 7 років Алієва: головне про вибори президента Азербайджану

Бавовнярі на полі, Саалтінський район, Азербайджан, червень 2018 року Фото: Мейдан ТВ

«Перед початком роботи фермер сказав, що землю обприскували хімікатами 15 днів тому, і що працювати там було безпечно вже на другий день після обробки. Але, мабуть, препарат усе ще був активний», — каже Гюльнара Гардашова.

За її словами, районна лікарня, в яку привезли постраждалих, оцінила їхній стан як важкий, тому Гюльнару та ще кількох людей відправили до клінічного медичного центру в Баку.

Пізніше в бесіді з журналістами начальник відділення токсикології центру Азер Максудов визнав, що постраждалі «відчували запаморочення й нудоту», але запевнив, що «жодне отруєння не підтвердилося». Утім, уточнити, що викликало такий стан пацієнтів, Максудов відмовився. А ось його колеги, які продовжують приймати бавовнярів із схожою симптоматикою в різних районах Азербайджану, тепер відповідають журналістам, що нудота й запаморочення викликані зовсім не отруєнням, а сонячним ударом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Азербайджанський ландромат»: як правляча еліта країни відмивала гроші

Так чи йнак, Генеральна прокуратура Азербайджану відкрила кримінальну справу за фактом порушення правил боротьби з хворобами рослин і шкідниками та недбалості з боку посадових осіб.

10 серпня Генпрокуратура Азербайджану заявила про завершення попереднього слідства у кримінальній справі щодо десяти людей — агрономів, начальників центрів захисту рослин й інших керівників. Усіх їх звинувачують у порушенні правил технічної безпеки. Справу передали до судів Саатлінського, Імішлінського і Тертерського районів.

Масштаби отруєнь

Офіційних даних про кількість отруєних немає, але на підставі повідомлень ЗМІ та інформації від свідків можна зробити висновок, що таких випадків лише цього літа було не менше 400. Є відомості, що серед постраждалих є й діти — вони часто допомагають батькам. Журналіст «Мейдан-ТВ» бачив трьох дівчаток-підлітків, що працювали на прополці бавовни в Саатлінському районі. «Мейдан-ТВ» має дані про отруєння в чотирьох районах країни: Імішлі, Саатли, Тартар і Евлах.

Раніше, в червні, повідомлялося про 80 випадків отруєння бавовнярів в Імішлінськом районі Азербайджану. Позаяк версію про сонячний удар у червні ще не взяли на озброєння, головний лікар місцевої районної лікарні Ейнулл Гасимов сказав «МЕЙДАН-ТВ»: «Отруєння пестицидами відбувалося й за радянських часів, такі випадки трапляються й нині. І це один із них».

Закупівлею і розподілом пестицидів здебільшого займаються агропромислові об'єднання. Вони контролюються державою, і це пояснює, чому журналістам так важко отримати інформацію, які саме пестициди застосовувалися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Торгівля людьми в Азербайджані: коли не залишають вибору

Ifact.ge опублікував світлини, на яких видно контейнери від хімікатів, знайдених на бавовняних полях Саатлінського району. Судячи з написів на пакуваннях, використаний препарат називається «Rifle 48 ЄС». Хімікат містить токсичну речовину тріфлюралін. Його в Євросоюзі заборонили 10 років тому, але в деяких країнах (зокрема США, Канаді, Туреччині) тріфлюралін для обробки полів застосовують донині,  щоправда, лише в спецодягу.

Контейнери від хімікатів, які знайшли на бавовняних полях Саалтінського району Фото: ifact.ge

Крім цього, є фотографії упаковок від хімікатів, розкиданих на полях в Імішлі.  Судячи з усього, тут використовувалися пестициди місцевого виробництва, виготовлені азербайджанською компанією Gilan Holding.

В одному з розслідувань OCCRP розкривається зв'язок цієї компанії з дочками президента Азербайджану, Арзу і Лейлою Алієвими.  Експерт з аграрних питань Вахид Магеррамов уважає, що походження пестицидів, імовірно, так і не встановлять: «Винні настільки могутні, що правоохоронні органи не в змозі впоратися з ними».

Спершу фермери купували засіб для обробки полів, не знаючи або не замислюючись  про безпеку. Земельна ділянка, на якій отруїлася Гюльнара Гардашова і ще 25 бавовнярів, належить фермерові Латіфу Халідову.

«Ми прості люди, не знаємо, що це за препарат. Небезпечний він чи ні, продавець не застерігав. Ми побачили, що на бур'ян він не подіяв, вирішили почати ручну прополку. Найняли робітників, і ось що вийшло», — сказав Халідов  «Мейдан-ТВ». Але після масових отруєнь виробники бавовни стали обачливішими. Ті, з якими журналісти розмовляли в Саатли, кажуть, що спершу запитують, чи розпиляли пестицид. Якщо так, то відмовляються виходити в поля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: (НЕ)ВИЗНАНІ (СПЕЦПРОЕКТ)

«Фермери садять бавовну зі страху втратити свої землі»

Юрист Халід Багиров уважає, що порушення трудових прав особливо помітні у сфері сільського господарства:  «Люди не мають трудових угод, у них ніколи не буває страховок». Вартість одного дня роботи людини, яка весь день під пекучим сонцем прополює бавовну, — 8-10 манатів (4-5 євро).

Бавовнярі на полі, Саалтінський район, Азербайджан, червень 2018 року Фото: Мейдан ТВ

Але платять за роботу не всім бавовнярам. Останніми роками в Азербайджані залучають до безкоштовної роботи на бавовняних полях співробітників бюджетних організацій і студентів. Економіст Натіг Джафарли каже, що держава не лише примушує громадян безкоштовно працювати на плантаціях (що, звісно, незаконно), але й самих фермерів примушує саджати бавовну:  

«Хоча землі в Азербайджані давно передали в приватну власність, у 2016 році право власності на землю обмежили — сталося це через референдум і під виглядом раціонального використання земель. А виконавча влада, зловживаючи цими змінами в законодавстві, змушує фермерів саджати той або інший продукт. Більшість фермерів садять бавовну зі страху втратити землю».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Жінки та море: як на півдні Азербайджану розділили пляжі за статевою ознакою

Економіст Тогрул Машалли вважає, що адміністративне втручання влади в бавовництво знижує продуктивність і рентабельність у цій сфері. Попри всі зусилля, продуктивність з гектару у 2017 році впала в порівнянні з попереднім роком, зменшившись із 1730 до 1510 тонн.

«Коли виконавча влада змушує фермера садити бавовну, він не знає ні як підвищити продуктивність, ні які пестициди використовувати. У результаті йому не вдається виробити якісний продукт і добре заробити», — пояснює Машалли.  

Прибуток — не головна мета влади, переконаний експерт Натіг Джафарли: «Вони розглядають бавовництво як соціальний проект. Їхня мета — відкрити більше робочих місць, хай з невеликою зарплатою, і знизити соціальну напруженість у регіонах».

Офіційне безробіття в Азербайджані всього 5%, проте експерти ці цифри спростовують, зазначаючи, що методика підрахунку не відповідає міжнародним стандартам і тому не відображає реальності.

Економічна ситуація практично не залишає місцевим жителям вибору. Багато хто з постраждалих бавовнярів уже повернувся до роботи. Деякі кажуть, що досі почуваються зле й ідуть лише тому, що їм нічим годувати дітей.  Одна з постраждалих, Хагигат Мамедова, розповідає, що після отруєння в неї німіє рука і працювати на прополці вона тепер не може: «Тепер у мене жодного доходу немає, грошей на продовження лікування — теж», — скаржиться вона.

Загроза бойкоту?

Азербайджан успішно вирощував бавовну за радянських часів, після 90-х галузь занепадала, але нещодавно отримала друге дихання. Три роки тому у владі підрахували, що бавовна може стати альтернативою експорту дешевої нафти й оголосили бавовництво стратегічною сферою.

Торік президент видав указ, в якому йдеться, що до 2020 року виробництво повинно зрости до 500 тисяч тонн на рік.  Купують азербайджанську бавовну здебільшого Туреччина й Росія. Експортні показники зростають: у 2016 році Азербайджан експортував 89,4 тисяч тонн бавовни на 24 мільйони доларів, а торік експорт збільшився більш ніж удвічі — до 207 тисяч тонн, що принесло 52 мільйони доларів.

Бавовні потрібна земля, і бавовняні плантації в Азербайджані помітно потіснили пасовища. За словами фахівця з аграрних питань Вахида Магеррамова, 50 тисяч гектарів пасовищ і сінокосів віддали під бавовну, а імпорт тваринницької продукції в країну за останні два роки збільшився втричі. Через це виросли ціни, наприклад, на м'ясо, молоко, зелень і особливо помітно — втричі — на  баштанні культури (кавуни й дині).

Координатор міжнародної мережі Cotton Campaign Кирило Бойченко розповів, як улаштовано бавовництво в Узбекистані й Туркменістані:

«Наприклад, влада Узбекистану встановлює квоти на вироблення бавовни, а фермери, які не володіють землею, а орендують її в держави, зобов'язані вирощувати й продавати бавовну за заниженими цінами, що не відповідають реальній ринковій вартості.

Щороку влада під загрозою покарання змушує учнів, учителів, медичних працівників, інших бюджетників і працівників приватного сектору збирати бавовну, а фермерів — виконувати норми виробництва. Ситуація в Туркменістані ще складніша.

Окрім примусової мобілізації повнолітніх, також використовують дитячу працю. Відповідно до міжнародних конвенцій і рекомендацій, робота на бавовні вважається шкідливим виробництвом, де дитяча праця неприйнятна в принципі».

Мережу Cotton Campaign створили у 2005-му з метою викорінення дитячої й примусової праці в Узбекистані і Туркменістані. За словами Бойченка, саме через її використання в Узбекистані вже близько 300 компаній, зокрема найбільші світові бренди одягу,  відмовилися купувати в цієї країни бавовну. А в США від початку року заборонили імпорт бавовни з Туркменістану.

«Хотілося б вірити, що Азербайджан не піде тією ж дорогою», — зазначає Кирило Бойченко.

Пов`язані новини