Центр із багатьма невідомими. Як новий орган при РНБО боротиметься з фейками та дезінформацією

Україна посилює боротьбу з російською пропагандою. Після запровадження санкцій проти Віктора Медведчука та закриття проросійських каналів його соратника Тараса Козака Рада національної безпеки і оборони створила Центр протидії дезінформації.

Він має розпочати роботу вже цього тижня. Про створення нової структури розповів головний ньюзмейкер останніх тижнів — секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов. Але медіасередовище та експерти мають багато питань до створення центру.

hromadske пояснює, що це за Центр протидії дезінформації та що з ним не так.

Розвідка, яка шукатиме фейки?

Ідею створення в Києві міжнародного офісу протидії дезінформації та пропаганді президент Володимир Зеленський висловив під час виступу на Генасамблеї ООН майже пів року тому.

Але почали з малого. Минулого тижня, 11 березня, на своєму засіданні Рада нацбезпеки та оборони створила такий Центр. За словами Данілова, структура діятиме в Ситуаційному центрі апарату РНБО в Офісі президента, а до її роботи залучатимуть представників різних міністерств, відомств і навіть працівників розвідки:

«Це буде окремий Центр, побудований за принципом Національного координаційного центру з кібербезпеки як комітет розвідки, який працює в апараті РНБО. Там буде окремий керівник, він призначатиметься указом президента», — сказав секретар РНБО.

Прессекретарка президента Зеленського Юлія Мендель каже, що до роботи в центрі також будуть долучені представники приватних компаній. Проте про які саме компанії йдеться — не уточнює.

Центр із багатьма невідомими

Головні питання виникають щодо функціоналу центру. Він має займатися аналізом інформаційного простору, виявленням фейків та дезінформації, проте невідомо, чи каратиме Центр за брехню. Прессекретарка президента на це питання відповідає так:

«Перше та найголовніше завдання — допомагати людям відрізняти факти від дезінформації. Центр почне працювати, будуть конкретні випадки дезінформації, і тоді стане зрозуміло, хто і які фейки розповсюджує, як з ними боротися та які покарання будуть запропоновані».

В Інституті масової інформації не згодні з таким підходом до роботи Центру та апелюють до законів України.

«Дуже розмиті твердження щодо покарання за фейки. Перепрошую, але є законодавство України. Якщо вам зараз не зрозуміло, як боротися, які є механізми, то як ви можете взагалі створювати цей Центр? Таке враження з того, що ми спостерігаємо, що якісь неофіти прийшли, вперше почули про медіаграмотність, про дезінформацію, та й про законодавство, напевно, їм ще тільки доведеться дізнатися», — сказала в коментарі hromadske виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Рівень боротьби — міжнародний

В Офісі президента сподіваються, що український Центр протидії дезінформації вийде на міжнародну арену.

«Президент розраховує, що центр працюватиме на міжнародному рівні, оскільки в багатьох країнах на захід і на схід від України є проблема дезінформації», — каже прессекретарка Володимир Зеленського Юлія Мендель.

За допомогою Центру Україна могла б якісно долучитися до міжнародної співпраці в інформаційній сфері. Проте на думку Оксани Романюк, концепція потребує доопрацювання:

«Якби факти і спостереження передавалися міжнародній спільноті від імені держави — такі дослідження дозволили б Україні увійти в коло країн, які визначають ставлення до ключових подій інформаційного простору. Але мене цікавить щось більше, ніж пафосні заяви. І я не отримала відповідей на запитання, як це буде працювати. Дуже промовистим було те, що не змогли відповісти, як цей центр взаємодіятиме з правоохоронними органами. Це ознака того, що бракує стратегічного підходу, розуміння та якісних консультацій з фахівцями».

Спроба номер два

Створити Центр протидії дезінформації планували ще в 2017 році за часів президента Порошенка, коли Міністерство інформполітики очолював Юрій Стець. Це мала бути окрема структура, яка за допомогою комп'ютерних програм та алгоритмів аналізувала б інформаційне поле та виявляла фейки. Але колишній держсекретар Міністерства інформполітики Артем Біденко вважає, що зараз з’явилися нові тенденції поширення дезінформації, тож центр має на них зважати:

«Такий центр має бути насамперед органом управління програмним комплексом, який би дозволяв автоматизувати пошук дезінформації, виявлення її серед мільйонів інформаційних повідомлень і напрацювання рекомендацій для ухвалення рішень. Сьогодні дезінформація та пропаганда дуже сильно змінилися, а з фейкових новин, які домінували раніше, з’явилося більше хаосу, який формує певне емоційне ставлення до тих чи інших феноменів. Аналітики часто не можуть виокремити таку інформацію, а комп’ютери за опосередкованими ознаками можуть сказати, що це дуже схоже на певний дезінформаційний проєкт».

Втім, аналітичні центри, які займаються збором інформації, і так працюють і в Службі безпеки України, і в Міністерстві внутрішніх справ чи Національному інституті стратегічних досліджень, що займається аналітикою на тему протидії дезінформації.

«Що зараз створюється — мені не до кінця зрозуміло. Я можу припустити, що швидше за все, йдеться про певні аналітичні центри при РНБО чи при Міністерстві культури та інформполітики. Логіку їхнього створення не до кінця розумію, бо такі аналітичні центри вже існують, просто треба скоординувати їхню роботу. А ту задачу, яка є сьогодні, — програмне виокремлення дезінформації — не можна вирішити просто створенням Центру як колективу аналітиків, які сидять в інтернеті та займаються контент-аналізом», — вважає Біденко.